- •1. Сутність та зміст Public Relations. Визначення pr.
- •2. Історія становлення Public Relations.
- •3. Pr на сучасному етапі: світовий та український досвід.
- •4. Pr в Україні як соціальний інститут
- •5. Функції і задачі pr в освітній сфері
- •6. Міждисциплінарний характер pr: зв’язки з громадськістю і соціологія, журналістика, філологія, маркетинг.
- •7. Відмінності pr та реклами, пропаганди, маніпулювання.
- •8. Громадськість як цільова аудиторія. Цільові групи освітньої організації.
- •9. Громадська думка: теорії, методи дослідження та формування.
- •10. Методи дослідження та впливу на громадську думку.
- •11. Pr як специфічний вид комунікації.
- •12. Комунікативні ознаки та характеристики pr. Основні принципи pr-комунікації.
- •Разведывательная модель
- •Конфликтологическая модель
- •Двухуровневая модель коммуникации
- •Диффузная модель коммуникации
- •Модель «привратника» к. Левина
- •Дискурсная модель коммуникации
- •Особенности личностной, межличностной, массовой, специализированной коммуникаций
- •Психотерапевтические модели коммуникации
- •13.Структура pr-комунікації
- •14. Поняття джерела комунікації та комунікатора в освітній сфері
- •15. Цільова та пріоритетна pr-аудиторія. Принципи сегментації аудиторії.
- •16. Канали за засоби комунікації в сфері освіти. Поняття комунікаційних потоків та їх використання.
- •17. «Шуми» в комунікативному просторі pr-взаємодії та методи їх нейтралізації.
- •18. Інформація в освітній сфері. Типи та види інформації. Інформаційні потоки в освітньому закладі.
- •19. Поняття ключового повідомлення, принципи конструювання повідомлень в pr.
- •20. Зворотній зв'язок в pr-комунікації в сфері освіти.
- •21. Раціональний та ірраціональний рівень впливу в системі pr.
- •22. Соціально-психологічні засоби впливу в системі Public Relations
- •23. Соціальна відповідальність в pr. Основні етичні проблеми pr
- •24. Поняття про етичні професійні кодекси: мета та провідні положення.
- •25. Управління зв’язками з громадськістю в освітній сфері.
- •26. Етапи планування pr-активності.
- •27. Дослідження проблеми, методи pr-досліджень в освітній сфері (первинні дослідження, медіамоніторинг, соціологічні дослідження, фокус-групи, експертні інтерв’ю тощо).
- •28. Організація та планування pr-комунікації освітнього закладу.
- •29. Критерії ефективності pr-діяльності та методи її оцінки. Проблеми оцінки ефективності pr-кампаній.
- •30. Поняття менеджменту новин, етапи планування та управління новинною інформацією.
- •31. Поняття Media Relations – принципи і технології ефективних зв’язків з змі силами освітнього закладу.
- •32. Спеціальні заходи для змі в сфері освіти: задачі та функції
- •33. Принципи планування та організації прес-конференцій.
- •34. Основні документи, що застосовуються в системі Media Relations.
- •35. Прес-реліз, його структура та стилістичні особливості. Принципи розсилки та методи відстеження ефективності прес-релізу.
- •36. Event Management як складова pr-активності
- •38. Підходи до класифікації та види спеціальних подій в освітній сфері.
- •39.Планування та організація спеціальних pr-подій, фактори їх ефективності.
- •40. Особливості планування та організації різних типів подій для освітнього закладу.
- •6. Поэтапная реализация планов (до начала мероприятия)
- •7. Работа во время мероприятия
- •8. Разбор полетов, орг. Выводы
- •41. Зв’язки з громадськістю в структурі освітніх організацій та установ. Професійні якості та функціональні обов’язки pr-спеціаліста в освітньому закладі
- •42. Зовнішній pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти.
- •43. Внутрішній корпоративний pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти, особливості роботи з внутрішньою аудиторією.
- •44. Формування іміджу представницьких осіб освітнього закладу.
- •45. Соціальний pr. Соціальні ініціативи для установ та організацій в освітній сфері.
- •46. Антикризовий pr: зміст, завдання та інструменти. Типові комунікативні кризи в освітній сфери та форми їх нейтралізації.
- •47. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток пр-діяльності.
- •48. Діджиталізація та трансформація pr-комунікацій.
- •49. Характеристики та специфіка соціальних мереж в інтернеті. Їх роль у пр-діяльності.
- •50. Типологія інтернет- комунікації
- •51. Поняття smm (social media marketing) і smo (social media optimization).
