- •1. Поняття, завдання та система кримінального права України. Конституція України як концептуальне джерело кримінального права.
- •2. Поняття та система Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів.
- •1. Функції кримінального права, предмет і метод кримінально-правового регулювання
- •2. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 кк).
- •1. Принципи кримінального права
- •2. Державна зрада (ст. 111 кк). Відмінність від шпигунства (ст. 114 кк).
- •1. Закон про кримінальну відповідальність.
- •2. Посягання на державного чи громадського діяча (ст. 112 кк).
- •1. Структура Кримінального кодексу України. Співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права.
- •2. Умисне вбивство (ст. 115 кк).
- •1. Структура статей Кримінального кодексу України. Види диспозицій і санкцій
- •2. Види умисного вбивства за пом’якшуючих обставин (статті 116-118 кк)
- •1. Тлумачення кримінально-правових норм та його види
- •1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі. Конституційні положення щодо дії закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •2. Катування (ст. 127 кк)
- •1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі. Конституційні положення щодо дії закону про кримінальну відповідальність у часі
- •2. Зараження венеричною хворобою (ст. 133 кк)
- •2. Залишення в небезпеці (ст. 135 кк). Відмінність від ненадан-ня допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 кк).
- •2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кк).
- •1. Поняття та ознаки злочину. Малозначність діяння (ч. 2 ст. 11 кк). Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •1. Поняття та практичне значення класифікації злочинів.
- •2. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149 кк). Конвенція оон про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949 р.
- •1. Поняття та види стадій вчинення умисного злочину. Поняття закінченого злочину.
- •2. Зґвалтування (ст. 152 кк). Відмінність від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 кк).
- •1. Момент закінчення окремих видів злочинів
- •2. Примушування до вступу в статевий зв’язок (ст. 154 кк)
- •1. Готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення умислу
- •2. Розбещення неповнолітніх (ст. 156 кк)
- •1. Замах на злочин та його види. Добровільна відмова від вчи-нення злочину та її відмінність від діяльного каяття
- •2. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 кк)
- •1. Добровільна відмова при незакінченому злочині
- •2. Порушення недоторканності житла (ст. 162 кк)
- •1. Поняття, елементи, ознаки складу злочину. Види складу злочину та його значення для кримінально-правової кваліфікації
- •2. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 кк)
- •1. Функції складу злочину.
- •2. Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 кк).
- •1. Класифікація складів злочину.
- •2. Крадіжка (ст. 185 кк). Відмінність крадіжки від грабежу.
- •1. Поняття об'єкта складу злочину, його значення для визначення характеру суспільної небезпеки діяння. Класифікація об'єктів.
- •2. Грабіж (ст. 186 кк). Відмінність грабежу від розбою.
- •1. Структура суспільних відносин як об'єкта злочину. Точки зору науковців щодо визначення поняття об'єкта та його видів.
- •2. Розбій (ст. 187 кк). Відмінність розбою від вимагання.
- •1. Теоретичні погляди криміналістів щодо визначення місця предмета в структурі складу злочину.
- •2. Шахрайство (ст. 190 кк).
- •1. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони складу зло-чину. Вплив нездоланної сили фізичного та психічного примусу на кримінальну відповідальність
- •2. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 кк)
- •1. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину та їх кримінально-правове значення
- •2. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пере-силання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 кк)
- •1. Суспільно небезпечні наслідки та їх види
- •2. Контрабанда (ст. 201 кк)
- •1. Причиновий зв’язок та його кримінально-правове значення
- •2. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, ма-триць, обладнання та сировини для їх виробництва (ст. 203-1 кк)
- •2. Фіктивне підприємництво (ст. 205 кк).
- •1. Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину. Поняття осудності та її значення.
- •1. Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •2. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 кк).
- •1. Поняття, ознаки та значення суб'єктивної сторони складу злочину.
- •1. Вина як головна ознака суб'єктивної сторони злочину. Форми та види вини. Конституційні положення щодо встановлення вини при притягненні особи до кримінальної відповідальності.
- •2. Доведення до банкрутства (ст. 219 кк).
- •1. Поняття та види умислу. Різновиди умислу, які вироблені кримінально-правовою теорією та судовою практикою.
- •1. Поняття та види необережності. Випадок (казус), його харак-теристика та відмежування від злочинної недбалості
- •2. Незаконна порубка лісу (ст. 246 кк)
- •1. Випадок (казус). Його відміна від злочинної недбалості
- •2. Незаконне полювання (ст. 248 кк)
- •1. Подвійна (складна чи змішана) форма вини. Її значення для кваліфікації
- •2. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним до-бувним промислом (ст. 249 кк)
- •1. Поняття та види помилок у кримінальному праві. Їх вплив на кримінальну відповідальність
- •1. Поняття та значення співучасті у злочині. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки співучасті.
