- •Ю.М.Бажал Макроекономіка
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Тема 2. Макроекономічна рівновага
- •Тема 3. Макроекономічна модель країни (Семінар 3)
- •Тема 4. Система національних рахунків (Семінар 4)
- •Тема 5. Модель врівноваження товарного та грошового ринків (Семінар 5)
- •Тема 6. Попит на гроші
- •Основні положення теми
- •Тема 8. Банківська система та пропозиція грошей (Семінар 8).
- •Грошовий агрегат м2 – грошовий агрегат м1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити (m2–m1). Грошовий агрегат м3 – грошовий агрегат м2 та цінні папери, крім акцій (m3–m2).
- •Тема 9. Взаємодія безробіття та інфляції (Семінар 9).
- •Тема 10. Модель відкритої економіки малої країни (Семінар 10).
- •Модель Манделла-Флемінга
- •Тема: економічне зростання
- •1. Неокласична модель економічного зростання
- •Базова модель р. Солоу
- •Дані розрахунків "залишку Солоу" за період 1909-1949 pp. *
- •Основна макроекономічна тотожність
- •Визначення сталої врівноваженості
- •Норма заощадження і стан сталої рівноваги
- •4.2. Золоте правило нагромадження
- •Функція постійних рівнів капіталу
- •Зростання за "золотим правилом"
- •4.3. Вплив зростання чисельності населення на врівноважене економічне зростання
- •Темп зростання чисельності населення
- •Врівноважений сталий стан економіки
- •Наслідки зростання чисельності населення
- •4.4. Вплив технологічних змін на врівноважене економічне зростання
- •Екзогенний змінник виробничої функції
- •Урівноважений сталий стан економіки з урахуванням технологічних змін
- •"Золоте правило" нагромадження і технологічні зміни
- •Технологічні зміни — основний фактор довгострокового економічного зростання
- •Стислий виклад
- •Тема: Макроекономічна політика
Дані розрахунків "залишку Солоу" за період 1909-1949 pp. *
Рік |
Продуктивність праці
|
Обсяг капіталу на одиницю праці
|
Частка капіталу у випуску wk |
Темп приросту “"залишку Солоу"
|
Загальний фактор продуктивності A |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6** |
|
1909 |
0,62 |
2,06 |
0,34 |
-0,017 |
1,000 |
|
1910 |
0,62 |
2,10 |
0,33 |
0,039 |
0,983 |
|
1911 |
0,65 |
2,17 |
0,34 |
0,002 |
1,021 |
|
1912 |
0,65 |
2,21 |
0,33 |
0,040 |
1,023 |
|
1913 |
0,68 |
2,23 |
0,33 |
0,007 |
1,064 |
|
1914 |
0,68 |
2,20 |
0,33 |
-0,028 |
1,071 |
|
1915 |
0,67 |
2,26 |
0,34 |
0,034 |
1,041 |
|
1916 |
0,70 |
2,34 |
0,36 |
-0,010 |
1,076 |
|
1917 |
0,68 |
2,21 |
0,37 |
0,072 |
1,065 |
|
1918 |
0,73 |
2,22 |
0,34 |
0,013 |
1,142 |
|
1919 |
0,77 |
2,47 |
0,35 |
-0,076 |
1,157 |
|
1920 |
0,72 |
2,58 |
0,32 |
0,072 |
1,069 |
|
1921 |
0,77 |
2,55 |
0,37 |
0,032 |
1,146 |
|
1922 |
0,79 |
2,49 |
0,34 |
0,011 |
1,183 |
|
1923 |
0,81 |
2,61 |
0,34 |
0,016 |
1,196 |
|
1924 |
0,84 |
2,74 |
0,33 |
0,032 |
,215 |
|
Продовження табл. 4.1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1925 |
0,87 |
2,81 |
0,34 |
-0,010 |
1,254 |
1926 |
0,87 |
2,87 |
0,33 |
-0,005 |
1,241 |
1927 |
0,87 |
2,93 |
0,32 |
-0,007 |
1,235 |
1928 |
0,87 |
3,02 |
0,34 |
0,020 |
1,226 |
1929 |
0,89 |
3,06 |
0,33 |
-0,043 |
1,251 |
1930 |
0,88 |
3,30 |
0,35 |
0,024 |
1,197 |
1931 |
0,90 |
3,33 |
0,33 |
0,023 |
1,226 |
1932 |
0,88 |
3,28 |
0,40 |
0,011 |
1,198 |
1933 |
0,87 |
3,10 |
0,36 |
0,072 |
1,211 |
1934 |
0,92 |
3,00 |
0,36 |
0,039 |
1,298 |
1935 |
0,94 |
2,87 |
0,35 |
0,059 |
1,349 |
1936 |
0,98 |
2,72 |
0,36 |
-0,010 |
1,429 |
1937 |
0,97 |
2,71 |
0,34 |
0,021 |
1,415 |
1938 |
1,00 |
2,78 |
0,33 |
0,048 |
1,445 |
1939 |
1,03 |
2,66 |
0,35 |
0,050 |
1,514 |
1940 |
1,08 |
2,63 |
0,36 |
0,044 |
1,590 |
1941 |
1,12 |
2,58 |
0,38 |
0,003 |
1,660 |
1942 |
1,14 |
2,64 |
0,36 |
0,016 |
1,665 |
1943 |
1,18 |
2,62 |
0,34 |
0,071 |
1,733 |
1944 |
1,27 |
2,63 |
0,33 |
0,021 |
1,856 |
1945 |
1,30 |
2,66 |
0,31 |
-0,044 |
1,895 |
1946 |
1,22 |
2,50 |
0,31 |
-0,017 |
1,842 |
1947 |
1,19 |
2,50 |
0,33 |
0,016 |
1,791 |
1948 |
1,22 |
2,55 |
0,33 |
0,024 |
1,809 |
1949 |
1,27 |
2,70 |
0,33 |
- |
1,852 |
* Складено за: Solow R. Technical change and the aggregate production function// Review of Economics and Statistics. August 1957. P.312-20.
** Дані колонки б за 1943-1949 pp. в оригіналі були з помилками, тому вони подані вже виправленими за іншими публікаціями.
Як уже зазначалося, неокласичні моделі не розкривають змісту фактора технологічних змін. Р. Солоу дає дефініцію фактора А як чинника, що не зумовлює зростання обсягів вхідних ресурсів капіталу та робочої сили, але вбирає в себе, наприклад, кращу організацію виробництва, вдосконалення технологічних звань чи кращу фахову освіту робітників. Тому цей фактор був названий "залишком", тобто тим, що залишається у величині темпу економічного зростання після вирахування з неї вкладу в це зростання вхідних факторів — капіталу та робочої сили. Теоретичні розробки Р. Солоу стали найважливішим здобутком неокласичного аналізу економічного зростання і значно просунули вперед світову економічну думку. Це визнання було зафіксовано у 1987 р. присудженням Р. Солоу Нобелівської премії з економіки.
Базова модель економічного зростання Р. Солоу дає змогу виконати теоретичний аналіз характеру цього зростання у стані довгострокового врівноваження, іншими словами, з'ясувати, яким чином основні фактори виробництва — праця, капітал, технологічні зміни — впливають на темп зростання потенційного ВНП. Тому ця ситуація ще називається збалансованим зростанням у довгостроковому періоді Для здійснення такого аналізу необхідно задати умови стану рівноваги.
