- •1. Поняття і зміст права людини на працю та його конституційні гарантії в Україні.
- •2. Предмет трудового права.
- •3. Особливості методу трудового права.
- •4. Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, права соціального забезпечення.
- •5. Тенденції розвитку трудового права в умовах формування ринкової економіки
- •6. Система трудового права і система трудового законодавства.
- •7. Завдання та функції трудового права.
- •8. Основні принципи трудового права.
- •10. Загальне та спеціальне трудове законодавство.
- •11. Локальні нормативні акти.
- •12. Постанови Пленуму Верховного Суду України та їх значення.
- •13. Єдність та диференціація у правовому регулюванні трудових відносин.
- •15. Працівники як суб'єкти трудового права.
- •13. Роботодавці як суб'єкти трудового права, їх види, права та обов'язки.
- •14. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права.
- •15. Правовий статус профспілок в Україні: поняття, функції, законодавство про профспілки.
- •16. Повноваження виборного органу профспілкової організації на підприємстві.
- •17. Поняття трудових правовідносин та підстави їх виникнення.
- •18. Суб’єкти трудових правовідносин
- •19. Класифікація трудових правовідносин.
- •1) Залежно від суб’єктивного складу:
- •2) Залежно від їх місця в правовому регулюванні:
- •3) Залежно від їх специфіки:
- •20. Зміст трудових правовідносин.
- •21. Визначення сторін трудових відносин у проекті Трудового кодексу України
- •22. Поняття колективного договору, його сторони.
- •23. Порядок укладення, строк дії колективного договору та відповідальність сторін за його виконання.
- •24. Зміст колективного договору (угоди), класифікація їх умов.
- •25. Правове регулювання працевлаштування. Поняття підходящої роботи та порядок її надання.
- •26. Поняття безробітного та його правовий статус; особи, які не можуть бути визнані безробітними.
- •27. Трудовий договір: поняття, відмінність від цивільно-правових договорів.
- •28. Поняття трудової функції і місця роботи по трудовому договору
- •29. Сторони та зміст трудового договору.
- •32. Порядок прийняття на роботу. Документи, що подаються при прийнятті на роботу.
- •33. Трудова книжка працівника.
- •34. Гарантії при прийнятті на роботу. Оскарження необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу
- •35. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу.
- •37. Контракт як вид трудового договору: сфера застосування, зміст та порядок його укладення і розірвання
- •38. Трудовий договір про тимчасову та сезонну роботу.
- •40. Розмежування сумісництва, суміщення посад і робіт, заміщення тимчасово відсутнього працівника.
- •43. Відсторонення від роботи. Поняття, підстави, суб’єкти, що мають право відсторонити працівника від роботи.
- •46. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •47. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк за ініціативою працівника.
- •49. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в разі змін в організації виробництва і праці.
- •51. Розірвання трудового договору в разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
- •52. Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •53. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб, які не є стороною трудового договору.
- •54. Порядок оформлення звільнення з роботи. Розрахунок із звільненими працівниками.
- •55. Вихідна допомога при звільненні, її розміри та порядок виплати.
- •56. Порядок отримання згоди профспілкового органу на звільнення працівника з ініціативи роботодавця згідно кЗпП та Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
- •58. Поняття та співвідношення скороченого і неповного робочого часу.
- •60. Поняття надурочних робіт і порядок їх застосування. Чергування
- •62.Правовий режим вихідних та святкових днів
- •63.Поняття та види відпусток
- •67.Право працівника на оплату праці та його захист
- •68.Поняття та структура заробітної плати
- •69.Системи оплати праці
- •70.Мінімальна заробітна плата
- •71 . Тарифна система та її елементи
- •72. Оплата праці при відхиленнях від нормальних умов праці (нічний час, простой, надурочні роботи тощо).
- •73.Гарантійні та компенсаційні виплати
- •74.Форми та порядок виплати заробітної плати
- •75. Порядок проведення відрахувань із заробітної плати
- •76. Поняття, значення, методи забезпечення дисципліни праці.
- •77.Поняття та види заохочення за успіхи в роботі. Правове забезпечення стимулювання праці
- •78. Поняття, підстава та умови дисциплінарної відповідальності за трудовим правом
- •79. Види дисциплінарної відповідальності та порядок її застосування
- •80. Поняття, підстава, умови та види матеріальної відповідальності за трудовим правом
- •81.Відмінність матеріальної відповідальності за трудовим правом від цивільно-правової відповідальності
- •82. Обмежена матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю при виконанні трудових обов'язків та порядок її застосування
- •83. Повна матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю при виконанні трудових обов'язків
- •84. Визначення розміру шкоди, заподіяної з вини працівника. Обставини, які підлягають врахуванню при визначення розміру шкоди.
- •85. Порядок покриття шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації з вини працівника.
- •86. Матеріальна відповідальність роботодавця у трудових відносинах: підстава, умови та порядок застосування.
- •87. Правова охорона праці на виробництві жінок, неповнолітніх та осіб зі зниженою працездатністю
- •88. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю
- •89. Поняття охорони праці по трудовому праву
- •90. Обов'язки роботодавця за Законом України "Про охорону праці".
- •91. Охорона праці жінок
- •93. Поняття і види індивідуальних трудових спорів, причини їх виникнення
- •99. Поняття колективних трудових спорів (конфліктів)
- •100. Органи по вирішенню колект. Труд спорів
- •101. Право на страйк та порядок його проведення за законодавством України.