- •52. Трансформація класичного прес-реліза в медіареліз.
- •53. Технології управління інформацією та створення новин у pr-стратегіях.
- •54. Медіа-карта як систематизовані дані про змі.
- •55. Засоби паблік рилейшнз в організації ефективних відносин зі змі.
- •56. Аудиторія інтернет-комунікації
- •57. Дослідження в плануванні pr-кампанії.
- •58. Моніторинг інформаційного поля як основа інформаційної політики організації.
- •59. Види продуктів медіа аналітики: інформаційний бюлетень, рress-report, тематична аналітична записка, аналіз медіа-образу компанії, психологічний медіа-портрет. Контент-аналіз
- •60. Планування пр-кампаній: стратегічний та оперативний підходи.
38. Підходи до класифікації та види спеціальних подій в освітній сфері.
Зв'язки з громадськістю володіють багатим репертуаром комунікативних прийомів, методів і технологій. Одним із основних напрямків діяльності закладів освіти є організація спеціальних подій (special events), яка відіграє чи не важливішу роль, ніж комунікація з цільовими групами. Технологічний прийом, званий «спеціальна подія» або «спеціалізована подія», «організована подія», природноввійшов у арсенал PR-технологій і зберіг свою актуальність, бо володіє сильнимемоційним впливом на цільову аудиторію.
Ідея створення події з метою залучення масового інтересу з'явилася тисячоліття
тому, коли римські правителі виявили два найважливіших важеля управління – «хліб і видовища». Новий історичний час змінив об'єкт впливу: стало необхіним не тільки прислухатися до думки суспільства, а й відповідати його вимогам, розумно впливати на його висновки, адаптувати плани до його потреб. Один із класиків PR Едвард Л. Бернейз в ХХ столітті відкрив прийом «створення подій» і розглядав його як основу для всієї практики зв'язків з громадськістю. (До речі, європейські експерти вважають, що в третьому тисячолітті «створення події» може стати взагалі окремою
професією, підлеглої своїм вимогам, законам і критеріям.) У своїх роботах
Е. Бернейз віддає пріоритет не прийомам, властивим журналістиці, а особливим
технологіям подієвого конструювання і вважає, що «консультанти по зв'язках з
громадськістю» повинні володіти мистецтвом і майстерністю створення таких
подій. Свою програмну книгу, що вийшла в 1955 р., Е. Бернейз назвав «Інжиніринг згоди» (в деяких перекладах «Інжиніринг суспільної згоди»), тим самим чітко вказавши на технологічність професії, її еволюцію, пов'язану саме з подійними комунікаціями: «The engineering of consent is the very essence of the democratic process, the freedom to persuade and suggest» («Інжинірінг згоди є самою суттю демократичного процесу, свободою переконувати і пропоновувати» переклад автора)
Основними спеціальними подіями, організація яких відноситься до компетенції
PR в галузі освіти, є заходи, які умовно можна поділити на кілька типів: заходи для преси (брифінг, прес-конференція, прес-тур), інформаційно-навчальні (семінар, майстер-клас, публічна лекція), дискусійні (круглий стіл, конференція, подіум-дискусія), подієві (закладка першого каменя, мітинг, страйк, присудження звання, роздача автографів), корпоративні (внутрішньофірмове свято, день відкритих дверей, відкриття нового корпусу, ювілей), ігрові (лотерея, конкурс, аукціон, розіграш, гра), виставкові (виставка, ярмарок, шоу), інтерактивні (гаряча лінія, телефон довіри, пряма лінія).
Для того щоб спеціальна подія принесло реальну користь, необхідно виконати
велику підготовчу та організаційну роботу: визначити цілі заходу, продумати склад учасників, написати сценарій, розіслати запрошення, отримати згоду основних учасників, підготувати приміщення або майданчик, а також врахувати багато інших життєво важливих дрібниць. Але вся підготовча робота фахівців зі зв'язків з громадськістю зазвичай залишається «за кадром» для запрошених учасників і глядачів, і аудиторія спрйматиме лише готовий PR-захід, якість якого впливатиме на прийняття важливих для неї рішень. Саме тому спеціальні події, що плануються сьогодні для галузі освіти, повинні мати яскравий зміст, чіткий зв'язок з освітнім закладом – ініціатором та інші ознаки, що відрізняють таку подію від всіх інших.
Сучасні експерти вважають за краще тлумачити подієву комунікацію в самому широкому сенсі, відносячи до її форм самі різні події – і «справжні» (або
«природні»), і «спеціальні» (або штучні).