- •2. Терористичний акт (ст. 258 кк).
- •1. Види співучасників. Підстави та межі кримінальної відповідальності співучасників (кваліфікація їхніх дій та призначення покарання).
- •1. Поняття та види причетності до злочину. Кримінальна відповідальність за причетність до злочину.
- •1. Поняття та види множинності злочинів. Відмінність множинності злочинів від триваючих, продовжуваних та складних (складених) злочинів.
- •1. Поняття, ознаки та види повторності злочинів. Правові на-слідки повторності злочинів
- •1. Поняття, ознаки та види сукупності злочинів. Правові наслід-ки сукупності злочинів
- •2. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафто- продуктопроводів (ст. 292)
- •1. Поняття, ознаки та види рецидиву злочинів. Правові наслідки рецидиву злочинів
- •2. Масові заворушення (ст. 294 кк)
- •1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
- •2. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 кк).
- •1. Диференціація відповідальності при уявній обороні. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону».
- •2. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк).
- •2. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк).
- •1. Поняття крайньої необхідності та умови її правомірності. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •1. Фізичний або психічний примус. Поняття та зміст цих обставин.
- •1. Виконання наказу або розпорядження. Поняття, зміст і правове значення цих обставин.
- •2. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 кк).
- •1. Поняття та ознаки діяння пов'язаного з ризиком, як обставини, що виключає злочинність діяння.
- •2. Розголошення державної таємниці (ст. 328 кк)
- •1. Виконання спеціального завдання з попередження чи роз-криття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •2. Незаконне переправлення осіб через державний кордон Укра-їни (ст. 332 кк)
- •1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з ді-йовим каяттям
- •1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •2. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу працівника державної виконавчої служби (ст. 343 кк).
- •1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •2. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 кк).
- •1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обставин.
- •1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 кк).
- •1. Поняття покарання та його мета за кримінальним правом України. Система покарань та її кримінально-правове значення.
- •1. Позбавлення волі на певний строк. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •1. Правова характеристика обмеження волі.
- •2. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк)
- •1. Правова характеристика арешту. Постанова Пленуму Верхо-вного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику при-значення судами кримінального покарання»
- •2. Одержання хабара (ст. 368 кк)
- •1. Правова характеристика громадських робіт
- •2. Провокація хабара (ст. 370 кк)
- •1. Правова характеристика штрафу. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •1. Принципи та загальні засади призначення покарання. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •2. Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 кк).
- •1. Обставини, які пом'якшують покарання. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •2. Примушування давати показання (ст. 373 кк).
- •1. Обставини, які обтяжують покарання. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •2. Проблемні питання кримінальної відповідальності свідків і потерпілих.
- •1. Призначення покарання за сукупністю злочинів. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
- •2. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань (ст. 392 кк).
- •2. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 кк)
- •1. Поняття, підстави й види звільнення від кримінального пока-рання та його відбування
- •2. Приховування злочину (ст. 396 кк)
- •2. Непокора (ст. 402 кк)
- •2. Невиконання наказу (ст. 403 кк)
- •1. Правова характеристика амністії. Конституційні положення щодо амністії. Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р.
- •2. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості (ст. 406 кк).
- •1. Помилування. Положення про порядок здійснення помилування (затверджене Указом Президента України від 16 вересня 2010 року № 902/2010).
- •2. Дезертирство (ст. 408 кк).
- •2. Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної, війни (ст. 437 кк).
- •2. Екоцид (ст. 441 кк).
- •2. Геноцид (ст. 442 кк).
- •2. Найманство (ст. 447 кк). Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням на-йманців (ратифікована Україною 14 липня 1993 р.)
