- •1. Сутність та зміст Public Relations. Визначення pr.
- •2. Історія становлення Public Relations.
- •3. Pr на сучасному етапі: світовий та український досвід.
- •4. Pr в Україні як соціальний інститут
- •5. Функції і задачі pr в освітній сфері
- •6. Міждисциплінарний характер pr: зв’язки з громадськістю і соціологія, журналістика, філологія, маркетинг.
- •7. Відмінності pr та реклами, пропаганди, маніпулювання.
- •8. Громадськість як цільова аудиторія. Цільові групи освітньої організації.
- •9. Громадська думка: теорії, методи дослідження та формування.
- •10. Методи дослідження та впливу на громадську думку.
- •11. Pr як специфічний вид комунікації.
- •12. Комунікативні ознаки та характеристики pr. Основні принципи pr-комунікації.
- •Разведывательная модель
- •Конфликтологическая модель
- •Двухуровневая модель коммуникации
- •Диффузная модель коммуникации
- •Модель «привратника» к. Левина
- •Дискурсная модель коммуникации
- •Особенности личностной, межличностной, массовой, специализированной коммуникаций
- •Психотерапевтические модели коммуникации
- •13.Структура pr-комунікації
- •14. Поняття джерела комунікації та комунікатора в освітній сфері
- •15. Цільова та пріоритетна pr-аудиторія. Принципи сегментації аудиторії.
- •16. Канали за засоби комунікації в сфері освіти. Поняття комунікаційних потоків та їх використання.
- •17. «Шуми» в комунікативному просторі pr-взаємодії та методи їх нейтралізації.
- •18. Інформація в освітній сфері. Типи та види інформації. Інформаційні потоки в освітньому закладі.
- •19. Поняття ключового повідомлення, принципи конструювання повідомлень в pr.
- •20. Зворотній зв'язок в pr-комунікації в сфері освіти.
- •21. Раціональний та ірраціональний рівень впливу в системі pr.
- •22. Соціально-психологічні засоби впливу в системі Public Relations
- •23. Соціальна відповідальність в pr. Основні етичні проблеми pr
- •24. Поняття про етичні професійні кодекси: мета та провідні положення.
- •25. Управління зв’язками з громадськістю в освітній сфері.
- •26. Етапи планування pr-активності.
- •27. Дослідження проблеми, методи pr-досліджень в освітній сфері (первинні дослідження, медіамоніторинг, соціологічні дослідження, фокус-групи, експертні інтерв’ю тощо).
- •28. Організація та планування pr-комунікації освітнього закладу.
- •29. Критерії ефективності pr-діяльності та методи її оцінки. Проблеми оцінки ефективності pr-кампаній.
- •30. Поняття менеджменту новин, етапи планування та управління новинною інформацією.
- •31. Поняття Media Relations – принципи і технології ефективних зв’язків з змі силами освітнього закладу.
- •32. Спеціальні заходи для змі в сфері освіти: задачі та функції
- •33. Принципи планування та організації прес-конференцій.
- •34. Основні документи, що застосовуються в системі Media Relations.
- •35. Прес-реліз, його структура та стилістичні особливості. Принципи розсилки та методи відстеження ефективності прес-релізу.
- •36. Event Management як складова pr-активності
- •38. Підходи до класифікації та види спеціальних подій в освітній сфері.
- •39.Планування та організація спеціальних pr-подій, фактори їх ефективності.
- •40. Особливості планування та організації різних типів подій для освітнього закладу.
- •6. Поэтапная реализация планов (до начала мероприятия)
- •7. Работа во время мероприятия
- •8. Разбор полетов, орг. Выводы
- •41. Зв’язки з громадськістю в структурі освітніх організацій та установ. Професійні якості та функціональні обов’язки pr-спеціаліста в освітньому закладі
- •42. Зовнішній pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти.
- •43. Внутрішній корпоративний pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти, особливості роботи з внутрішньою аудиторією.
- •44. Формування іміджу представницьких осіб освітнього закладу.
- •45. Соціальний pr. Соціальні ініціативи для установ та організацій в освітній сфері.
- •46. Антикризовий pr: зміст, завдання та інструменти. Типові комунікативні кризи в освітній сфери та форми їх нейтралізації.
- •47. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток пр-діяльності.
- •48. Діджиталізація та трансформація pr-комунікацій.
- •49. Характеристики та специфіка соціальних мереж в інтернеті. Їх роль у пр-діяльності.
- •50. Типологія інтернет- комунікації
- •51. Поняття smm (social media marketing) і smo (social media optimization).
- •52. Трансформація класичного прес-реліза в медіареліз.
- •53. Технології управління інформацією та створення новин у pr-стратегіях.
- •54. Медіа-карта як систематизовані дані про змі.
- •55. Засоби паблік рилейшнз в організації ефективних відносин зі змі.
