- •1. Поняття, завдання та система кримінального права України. Конституція України як концептуальне джерело кримінального права.
- •2. Поняття та система Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів.
- •1. Функції кримінального права, предмет і метод кримінально-правового регулювання
- •2. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 кк).
- •1. Принципи кримінального права
- •2. Державна зрада (ст. 111 кк). Відмінність від шпигунства (ст. 114 кк).
- •1. Закон про кримінальну відповідальність.
- •2. Посягання на державного чи громадського діяча (ст. 112 кк).
- •1. Структура Кримінального кодексу України. Співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права.
- •2. Умисне вбивство (ст. 115 кк).
- •1. Структура статей Кримінального кодексу України. Види диспозицій і санкцій
- •2. Види умисного вбивства за пом’якшуючих обставин (статті 116-118 кк)
- •1. Тлумачення кримінально-правових норм та його види
- •1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі. Конституційні положення щодо дії закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •2. Катування (ст. 127 кк)
- •1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі. Конституційні положення щодо дії закону про кримінальну відповідальність у часі
- •2. Зараження венеричною хворобою (ст. 133 кк)
- •2. Залишення в небезпеці (ст. 135 кк). Відмінність від ненадан-ня допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 кк).
- •2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кк).
- •1. Поняття та ознаки злочину. Малозначність діяння (ч. 2 ст. 11 кк). Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •1. Поняття та практичне значення класифікації злочинів.
- •2. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149 кк). Конвенція оон про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949 р.
- •1. Поняття та види стадій вчинення умисного злочину. Поняття закінченого злочину.
- •2. Зґвалтування (ст. 152 кк). Відмінність від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 кк).
- •1. Момент закінчення окремих видів злочинів
- •2. Примушування до вступу в статевий зв’язок (ст. 154 кк)
- •1. Готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення умислу
- •2. Розбещення неповнолітніх (ст. 156 кк)
- •1. Замах на злочин та його види. Добровільна відмова від вчи-нення злочину та її відмінність від діяльного каяття
- •2. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 кк)
- •1. Добровільна відмова при незакінченому злочині
- •2. Порушення недоторканності житла (ст. 162 кк)
- •1. Поняття, елементи, ознаки складу злочину. Види складу злочину та його значення для кримінально-правової кваліфікації
- •2. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 кк)
- •1. Функції складу злочину.
- •2. Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 кк).
- •1. Класифікація складів злочину.
- •2. Крадіжка (ст. 185 кк). Відмінність крадіжки від грабежу.
- •1. Поняття об'єкта складу злочину, його значення для визначення характеру суспільної небезпеки діяння. Класифікація об'єктів.
- •2. Грабіж (ст. 186 кк). Відмінність грабежу від розбою.
- •1. Структура суспільних відносин як об'єкта злочину. Точки зору науковців щодо визначення поняття об'єкта та його видів.
- •2. Розбій (ст. 187 кк). Відмінність розбою від вимагання.
- •1. Теоретичні погляди криміналістів щодо визначення місця предмета в структурі складу злочину.
- •2. Шахрайство (ст. 190 кк).
- •1. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони складу зло-чину. Вплив нездоланної сили фізичного та психічного примусу на кримінальну відповідальність
- •2. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 кк)
- •1. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину та їх кримінально-правове значення
- •2. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пере-силання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 кк)
- •1. Суспільно небезпечні наслідки та їх види
- •2. Контрабанда (ст. 201 кк)
- •1. Причиновий зв’язок та його кримінально-правове значення
- •2. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, ма-триць, обладнання та сировини для їх виробництва (ст. 203-1 кк)
- •2. Фіктивне підприємництво (ст. 205 кк).
- •1. Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину. Поняття осудності та її значення.
- •1. Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •2. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 кк).
- •1. Поняття, ознаки та значення суб'єктивної сторони складу злочину.
- •1. Вина як головна ознака суб'єктивної сторони злочину. Форми та види вини. Конституційні положення щодо встановлення вини при притягненні особи до кримінальної відповідальності.
- •2. Доведення до банкрутства (ст. 219 кк).
- •1. Поняття та види умислу. Різновиди умислу, які вироблені кримінально-правовою теорією та судовою практикою.
