- •1. Сутність та зміст Public Relations. Визначення pr.
- •2. Історія становлення Public Relations.
- •3. Pr на сучасному етапі: світовий та український досвід.
- •4. Pr в Україні як соціальний інститут
- •5. Функції і задачі pr в освітній сфері
- •6. Міждисциплінарний характер pr: зв’язки з громадськістю і соціологія, журналістика, філологія, маркетинг.
- •7. Відмінності pr та реклами, пропаганди, маніпулювання.
- •8. Громадськість як цільова аудиторія. Цільові групи освітньої організації.
- •9. Громадська думка: теорії, методи дослідження та формування.
- •10. Методи дослідження та впливу на громадську думку.
- •11. Pr як специфічний вид комунікації.
- •12. Комунікативні ознаки та характеристики pr. Основні принципи pr-комунікації.
- •Разведывательная модель
- •Конфликтологическая модель
- •Двухуровневая модель коммуникации
- •Диффузная модель коммуникации
- •Модель «привратника» к. Левина
- •Дискурсная модель коммуникации
- •Особенности личностной, межличностной, массовой, специализированной коммуникаций
- •Психотерапевтические модели коммуникации
- •13.Структура pr-комунікації
- •14. Поняття джерела комунікації та комунікатора в освітній сфері
- •15. Цільова та пріоритетна pr-аудиторія. Принципи сегментації аудиторії.
- •16. Канали за засоби комунікації в сфері освіти. Поняття комунікаційних потоків та їх використання.
- •17. «Шуми» в комунікативному просторі pr-взаємодії та методи їх нейтралізації.
- •18. Інформація в освітній сфері. Типи та види інформації. Інформаційні потоки в освітньому закладі.
- •19. Поняття ключового повідомлення, принципи конструювання повідомлень в pr.
- •20. Зворотній зв'язок в pr-комунікації в сфері освіти.
- •21. Раціональний та ірраціональний рівень впливу в системі pr.
- •22. Соціально-психологічні засоби впливу в системі Public Relations
- •23. Соціальна відповідальність в pr. Основні етичні проблеми pr
- •24. Поняття про етичні професійні кодекси: мета та провідні положення.
- •25. Управління зв’язками з громадськістю в освітній сфері.
- •26. Етапи планування pr-активності.
- •27. Дослідження проблеми, методи pr-досліджень в освітній сфері (первинні дослідження, медіамоніторинг, соціологічні дослідження, фокус-групи, експертні інтерв’ю тощо).
- •28. Організація та планування pr-комунікації освітнього закладу.
- •29. Критерії ефективності pr-діяльності та методи її оцінки. Проблеми оцінки ефективності pr-кампаній.
- •30. Поняття менеджменту новин, етапи планування та управління новинною інформацією.
- •31. Поняття Media Relations – принципи і технології ефективних зв’язків з змі силами освітнього закладу.
- •32. Спеціальні заходи для змі в сфері освіти: задачі та функції
- •33. Принципи планування та організації прес-конференцій.
- •34. Основні документи, що застосовуються в системі Media Relations.
- •35. Прес-реліз, його структура та стилістичні особливості. Принципи розсилки та методи відстеження ефективності прес-релізу.
- •36. Event Management як складова pr-активності
- •38. Підходи до класифікації та види спеціальних подій в освітній сфері.
- •39.Планування та організація спеціальних pr-подій, фактори їх ефективності.
- •40. Особливості планування та організації різних типів подій для освітнього закладу.
- •6. Поэтапная реализация планов (до начала мероприятия)
- •7. Работа во время мероприятия
- •8. Разбор полетов, орг. Выводы
- •41. Зв’язки з громадськістю в структурі освітніх організацій та установ. Професійні якості та функціональні обов’язки pr-спеціаліста в освітньому закладі
- •42. Зовнішній pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти.
- •43. Внутрішній корпоративний pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти, особливості роботи з внутрішньою аудиторією.
- •44. Формування іміджу представницьких осіб освітнього закладу.
- •45. Соціальний pr. Соціальні ініціативи для установ та організацій в освітній сфері.
- •46. Антикризовий pr: зміст, завдання та інструменти. Типові комунікативні кризи в освітній сфери та форми їх нейтралізації.
