32.Логістичні посередники в каналах розподілу

Під час формування каналу розподілу товару на перше місце висувається рішення про структуру каналу, тобто про кількість рівнів каналу і про конкретний склад членів каналу. Необхідною умовою можливості вибору каналу розподілу є наявність на ринку великої кількості посередників. Логістичні посередники в каналах розподілу виконують певні функції, які укрупнено можна розділити на: - функції (операції) фізичного розподілу; - функції обміну (купівлі-продажу); - підтримуючи функції (

Посередниками в операціях фізичного розподілу є різні спеціалізовані транспортні, експедиторські, транспортно - експедиторські фірми, компанії фізичного розподілу, вантажі термінали і термінальні комплекси, ван7тажі розподільчі центри, підприємства із сортування, затарювання та пакування готової продукції, вантажопереробні та інші підприємства. Серед посередників у дистрибьюції , які виконують підтримуючі функції, можна виокремити підприємства та установи фінансового сервісу (банки, фінансові компанії, клірингові та розрахункові центри і компанії і т.п.), підприємства інформаційного сервісу (інформаційно-диспетчерські центри, обчислювальні центри колективного користування, підприємства зв’язку і телекомунікацій і т.п.), страхові компанії, установи стандартизації, ліцензування та сертифікації і т.д. Центральне місце серед посередників у дистрибуції займають торгові посередники, які крім безпосередньо функцій обміну (купівлі-продажу) товару можуть виконувати й інші вищезазначені функції, наприклад, транспортування, експедирування, страхування, вантажопереробки, управління запасами, кредитно-фінансового обслуговування, передпродажного і після продажного сервісу і т.д

33. Розподільчі центри у логістичних ланцюгах

Розподільчий центр – це складський комплекс, який отримує товари від підприємств-виробників або від підприємств оптової торгівлі і розподіляє їх більш дрібними партіями замовникам через свою або їх товаропровідну мережуЗа традиційною класифікацією, розробленою Едгаром Гувером, є три принципові стратегії розташування розподільчих складів:поблизу від ринків збуту;поблизу від виробництва; проміжне розташуванняПри виборі місця розташування розподільчих центрів ураховують такі фактори: вартість транспортування;вартість складської переробки вантажів;складування вантажів;оформлення замовлень і організація системи управління; рівень обслуговування клієнтів. Відповідно до обраної стратегії розташування товаропровідна мережа може бути організована як:централізована структура ;децентралізована структура

34. За традиційною класифікацією, розробленою Едгаром Гувером, є три принципові стратегії розташування розподільчих складів:поблизу від ринків збуту;поблизу від виробництва; проміжне розташування^*91.Розташування складів поблизу ринків збуту. Такі склади найчастіше зустрічаються в торгівлі харчовими продуктами або промисловими товарами масового користування. Однак розміщення поблизу ринків збуту характерно для багатьох галузей. Географічне розміщення ринку, який обслуговується таким складом, залежить від бажаної швидкості постачань, від середнього розміру замовлення і від величини питомих витрат на місцеве транспортування. Переваги таких розподільчих центрів полягають у забезпеченні: 1) належної якості обслуговування або мінімізації логістичних витрат; 2) найдешевшого способу швидкого поповнення запасів. Недолік: у певні періоди асортимент продукції може бути неповним.Розташування складів поблизу виробництв полегшує нагромадження потрібного для постачання споживачів асортименту продукції. Переваги такого розташування складів: 1) дає змогу відправляти споживачам змішані вантажі за консолідованими тарифами; 2) підвищений рівень сервісу поширюється на весь асортимент продукції, яка постачається. Недолік: великі транспортні витрати у випадку неможливості відправлення змішаних вантажів.За проміжного розташування складів між виробництвом і споживанням склади працюють за тією ж схемою, що і склади, розташовані поблизу виробництва: накопичують повний асортимент продукції й відправляють замовникам змішані партії товарів за типовими тарифами.Кількість, потужності, розташування і функції розподільчих центрів залежать від розмірів матеріальних потоків, стратегії та фінансового стану підприємства, яке проектує мережу розподільчих центрів.При виборі місця розташування розподільчих центрів ураховують такі фактори:вартість транспортування;вартість складської переробки вантажів;складування вантажів;оформлення замовлень і організація системи управління;рівень обслуговування клієнтів.Найкращою товаропровідною мережею з розподільчими центрами є та, що забезпечує найвищий рівень обслуговування споживачів за мінімальних загальних витрат.Відповідно до обраної стратегії розташування товаропровідна мережа може бути організована як: централізована структура (з єдиним великим розподільчим центром);децентралізована структура.

35. ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА – функціональна сфера логістики, що оптимізує логістичні операції на шляху матеріального потоку від постачальника до кінцевого споживача, що здійснюється з застосуванням транспортних засобів.Транспорт у системі логістики відіграє подвійну роль: по-перше, він е складовою або компонентом основних функціональних галузей логістики (закупівельній, виробничій, розподільчій);по-друге, транспорт є однією із галузей економіки, у якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію – транспортні послуги, за які отримує доходи і має прибуток. Будучи галуззю матеріального виробництва (рис. 12.1), транспорт має свою продукцію – це сам процес переміщення, який характеризується низкою істотних особливостей :відсутність речової форми, але водночас матеріальність за своїм характером, тому що в процесі переміщення затрачаються матеріальні засоби: відбувається зношення рухомого складу і засобів обслуговування, використовується праця робітників транспортної сфери і т. ін.; неможливість зберігання і нагромадження, тому транспорт може мати тільки деякий резерв своєї пропускної та провідної здатності для задоволення потреб у транспортних послугах;втілення в додаткових транспортних витратах, які пов'язані з переміщенням матеріального потоку, тому транспорт необхідно використовувати так, щоб транспортні витрати були найменшими за інших однакових умов;прив'язаність до певного місця, району, регіону (наприклад, до місця, де розташовані шляхи сполучення і є відповідні транспортні підприємства).