- •1. Поняття та види необережності. Випадок (казус), його харак-теристика та відмежування від злочинної недбалості
- •2. Незаконна порубка лісу (ст. 246 кк)
- •1. Випадок (казус). Його відміна від злочинної недбалості
- •2. Незаконне полювання (ст. 248 кк)
- •1. Подвійна (складна чи змішана) форма вини. Її значення для кваліфікації
- •2. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним до-бувним промислом (ст. 249 кк)
- •1. Поняття та види помилок у кримінальному праві. Їх вплив на кримінальну відповідальність
- •1. Поняття та значення співучасті у злочині. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки співучасті.
- •2. Терористичний акт (ст. 258 кк).
- •1. Види співучасників. Підстави та межі кримінальної відповідальності співучасників (кваліфікація їхніх дій та призначення покарання).
- •1. Поняття та види причетності до злочину. Кримінальна відповідальність за причетність до злочину.
- •1. Поняття та види множинності злочинів. Відмінність множинності злочинів від триваючих, продовжуваних та складних (складених) злочинів.
- •1. Поняття, ознаки та види повторності злочинів. Правові на-слідки повторності злочинів
- •1. Поняття, ознаки та види сукупності злочинів. Правові наслід-ки сукупності злочинів
- •2. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафто- продуктопроводів (ст. 292)
- •1. Поняття, ознаки та види рецидиву злочинів. Правові наслідки рецидиву злочинів
- •2. Масові заворушення (ст. 294 кк)
- •1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
- •2. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 кк).
- •1. Диференціація відповідальності при уявній обороні. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону».
- •2. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк).
- •2. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк).
- •1. Поняття крайньої необхідності та умови її правомірності. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •1. Фізичний або психічний примус. Поняття та зміст цих обставин.
- •1. Виконання наказу або розпорядження. Поняття, зміст і правове значення цих обставин.
- •2. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 кк).
- •1. Поняття та ознаки діяння пов'язаного з ризиком, як обставини, що виключає злочинність діяння.
- •2. Розголошення державної таємниці (ст. 328 кк)
- •1. Виконання спеціального завдання з попередження чи роз-криття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •2. Незаконне переправлення осіб через державний кордон Укра-їни (ст. 332 кк)
- •1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з ді-йовим каяттям
- •1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •2. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу працівника державної виконавчої служби (ст. 343 кк).
- •1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •2. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 кк).
- •1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обставин.
- •1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 кк).
- •1. Поняття покарання та його мета за кримінальним правом України. Система покарань та її кримінально-правове значення.
- •1. Позбавлення волі на певний строк. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •1. Правова характеристика обмеження волі.
- •2. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк)
- •1. Правова характеристика арешту. Постанова Пленуму Верхо-вного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику при-значення судами кримінального покарання»
- •2. Одержання хабара (ст. 368 кк)
- •1. Правова характеристика громадських робіт
- •2. Провокація хабара (ст. 370 кк)
- •1. Правова характеристика штрафу. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •1. Принципи та загальні засади призначення покарання. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •2. Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 кк).
- •1. Обставини, які пом'якшують покарання. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •2. Примушування давати показання (ст. 373 кк).
- •1. Обставини, які обтяжують покарання. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •2. Проблемні питання кримінальної відповідальності свідків і потерпілих.
- •1. Призначення покарання за сукупністю злочинів. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •2. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань (ст. 392 кк).
- •2. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 кк)
- •1. Поняття, підстави й види звільнення від кримінального пока-рання та його відбування
- •2. Приховування злочину (ст. 396 кк)
- •2. Непокора (ст. 402 кк)
- •2. Невиконання наказу (ст. 403 кк)
- •1. Правова характеристика амністії. Конституційні положення щодо амністії. Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р.
- •2. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості (ст. 406 кк).
- •1. Помилування. Положення про порядок здійснення помилування (затверджене Указом Президента України від 16 вересня 2010 року № 902/2010).
- •2. Дезертирство (ст. 408 кк).
- •2. Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної, війни (ст. 437 кк).
- •2. Екоцид (ст. 441 кк).
- •2. Геноцид (ст. 442 кк).
- •2. Найманство (ст. 447 кк). Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням на-йманців (ратифікована Україною 14 липня 1993 р.)