- •102.Соціальний діалог в Україні: поняття та значення
11. Локальні нормативні акти.
Важлива роль належить локальним нормативно-правовим актам:
колективному договору,
правилам внутрішнього трудового розпорядку,
положенню про преміювання,
положенню про порядок винагороди за підсумками роботи за рік
Ці акти чинні тільки в межах конкретного підприємства, установи, організації. Вони приймаються частіше за все на певний строк.
Локальні нормативно-правові акти повинні пристосувати загальні норми до умов конкретного виробництва, характеру і профілю підприємства з урахуванням їхнього економічного становища.
Вони не повинні погіршувати становище працівників порівняно із законами, а також іншими підзаконними нормативно-правовими актами. Чинним трудовим законодавством врегульований порядок розробки й прийняття локальних нормативно-правових актів. Щоправда, не про всі локальні акти це можна сказати.
Найбільш детально врегульовано порядок укладення і підписання колективного договору - основного локального акта.
Стосовно правил внутрішнього трудового розпорядку, в ч. 1 ст. 142 КЗпП передбачено, що вони затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил, а в ч. 1 ст. 52 КЗпП встановлено, що при 5-денному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з дотриманням встановленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).
Звичайно локальні нормативно-правові акти приймаються для розв'язання тих або інших питань регулювання суспільних відносин в сфері праці, якщо в законодавстві не передбачено прямого регулювання. Так приймаються локальні акти з питань робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, охорони праці та ін.
Багато локальних актів приймаються власником або уповноваженим органом за погодженням з профспілковим органом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (наприклад, ст. 10 Закону України "Про відпустки" передбачає саме такий порядок затвердження графіка відпусток).
Переважно локальні акти містяться в додатках до колективного договору (Положення про преміювання, Положення про винагороду за підсумками роботи за рік, Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий час і тривалість додаткової відпустки за ненормований робочий день тощо).
12. Постанови Пленуму Верховного Суду України та їх значення.
Велике значення для правильного застосування чинного законодавства мають керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.
Мова йде про постанови Пленуму Верховного Суду України
"Про практику розгляду судами трудових спорів"
"Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками"
"Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя"
"Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди
"Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди
Дискусійним є питання про юридичну природу керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.
Існують різні погляди. Деякі вчені, такі як професор В. І. Прокопенко, професор С.О. Іванов, професор Р.З. Лівшиць, відносять судову практику до джерел трудового
Так, на думку професора Р.З. Лівшиця, джерелом трудового права є ті судові акти, які,
по-перше, реально змінюють права й обов'язки учасників трудових відносин і,
по-друге, опубліковані.
До них належать:
постанови Пленуму Верховного Суду
постанови Конституційного Суду;
рішення Верховного Суду в окремих справах, що мають принциповий характер і опубліковані;
Роз’яснення з питань застосування законодавства здійснюється ВСУ з метою забезпечення:
однаковості судової практики, а з нею – і дотримання конституційних принципів верховенства закону та рівності перед законом і судом;
системності застосування законодавства судами загальної юрисдикції;
пріоритетної реалізації у судовому правозастосуванні правових засад, перш за все, загальновизнаних міжнародно-правових принципів.
Професор В. І. Прокопенко робить висновок, що керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які містять тлумачення закону вищим судовим органом держави, даються ним в рамках його повноважень, мають правову силу, стають обов'язковими для виконання всіма учасниками судочинства і є джерелом трудового права.
Інший приклад. Згідно з ч. 2 ст. 232 КЗпП суди безпосередньо розглядають спори про відмову в прийнятті на роботу осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір (працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації; молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлених на роботу на дане підприємство, в установу, організацію; вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років або дитину-інваліда, а одиноких матерів - за наявності дитини віком до 14 років та ін.).
Пленум Верховного Суду України постановою від 25 травня 1998 р. №15 вніс доповнення до п. 6 постанови від 6 листопада 1992 р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" стосовно категорій осіб, справи за позовами яких підлягають розгляду безпосередньо у судах - "або які вважають, що їм відмовлено в укладенні трудового договору всупереч гарантіям, передбаченим ст. 22 КЗпП". Таким чином, відповідно до п. 6 постанови №9 від 6 листопада 1992 р. в судовому порядку може бути оскаржений будь-який випадок необґрунтованої відмови в прийомі на роботу, а не тільки незаконна відмова в прийомі на роботу осіб, з якими власник відповідно до законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір.
Оскільки в зазначених прикладах мова йде про створення нової правової норми, то в цьому разі роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, на нашу думку, потрібно визнати джерелом трудового права.
Важливе значення мають роз'яснення Верховного Суду України з питань судової практики, які нерідко заповнюють прогалини правового регулювання. Так, велике значення для застосування законодавства про трудовий договір має постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", котра містить поняття переведення на іншу роботу (п. 31), прогулу без поважних причин (п. 24) і багато інших важливих положень.
Деякі автори дотримуються іншої думки. Зокрема, професор К.Н. Гусов і В.М. Толкунова вважають, що постанови Пленуму Верховного Суду у трудових спорах не є джерелом трудового права. Однак вони мають велике значення для однакового застосування норм трудового законодавства, оскільки роз'яснюють як слід застосовувати конкретні норми (див. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовеє право России: Учебник. - 2-е изд., доп., испр. - М.:Юристь, 1997. - С.48).