- •Лекція 5. Сучасна біологічна картина світу. Походження і сутність життя План
- •1. Становлення концепцій виникнення життя
- •2. Концепція Опаріна
- •3. Сучасні концепції походження і суті життя
- •4. Суть і визначення життя
- •Лекція 6. Виникнення життя на землі План
- •1. Передумови виникнення життя на Землі
- •2. Поява живої речовини
- •3. Формування біосфери Землі
- •Лекція 7. Основи вчення про біосферу План
- •1. Поняття біосфери. Вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •2. Структура біосфери. Типи речовини біосфери.
- •3. Атмосфера, гідросфера і літосфера
- •4. Живі організми в біосфері
- •5. Структура біосфери, запропонована Реймерсом
- •6. Функціонування біосфери
- •7. Кругообіг речовини та енергії в біосфері
- •8. Стабільність біосфери
- •Лекція 8. Вчення про ноосферу План
- •1. Розвиток і становлення людини
- •2. Виникнення вчення про ноосферу
- •3. Концепція ноосфери в.І. Вернадського
- •4. Перехід біосфери в ноосферу
- •5. Наука як основний чинник ноосфери
- •Лекція №9 План
- •1. Людина як предмет природничонаукового пізнання
- •2. Подібність і відмінність людини від тварин
- •3. Концепції виникнення людини на Землі. Антропологія.
- •4. Трудова теорія антропогенезу
- •5. Генезис свідомості, мислення і мови
- •6. Дослідження проблем свідомості у природознавстві
- •7. Проблеми співвідношення біологічного і соціального в людині
- •8. Еволюція культури людини. Соціобіологія
- •9. Проблеми пошуку позаземних цивілізацій
- •10. Проблема зв'язку з позаземними цивілізаціями
- •Лекція 11.
- •1. Класична космологія
- •2. Парадокси Шезо-Ольберса і Зеєлігера. Неевклідові геометрії
- •3. Космологічний принцип. Всесвіт Ейнштейна. Всесвіт Фрідмана
- •5. Закон Хаббла й дослідження Слайфера
- •6. Моделі Всесвіту
- •7. Народження Всесвіту
- •8. Варіанти майбутнього Всесвіту
- •9. Деякі труднощі гіпотези розширного Всесвіту
- •Лекція 10. Галактика і квазари План
- •1. Сонце та Галактика
- •2. Метагалактика
- •3. Класифікація галактик
- •4 Обертання галактик
- •5. Походження галактик
- •6. Гіпотези про походження галактик
- •7. Квазари. Відкриття квазарів
- •8. Особливості квазарів
- •9. Розподіл квазарів у просторі
- •10. Гіпотези про походження квазарів
- •11. Народження та еволюція зірок
- •11. Діаграма Герцшпрунга-Рассела
- •12. Еволюція зірок
- •13. Білі карлики
- •14. Пульсари та нейтронні зірки
- •15. Чорні дірки
- •16. Змінні зірки. Цефеїди
- •17. Зоряні скупчення та асоціації
- •18. Туманності
- •19. Пояс зодіаку
2. Метагалактика
Майже всі галактики утворюють згущення у вигляді різних груп і скупчень, що нараховують від 3-4 до декількох тисяч компонентів. Наша Галактика разом з туманністю Андромеди і трьома десятками інших, не таких великих, галактик утворюють Місцеву групу галактик. Ця група, у свою чергу, входить до складу великого скупчення галактик із центром у напрямку сузір'я Діви. У центрі скупчення знаходиться дуже масивна еліптична галактика, що позначається як Діва А. Це скупчення, що нараховує близько тисячі галактик, називається Скупченням у Діві. Скупчення в Діві є ядром ще більшого утворення, яке називається Місцевим надскупченням. Крім Скупчення в Діві, до його складу входять ще кілька скупчень і груп галактик. Місцеве надскупчення — це сплющена система з найбільшим поздовжнім розміром близько 1022 м і поперечним розміром, меншим приблизно в 5 разів.
У наш час відкривають й інші утворення, подібні до Місцевого надскупчення. Разом вони утворюють щось подібне до сітчастої структури.
Уся видима частина Всесвіту називається Метагалактикою.
До 1934 року Хаббл підрахував кількість галактик до двадцятої зоряної величини й встановив, що на один квадратний градус у середньому припадає 131 галактика. Загальна кількість галактик становить більш як 5 мільйонів.
Хаббл дійшов висновку, що розподіл галактик у просторі в основному є однорідним.
Більш детальний аналіз показав, що галактики, як і зірки, утворюють групи й скупчення, до складу яких входить від десятків до десятків тисяч членів. Одним з найбільших є скупчення галактик у сузір'ї Волосся Вероніки. Воно знаходиться на відстані 400 мільйонів світлових років від нас. У ньому нараховується близько 20000 галактик.
Ієрархія космічних структур обривається на скупченнях і надскупченнях. Крупніших утворень у Метагалактиці поки що не виявлено.
Підраховуючи кількість галактик у великих об'ємах, визначають середню густину речовини в них. Ця густина однакова по всьому об'єму — один атом водню на тридцять кубічних метрів (3х10-31г/см3). Той факт, що густина однакова, свідчить про однорідність Всесвіту. Це одна з фундаментальних властивостей навколишнього світу.
3. Класифікація галактик
Згідно із сучасною класифікацією галактики поділяються на три типи:
1) еліптичні (E);
2) спіральні (S);
3) неправильні (Ir).
1. Еліптичні галактики на підгрупи не поділяються. Ніякої внутрішньої структури в цих галактиках не виявлено. Усі вони мають вигляд плям, що нагадують за формою винятково правильні еліпси, які відрізняються ступенем сплюснутості.
Порівняно недавно було виділено тип галактик SO, що займають проміжне положення між еліптичними Е і спіральними S. Вони мають сильно сплюснуте ядро — «лінзу» — й ледь помітний ореол, позбавлений слідів спіральної структури.
2. Спіральні галактики. Залежно від ступеня розвитку спіралей вони поділяються на підгрупи Sa, Sb, Sc. У галактик типу Sa основною частиною є ядро, тоді як спіралі виражені слабо. У галактик типу Sb спіралі розвинуті більше, а в галактиках типу Sc майже вся речовина зосереджена в спіральних рукавах, тоді як ядро виражене слабо. Знаменита туманність Андромеди — характерний представник цього класу.
3. Неправильні галактики. Вони не мають чітко вираженої регулярної структури (Магелланові Хмари).
Група співробітників Астрономічного інституту в складі Московського університету склала «Морфологічний каталог галактик», що містить опис 30000 галактик. Складено також Атлас взаємодіючих галактик. У результаті класифікація галактик за типами виглядає в наш час значно багатше, ніж порівняно недавно.