- •3. Задача
1. Момент закінчення окремих видів злочинів
Моменти закінчення злочину диференційовані залежно від Того, як описана об’єктивна сторона посягання у диспозиції кримінально- правової норми кримінального закону:
1) коли у диспозиції вказані суспільно небезпечні наслідки Пося-гання (має місце так званий злочин з матеріальним складом), то злочин визнається закінченим з моменту настання таких наслідків. Наприклад, крадіжка є закінченим злочином з моменту отримання винним можливості вільно розпоряджатися чи користуватися майном, тобто з моменту завдання майнової (матеріальної) шкоди відносинам власності (ст. 185 КК). У злочинах з матеріальним складом, якщо не настали вказані в диспозиції даної статті чинного КК суспільно небезпечні наслідки, може йтися про незакінчений злочин (готування до злочину або замах на злочин) або ж зовсім про відсутність злочину;
2) коли у диспозиції вказані лише суспільно небезпечні діяння, а наслідки посягання не названі (знаходяться поза межами даного складу злочину - має місце так званий злочин з формальним складом), то злочин визнається закінченим з моменту виконання діяння. Настання чи ненастання злочинних наслідків при вчиненні злочинів з формальним складом не впливає на факт наявності складу закінченого злочину, але це не означає, що така обставина не повинна враховуватися при призначенні покарання винному. Хуліганство вважається закінченим з моменту вчинення дій - грубого порушення громадського порядку. В той же час не можна погодитися з абз. 4 п. З постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», в якому визначається момент закінчення незаконного виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин як початок вчинення дій, спрямованих на одержання таких засобів чи речовин готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препаратах їх концентрації. Тому що без безпосереднього отримання готових до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин виготовлення не буде закінченим злочином, такі дії слід кваліфікувати як замах на злочин;
3) коли в диспозиції вказані підготовчі до злочину діяння (має місце так званий злочин з усіченим складом), то злочин визнається за-кінченим з моменту початку виконання відповідного діяння. Особливість їх полягає в тому, що момент закінчення злочину переноситься законодавцем на більш ранню стадію, тобто на стадію готування до злочину чи замаху на злочин. По суті, в злочинах з усіченим складом законодавець передбачає в Особливій частині Кодексу відповідальність за замах на злочин, а інколи за готування до злочину як за окремі самостійні закінчені злочини. До такої конструкції законодавець вдається щодо тяжких та особливо тяжких злочинів по найнебезпеч- нішим діям з метою посилення боротьби з ними на ранніх стадіях. Так, згідно п. 18 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами»: «розбій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів утворює склад злочину, передбаченого ч. З ст. 262 КК. Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення нападу, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства».
Створення усічених складів дає можливість запобігти пом’якшенню покарання за вчинене готування чи замаху на злочин і розглядати стадію готування чи замаху на злочин як закінчений злочин.
Триваючий злочин - це одноразовий злочинний акт, який харак-теризується тривалим виконанням злочинного наміру на стадії закін-ченого злочину. Злочин слід вважати закінченим не в момент завер-шення, припинення злочинного стану винного, а з настанням факту реалізації злочинного наміру (дезертирство).
Продовжуваний злочин характеризується тим, що він являє собою ряд тотожних злочинних дій, направлених до спільної мети, які складають у сукупності один злочин (крадіжка цілого по частинам).
Продовжуваний злочин є закінченим з моменту вчинення останнього злочинного діяння. Наприклад, крадіжка радіоприймача частинами, в декілька прийомів. Злочин буде закінченим, коли особа викрала останню деталь радіоприймача. Так, наприклад, згідно п. 22 постанови ПВСУ України від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» у разі викрадення складових частин, деталей чи вузлів, комплект яких дозволяє виготовити придатну до використання вогнепальну зброю, дії винної особи слід розцінювати як закінчений злочин і кваліфікувати за ст. 262 КК.
Так, згідно п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 травня 2004 р. № 9 «Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з на-бранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» при вирішенні питання про відповідальність за продовжуваний злочин чи про його кваліфікацію у випадках, коли одні діяння були вчинені до, а інші - після 1 січня 2004 р., треба виходити з кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або кількості розмірів податкової соціальної пільги, вирахуваних за кожен період окремо.