Тема 4. Система національних рахунків (Семінар 4)

Програмні запитання

1. Система національних рахунків.

2. Закрита та відкрита економіка.

3. Визначення і структура національного продукту‚ ВНП та ВВП.

4. Рахунки національного продукту.

5. Реальний та номінальний ВВП.

Література: Манків (розділи 2; 8-1). Мікроекономіка і макроекономіка (Ч.ІІ, теми 1; 2; 15). Мэнкью ( гл. 2‚ стор. 57-83 ); Макконел‚ Брю ( гл. 9‚ стор. 132-153 ); Семюелсон‚ Нордгауз ( розд. 6‚ стор. 134-155);

Самостійна робота: Кейнс; Дорнбуш‚ Фішер; Шевчук; Система национальных счетов….

Основні положення теми

Наведені далі визначення щодо основних категорій національного рахівництва цитуються з офіційної публікації Держкомстату України.

Система національних рахунків (СНР) – це сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів.

Національні рахунки розробляються Державним комітетом статистики згідно з стандартом СНР, прийнятим міжнародними організаціями у 1993 р. Відповідно до міжнародного стандарту у СНР інституційні одиниці групуються в п’ять секторів:

нефінансові корпорації, до яких належать інституційні одиниці, які займаються ринковим виробництвом товарів і послуг для продажу за цінами, що покривають витрати виробництва і дають прибуток;

фінансові корпорації – інституційні одиниці, що спеціалізуються на фінансово-посередницькій діяльності (банки, страхові компанії та ін.);

сектор загального державного управління, до якого належать органи управління центрального та місцевого рівнів, некомерційні бюджетні організації та державні цільові фонди;

сектор домашніх господарств, що об’єднує фізичних осіб як споживачів, а в деяких випадках як фізичних осіб–підприємців;

сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (НКОДГ), до якого входять інституційні одиниці, створені окремими групами домашніх господарств для забезпечення їх політичних, релігійних і професійних інтересів, а також для надання соціально-культурних послуг.

 

У СНР відображається розвиток економіки на різних стадіях процесу відтворення, показується рух товарів і послуг, а також стан виробництва та використання валового внутрішнього продукту (валової доданої вартості).

Стадія виробництва характеризується показниками випуску, проміжного споживання, валового внутрішнього продукту (валової доданої вартості).

Випуск – це вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць – резидентів у звітному періоді.

Проміжне споживання містить витрати на товари та послуги, які використані інституційними одиницями для виробничих потреб.

Валова додана вартість (ВДВ) розраховується як різниця між випуском та проміжним споживанням. Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними.

У національних рахунках використовуються два рівні показників і два методи оцінки. Для економіки в цілому результати вимірюються випуском товарів і послуг та валовим внутрішнім продуктом у ринкових цінах, для секторів і видів економічної діяльності – випуском в основних цінах і валовою доданою вартістю.

- Валовий внутрішній продукт (ВВП) на стадії виробництва визначається як різниця між випуском у ринкових цінах та проміжним споживанням у цінах покупців або як сума валових доданих вартостей видів економічної діяльності і податків на продукти за виключенням субсидій на продукти.

Податки на продукти включають податки, величина яких безпосередньо залежить від кількості чи вартості товарів і послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих виробничою одиницею – резидентом.

Субсидії на продукти – це відшкодування з державного бюджету підприємствам у порядку державного регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію, для покриття поточних збитків підприємств, поліпшення їх фінансового становища шляхом поповнення оборотних коштів або компенсації окремих витрат.

- Стадія утворення доходу на рівні ВВП характеризується такими показниками: оплатою праці найманих працівників, податками та субсидіями на виробництво та імпорт (на рівні ВДВ – іншими податками та субсидіями, пов’язаними з виробництвом) та валовим (чистим) прибутком.

Оплата праці найманих працівників – це винагорода в грошовій або натуральній формі, яка має бути виплачена роботодавцем найманому працівникові за роботу, виконану ним у звітному періоді, незалежно від того, є цей працівник резидентом чи нерезидентом. Оплата праці обчислюється на підставі нарахованих сум і містить фактичні та умовні внески на соціальне страхування.

Податки на виробництво та імпорт включають податки на продукти та інші податки, пов’язані з виробництвом, а субсидії на виробництво та імпорт – субсидії на продукти та інші субсидії, пов’язані з виробництвом.

Інші податки, пов’язані з виробництвом, включають платежі підприємств і організацій до державного та місцевих бюджетів, державних цільових фондів у зв’язку з використанням ресурсів та одержанням дозволів на специфічні види діяльності.

До інших субсидій, пов’язаних з виробництвом, належать ті, що надаються для здійснення певної економічної та соціальної політики щодо використання ресурсів.

