Тема 5. Модель врівноваження товарного та грошового ринків (Семінар 5)

Програмні запитання

1. Кейнсіанські моделі макроекономіки: доходи-витрати, IS/LM, Мандела- Флемінга (визначення).

2. Модель “доходи-витрати” (кейнсіанський хрест).

3. Мультиплікатори: державних витрат‚ податковий‚ збалансованого бюджету.

4. Розриви безробіття (рецесійний) та інфляції, шляхи їх подолання засобами фіскальної політики.

5. Рівновага на товарному ринку та крива IS.

6. Рівновага на грошовому ринку та крива LM.

Література: Манків (розділ 10). Мікроекономіка і макроекономіка (Ч.ІІ, теми 5; 8). Мэнкью (гл. 9‚ 10); Макконел‚ Брю (гл. 12‚ гл. 13‚ стор. 219-230); Семюелсон‚ Нордгауз ( р. 7‚ 9-А)

Самостійна робота: Кейнс; Хансен; Дорнбуш, Фишер; Шевчук; Стігліц.

Основні положення теми

Моделі “доходи-витрати” (кейнсіанський хрест) та IS/LM відносяться до кейнсіанських моделей, головною ознакою яких є визнання сукупного попиту головним фактором впливу на фактичний національний продукт (ВВП) при фіксованих (незмінних) цінах.

Якщо розглядати ситуацію тільки на ринку товарів і послуг та представити функцію сукупного попиту як функцію планових витрат, що залежать від однієї ендогенної змінної – доходу, то фактичний обсяг врівноваженого ВВП можна знайти, прирівнявши доходи і витрати. Це і буде модель “доходи-витрати” (кейнсіанський хрест).

Планові витрати – це сума, яку домогосподарства, фірми та уряд планують витратити на купівлю товарів і послуг. Функція планових витрат описує залежність між доходами і сукупними витратами для всіх гіпотетичних станів економіки – врівноважених і неврівноважених. Саме це передається терміном „планові”. Але для ринкової економіки ми вважаємо (разом з Кейнсом), що економіка завжди знаходиться в стані макроекономічної рівноваги, тому для фактичного ВВП завжди є вірним рівність доходів і витрат (а не тільки для стану потенційного ВВП). Графічно сукупність всіх можливих таких фактичних станів макроекономічної рівноваги можна представити лінією з нахилом 45º в координатах „доходи – витрати” (див. малюнок). Лінія функції планових витрат пересікає на графіку лінію з нахилом 45º в точці, яка відповідає рівності доходів і витрат (Y=E). Такий графік має назву „Кейнсіанський хрест”.

Всі точки перетину (на малюнку - це А) відповідають стану макроекономічної рівноваги, коли сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції, доходи дорівнюють витратам. В закритій економіці ознакою макроекономічної рівноваги також є рівність обсягів збережень та інвестицій (I=S).

Фактичний рівноважний ВВП (Y₀) у короткостроковому періоді (кейнсіанський підхід) може бути меншим чи більшим за потенційний ВВП (Y*). Відповідно такі стани отримали назви – рецесійний та інфляційний розриви. Рецесійний розрив ще також називають розривом безробіття, тому що у цьому випадку фактична норма безробіття перевищує природну норму (повну зайнятість). В моделі „кейнсіанський хрест” ці категорії мають також конкретний числовий вираз:

рецесійний розрив – величина, на яку треба збільшити сукупний попит (витрати), щоби збільшити рівноважний ВВП до рівня потенційного ВВП чи до повної зайнятості.

інфляційний розрив - величина, на яку треба зменшити сукупний попит (витрати), щоби зменшити рівноважний ВВП до рівня потенційного ВВП чи до повної зайнятості.

Нахил лінії функції планових витрат обумовлюється значенням коефіцієнту граничної схильності до споживання MPC (marginal propensity to consume), який визначає частку приросту витрат на споживання у разі приросту величини доходу у розпорядженні.

де

1

MPC - гранична схильність до споживання; C та Y - приріст споживання та доходу.

Враховуючи, що дохід розпадається на споживання і заощадження (Y=C+S), можна задати також коефіцієнт граничної схильності до заощаджень MPS (marginal propensity to save), який визначає частку приросту заощаджень у разі приросту величини доходу у розпорядженні.

де

2

S та Y - приріст заощаджень і доходу.

Зрозуміло, що MPC+MPS=1

У функції споживання С=а+b(Y-T), коефіцієнт b = MPC.

Мультиплікатор державних витрат – коефіцієнт збільшення (зменшення) рівноважного ВВП (Y) від збільшення (зменшення) державних витрат (G).

Y = GM_g,

де M_g – мультиплікатор державних витрат.

M_g = , де b – гранична схильність до споживання.

Податковий мультиплікатор - коефіцієнт збільшення (зменшення) рівноважного ВВП (Y) від збільшення (зменшення) автономних податків (T).

Y = TM_T ,

де M _T – податковий мультиплікатор.

M _T = ,

Мультиплікатор збалансованого бюджету - коефіцієнт збільшення (зменшення) рівноважного ВВП (Y) від одночасного збільшення на ту саму величину: автономних податків (T) та державних витрат (G). Мультиплікатор збалансованого бюджету дорівнює одиниці, тобто у цьому випадку ВВП (Y) зросте на цю ж саму величину.

Крива IS – це геометричне місце точок, що характеризують всі комбінації рівноважного ВВП (Y) на товарних ринках та відповідних до них відсоткових ставок грошового ринку (r ), що можуть означати одночасне врівноваження товарних і грошового ринків. Всі точки кривої IS означають рівність інвестицій та збереження (I=S).

Крива LM – це геометричне місце точок, що характеризують всі комбінації рівноважних відсоткових ставок грошового ринку (r) та відповідних до них значень ВВП (Y) на товарних ринках, що може означати одночасне врівноваження грошового та товарних ринків. Всі точки кривої LM відповідають рівності попиту і пропозиції грошей. Термін LM це (Liquidity = Money Supply).