- •56. Аудиторія інтернет-комунікації
- •57. Дослідження в плануванні pr-кампанії.
- •58. Моніторинг інформаційного поля як основа інформаційної політики організації.
- •59. Види продуктів медіа аналітики: інформаційний бюлетень, рress-report, тематична аналітична записка, аналіз медіа-образу компанії, психологічний медіа-портрет. Контент-аналіз
- •60. Планування пр-кампаній: стратегічний та оперативний підходи.
48. Діджиталізація та трансформація pr-комунікацій.
XXI век полон новостей и обновлений в сфере масс-медиа и социализации в целом. Теперь мы пользуемся social-media, так зваными соц.сетями. На тропе social-media стоят блоги, социальные сети (тк. Facebook , Pinterest, Vk.com, Twitter, Formspring, YouTube и другие), информационные страницы, развлекательные порталы.
Продуманные интернет страницы заключают в себе три основных качества:
информацию
развлечения
интерактивность
Эти качества играют на пользу создателей сайтов, пиар-агенств, журналистики, а также других сфер связанных непосредственно с возможностью получать информацию через интернет, но никак не на пользу самого пользователя. Происходит процесс диджитализации. Большинство бумажных информационных ресурсов уходят на второй план. А соответственно множество важной информации не поступает в умы общества. Информационные потоки слишком быстро выдают информацию, несоответствующую потребностям пользователя любой соц.сети. Последствием этого, мы «едим» то, что нам дают. Негласным девизом многих PR-agency является: «Не нравится — все-равно ешь!». Процесс диджитализации убивает идею и мысль саму в себе. Нам приносят потоки некачественной и непродуманной информации на тарелочке с голубой каемочкой, мы же принимаем это за правду. И за глаза плюемся в лица тех, кто составлял тексты в большинство информ-порталов.
Существуют ли нынче на рынке настоящие новостные порталы, не нагружающие нас в придачу высококачественными отбросами? <!—дерьмом?—> Как мне кажется, увы, нет. Уверенным кивком головы, мы соглашаемся с этим. И … продолжаем жевать. Попробовать новых, качественных блюд, мы сможем не скоро.
Проект WEB 3.0 ожидается как только, так сразу, но не сегодня и даже не завтра. Для того, чтобы осуществить этот проект, нужно изменить саму ментальность человека XXI столетия. Social-media стали больше блогами, чем хладнокровной передачей и приемом свежей (или не очень) информации. Исчезло таинство чтения утренней газеты и прослушивания радио. Причиной этого — диджитализация.
Почему я так часто возвращаюсь к этому определению? И так, если верить порталу http://www.wikiznanie.ru, Диджитализация - это цифровая трансмиссия данных. А значит , полное отхождение от естественных способов её восприятия. В ногу с диджитализацией бегут мильтимедиатизация, технологизация, коммерциализация, таблоидизация. Многие из этих терминов уже являются вам известными и понятными. По-этому не буду зацикливать ваше внимание на мелочах.
Расскажу в общем. Все эти термины означают тотальную деградацию общества и его самостоятельно выработанного мнения. Нарушается доверие пользователей к журналистам, информодателям, рекламодателям, текстосоздателям. Именно из-за этого на рынке появилась блоговая журналистика. Собственно этим я сейчас и пытаюсь заниматься. Эта сфера деятельности перекрывает все возможные рынки и является самой влиятельной в сфере масс-медиа. Множество пиар-агенств занимают полки в блогосфере и увлекают читателей в дискуссии, которые популяризируют определенный продукт. В определенный момент мы все поймем, что это матрица. :)
Важным аспектом процесса оцифровки масс-медия есть усовершенствование новых технологий. Появление на рынке новых цифровых носителей, возможность сохранения на них огромного количества данных. Именно по-этому целевой аудиторией передачи информации теперь является каждый пользователь интернета. Таким образом технологизация переростает в глобальную сферу влияния. Теперь основной задачей создателей информации есть передача данных непосредственно к пользователю.
Негласной коммерциализацией пользуются все современные СМИ. Размещение рекламы в интернет-порталах, соц.страницах, телевиденье и других ресурсах стало обычным делом для рекламодателей и создателей продуктов. Наибольший процент рекламы не на телевидинье, как принято считать, а именно в интернете. Количество этого продукта зашкаливает. И в итоге мы забиваем голову лишней информацией, совершенно не нужной для нашего восприятия человечества. На этом неплохо зарабатывают все. Как рекламодатели, производители, так и те, кто размещают эту рекламу у себя на страницах.
Единственным способом избежания деградации с помощью СМИ — это сортировка. Длительный процесс отбора информационного кала для качественного понимания мира — важный процесс в построении личности. Нету определенных способов сортировки информации, но каждый для себя может его найти.