Валовий (чистий) прибуток – показник, що характеризує перевищення доходів над витратами, які підприємства мають у результаті виробництва. Для сектору домашніх господарств це змішаний доход. Чистий прибуток визначається шляхом виключення з валового прибутку споживання основного капіталу.

- На стадії використання ВВП розраховується як сума кінцевого споживання товарів і послуг, валового нагромадження, сальдо експорту-імпорту товарів і послуг.

Кінцеве споживання товарів і послуг складається з витрат домашніх господарств на власне кінцеве споживання, витрат державних закладів для задоволення індивідуальних та колективних потреб суспільства, а також витрат на індивідуальне кінцеве споживання некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

Валове нагромадження розраховується як сума валового нагромадження основного капіталу, зміни запасів матеріальних оборотних коштів та придбання за виключенням вибуття цінностей.

Сальдо експорту-імпорту товарів і послуг визначається як різниця між експортом та імпортом товарів і послуг.

- Валовий регіональний продукт (ВРП) – оцінюється як сума валових доданих вартостей регіону.

Статистичні дані щодо наведених категорій національних рахунків України за 2005 рік наведено нижче (поточні ціни, млрд. грн.):

Валовий внутрішній продукт	424,7
Склад валового внутрішнього продукту
1.  За виробничим методом
1.1. Випуск	964,9
1.2. Проміжне споживання	592,8
1.3. Валова додана вартість	372,1
1.4. Чисті податки на продукти	52,7
2. За розподільчим методом
2.1. Оплата праці найманих працівників	199,8
2.2. Чисті податки на виробництво та імпорт	57,3
2.3. Валовий прибуток, змішаний доход	167,7
3. За методом кінцевого використання
3.1. Кінцеві споживчі витрати	326,9
в тому числі:
домашніх господарств (C)	244,6
сектору загального державного управління (G)	82,3
3.2. Валове нагромадження (І)	94,2
в тому числі:
валове нагромадження основного капіталу	93,4
зміна запасів матеріальних оборотних коштів	0,6
придбання за виключенням вибуття цінностей	0,2
3.3. Експорт товарів та послуг (X)	227,3
3.4. Імпорт товарів та послуг (M)	-223,6

У таблиці представлено три методики підрахунку ВВП:

При розрахунку ВВП за виробничим методом визначається сумарна вартість, яка додається кожною фірмою чи галуззю при виробництві товарів і послуг. Для того, щоб уникнути подвійного рахунку, ВВП оцінюють як вартість кінцевих товарів і послуг, що далі не використовуються як сировина чи комплектуючі для подальшого виробництва (проміжне споживання).

При розрахунку ВВП за розподільчим методом (за доходами) визначається сума всіх факторних доходів, тобто доходів отриманих учасниками виробництва: заробітна плата, рента, відсотки тощо, а також два специфічних види доходів, які включаються до ціни, але не розподіляються серед факторів виробництва, - це амортизаційні відрахування та непрямі податки на продукцію.

При розрахунку ВВП за методом кінцевого використання (за витратами) визначають витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП (споживають товари і послуги): домогосподарств (С - кінцеве споживання), приватних фірм (I - інвестиційні товари), держави (G), а також іноземців, що експортують продукцію, за мінусом витрат, які пішли за кордон для купівлі імпорту (чистий експорт (X_n) дорівнює експорту (Х) мінус імпорт (M)). У підсумку маємо обсяг вартості всіх товарів і послуг, які споживаються у суспільстві за певний період часу (як правило розрахунок ведуть у річному вимірі):

ВВП = C + I + G + X_n

З показника ВВП можна перейти до декілька інших важливих макроекономічних показників, зокрема -

Чистий внутрішній продукт (ЧВП):

ЧВП = ВВП – амортизація

ЧВП - показує прирощення вартості багатства країни за відповідний проміжок часу. На показник ВВП в країні збільшилась вартість сумарних благ, а на величину амортизації вона зменшилась, бо це вартість активів, яка вилучена через фізичне чи моральне старіння.

Національний дохід (НД):

НД = ВВП - амортизація – непрямі податки на продукцію

НД – віддзеркалює вартість доходів, які отримані в процесі виробництва продукції факторами такого виробництва (власниками бізнесу чи найманими працівниками). Вартість амортизації та непрямих податків на продукцію не утворюються і не належить факторам виробництва як їхній дохід, хоча є специфічною доданою вартістю, яка утворюється ринковою ціною продукції.

Особистий дохід – вираховується шляхом вилучення з НД різних платежів, на які зменшується факторний доход: внески соцстраху, податок на прибуток, нерозподілений прибуток корпорацій, і додавання суми трансферних платежів і чистих процентних платежів.

Дохід у розпорядженні – особистий дохід мінус подоходний та інші податки з громадян. Це дохід, який у домогосподарствах іде на споживання і заощадження.