- •47. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток пр-діяльності.
- •48. Діджиталізація та трансформація pr-комунікацій.
- •49. Характеристики та специфіка соціальних мереж в інтернеті. Їх роль у пр-діяльності.
- •50. Типологія інтернет- комунікації
- •51. Поняття smm (social media marketing) і smo (social media optimization).
- •52. Трансформація класичного прес-реліза в медіареліз.
- •53. Технології управління інформацією та створення новин у pr-стратегіях.
- •54. Медіа-карта як систематизовані дані про змі.
- •55. Засоби паблік рилейшнз в організації ефективних відносин зі змі.
- •56. Аудиторія інтернет-комунікації
- •57. Дослідження в плануванні pr-кампанії.
- •58. Моніторинг інформаційного поля як основа інформаційної політики організації.
- •59. Види продуктів медіа аналітики: інформаційний бюлетень, рress-report, тематична аналітична записка, аналіз медіа-образу компанії, психологічний медіа-портрет. Контент-аналіз
- •60. Планування пр-кампаній: стратегічний та оперативний підходи.
Разведывательная модель
Ее реальная суть – умение эффективно собирать и анализировать фактическую информацию. По мнению В. Плэтта, полезность разведывательной информации определяется такими качествами, как полнота, точность и своевременность.
Конфликтологическая модель
В данной модели существуют три уровня разрешения конфликтов – на уровне интересов, на уровне права и на уровне силы. Разрешение на уровне силы – определение того, кто сильнее. Это наиболее насильственный уровень разрешения конфликтов, характеризующийся выплескиванием огромного количества энергии и снижением разумности поступков. Именно таким образом совершается большинство правонарушений в обществе. На уровне права – это обращение в суд. Здесь также тратится много энергии, но она сублимируется и трансформируется из негативной энергии в так называемое горлодерство. Это выяснение, кто же прав. На уровне интересов определяются потребности, желания, заинтересованности, страхи, т. е. то, что нас заботит или волнует. Интересы предопределяют человеческие позиции – реальные вещи, о которых люди говорят, что хотят их.
Двухуровневая модель коммуникации
Двухуровневая модель коммуникации подчеркивает сложный характер распространения информации в обществе.
Диффузная модель коммуникации
Диффузная модель коммуникации отражает процесс усвоения новаций в обществе.
Модель «привратника» к. Левина
Модель «привратника» реализует мягкий вариант цензуры, связанный в основном с феноменом самоцензуры, давлением на редактора вкусов массового потребителя и т. д. «Привратник» – это тот человек, который контролирует поток новостей, может изменять, расширять, повторять, изымать информацию, по‑своему расставлять акценты.
Представляет интерес другая сторона модели «привратника» – это селекция информации непосредственно индивидом. Как показывают исследования, индивид склонен игнорировать ту информацию, которая противоречит его убеждениям, и наоборот, из всего потока информации отбирает ту, что согласуется с его убеждениями, взглядами, установками.
Дискурсная модель коммуникации
Дискурсная модель коммуникации подчеркивает контекстуальные особенности распространения информации.
дискурс = предмет обсуждения + социальная ситуация + идеология.
Важным моментом является также то, что дискурс конструируется для других и в присутствии других.
Особенности личностной, межличностной, массовой, специализированной коммуникаций
Основным различием системы межличностных отношений и массовой коммуникации является то, что в рамках межличностной коммуникации устанавливается непосредственный контакт между индивидами с помощью межличностных средств общения, в то время как в массовой коммуникации обмен информацией опосредуется техническими средствами коммуникации. Личностной коммуникацией является случайный обмен информацией между людьми. Этот вид коммуникации отличается от межличностной тем, что носит случайный характер, тогда как межличностная коммуникация – целенаправленная деятельность человека.
Психотерапевтические модели коммуникации
Психотерапевтическая коммуникация призвана, с одной стороны, откорректировать когнитивные механизмы, управляющие поведением, с другой – обучить человека новым моделям поведения практически, осуществляя это обучение на условных примерах. Но и в том и в другом случае речь идет об изменении глубинных норм для достижения изменения в поверхностном поведении.
