28. Поняття трудової функції і місця роботи по трудовому договору

Трудова функція — це робота, про виконання якої домовилися працівник і власник.

Сторони трудового договору самостійно встановлюють той обсяг робіт, який виконуватиме працівник, у тому числі й за кількома спеціальностями і посадами.

Додатковими умовами при укладенні трудового договору, які залежать від волі сторін, можуть бути умови про встановлення випробування, неповного робочого часу, про соціально-побутові умови тощо.

Умови трудового договору, що погіршують становище працівника порівняно з законодавством про працю, недійсні (ст. 9 КЗпП України).

Відповідно до ст. 21 цього Кодексу працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору як на одному, так і водночас на кількох підприємствах, в установах і організаціях (якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором чи угодою сторін), тобто за сумісництвом.

МІСЦЕ РОБОТИ — підприємство, установа, організація, де робітник чи службовець виконує свою труд, функцію, а також місцевість, де розташовані відповідні підприємства, установи, організації. М. Р. є однією з обов'язкових умов при укладенні трудового договору, яку працівник і власник повинні визначити в процесі обопільної домовленості.

До поч. роботи за укладеним труд, договором, вказується у ст. 29 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний визначити працівникові роб. місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.

Робо́че мі́сце — це первинна ланка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових та інших чинних норм і оздоблена необхідними засобами для трудової діяльності.

Залежно від рівня механізації праці виконавців розрізняють три види робочих місць:

1. робочі місця ручної праці, де один або декілька виконавців виконують операції за допомогою різних знарядь праці

2. механізовані робочі місця, де виконавець впливає на предмет праці за допомогою механізованого інструмента або машини, праця котрих визначається і спрямовується робітником

3. автоматизовані робочі місця, де робота здійснюється механізмами, що виконують усі технологічні операції у заздалегідь встановленій послідовності. Роль виконавця тут – регламентувати робочий процес згідно із заданою технології.

29. Сторони та зміст трудового договору.

Сторонами трудового договору є працівник та роботодавець (часто у раніше прийнятих актах законодавства замість терміна “роботодавець” використовується термін “власник або уповноважений ним орган”).

Роботодавець як керівник трудового процесу наділяється правом використовувати працю працівника у межах трудової функції, обумовленої у трудовому договорі при прийнятті на роботу.

Вказівки роботодавця у процесі трудової діяльності обов’язкові для працівника. Роботодавець володіє дисциплінарною владою, тобто правом притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання ним трудових обов’язків, і до матеріальної відповідальності за завдання роботодавцеві майнового збитку.

Головний обов’язок роботодавця – надати роботу найнятому працівникові та створити йому необхідні умови праці. Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівникові здорові та безпечні умови праці. Інший найважливіший обов’язок роботодавця – виплачувати працівникові встановлену заробітну плату.

Роботодавцем може бути як юридична, так і фізична особа.

Коли роботодавцем виступає фізична особа, громадянин, то він безпосередньо є стороною трудових правовідносин і суб’єктом трудового права.

Працівником може бути лише фізична особа – як громадянин України, так і іноземець чи особа без громадянства.

За загальним правилом, прийняття особи на роботу допускається після досягнення нею шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Зміст трудового договору становить умови, якими визначаються права та обов’язки сторін.

Умови трудового договору поділяються на

• обов’язкові (основні)

• факультативні (додаткові).

Обов’язкові (основні) умови повинні міститися в кожному трудовому договорі.

До таких умов відносять:

• місце роботи, тобто структурний підрозділ організації-роботодавця, в якому має працювати працівник;

• трудові функції, посада, напрям діяльності працівника;

• час початку роботи, а в строковому трудовому договорі – і час її закінчення;

• заробітна плата.

Факультативні умови включаються до нього лише за бажанням сторін.

• випробування при прийнятті на роботу;

• надання працівникові службового житла чи транспорту;

• встановлення для працівника неповного чи скороченого робочого дня;

• вирішення питання про відрядження працівника.

30. Порядок укладення трудового договору.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

• копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду;

• трудову книжку; у випадках, передбачених законодавством,

також:

• документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію);

• довідку про стан здоров'я;

• інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути обумовлена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.