- •3. Задача
1. Готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення умислу
Готуванням до злочину, згідно з ч. 1 ст. 14 КК, визнається підшу-кування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співу-часників, або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Готування до злочину має такі основні об’єктивні ознаки:
1) підготовчі діяння передують безпосередньому вчиненню зло-чинного діяння, передбаченого диспозицією норми Особливої частини КК України;
2) підготовчі діяння є суспільно небезпечними, тому що створю-ють умови для заподіяння шкоди суспільним відносинам;
3) підготовчі діяння віддалені в часі від безпосереднього вчинення злочину;
4) підготовчі діяння віддалені, зазвичай, і в просторі від без-посереднього вчинення злочину;
5) підготовчі діяння не охоплюються об’єктивною стороною задуманого злочину, відповідальність за який передбачено нормою Особливої частини КК України;
6) підготовчі діяння утворюють лише умови для настання су-спільно небезпечних наслідків;
7) предмети, засоби, знаряддя, що підшуковувались або були ви-готовлені чи видозмінені, повинні мати визначене призначення, тобто, за їх допомогою особа планує вчинити конкретний злочин;
8) підготовчі діяння не ставлять під реальну загрозу об'єкт злочи-ну. Виникає тільки ймовірність завдання шкоди об’єктові. Підготовчі діяння віддалені від об’єкта злочину проміжками часу;
9) особливістю готування до злочину є те, що воно вчиняється, як правило, шляхом дії, хоча можлива й бездіяльність (не включення сигналізації охоронцем банку для полегшення доступу до сховища інших співучасників);
10) при готуванні до злочину злочинна діяльність не доводиться до кінця з причин, які не залежать від волі винного. Якщо умисел на злочин винний повністю реалізував, то скоєне слід кваліфікувати як закінчений склад злочину, стадія готування взагалі не виділяється.
Готування до злочину має такі основні суб’єктивні ознаки:
1) підготовчі діяння завжди вчиняються умисно. Цілеспрямо-ваність діяння винного визначається бажаними для винного злочинними наслідками, тобто, готування до злочину завжди скоюється з прямим умислом;
2) наявність в особи при вчиненні підготовчого діяння найближчої мети - створення можливості для заподіяння суспільно небезпечної шкоди об’єктові кримінально-правової охорони та кінцевої мети - вчинення надалі певного злочину, передбаченого Особливою частиною КК України;
3) причини, які зумовлюють те, що готування до злочину рідко тягне кримінальну відповідальність: труднощі виявлення готування до злочину (латентність); невеликий ступінь суспільної небезпечності, внаслідок чого такі діяння не є злочинними.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 КК готування до злочину поділяється на такі види: підшукування засобів або знарядь для вчинення злочину; пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину; підшукування співучасників; змова на вчинення злочину; усунення перешкод; інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Підшукування засобів або знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії з придбання, отримання, тимчасового позичення, купівлі, пошуку засобів або знарядь для вчинення злочину тощо. Спосіб підшукування засобів чи знарядь може бути як злочинним, так і не- злочинним. Під засобами вчинення злочину слід розуміти предмети матеріального світу, що полегшують вчинення злочину. Вони або не-обхідні для вчинення злочину, або полегшують чи прискорюють його вчинення (наприклад, підроблені документи для шахрайства, одур-манюючі речовини для зґвалтування тощо).
Знаряддя вчинення злочину - це предмети, призначені для без-посереднього виконання дій, що утворюють об’єктивну сторону складу закінченого злочину (наприклад, зброя, відмички тощо). Засоби та знаряддя вчинення злочину можуть бути призначені лише для досяг-нення злочинної мети (наприклад, виготовлена отрута для вбивства) чи використовуватися й для інших потреб (наприклад, папір та фарби для підробки грошей і для живопису).
Пристосування засобів або знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії з виготовлення чи зміни предметів, унаслідок яких вони стають придатними, більш зручними або більш ефективними для від-повідного застосування.
Підшукування співучасників - це будь-які дії з притягнення, за-лучення до вчинення злочину інших осіб: виконавця (співвиконав- ця), організатора, підбурювача чи пособника.
Змова на вчинення злочину - це згода двох або більшої кількості осіб на спільне вчинення злочину.
Усунення перешкод - це усунення перепон, які заважають вчинен-ню злочину.
Нарешті, інше умисне створення умов для вчинення злочину - це
різноманітні діяння, що створюють можливість для вчинення злочину (наприклад, підготовка місця вчинення злочину, сховища для приховування викраденого тощо). Слід мати на увазі, що поняттям умисного створення умов для вчинення злочину охоплюються всі за-значені в законі підготовчі діяння, названі законодавцем через їх най-більшу поширеність.
Відмежування готування до злочину від виявлення умислу:
а) під виявленням умислу розуміють прояв у тій чи іншій формі (усно, письмово, якось інакше) наміру вчинити певний злочин. Від-повідно до ст. 11 КК злочином є передбачене Кодексом суспільно небезпечне, винне діяння (дія чи бездіяльність), учинене суб’єктом злочину;
б) при виявленні умислу ще немає власне дії чи бездіяльності, тому виявлення умислу не розглядається як стадія вчинення злочину й не тягне за собою кримінальної відповідальності;
в) від прояву умислу слід відрізняти такі самостійні злочини, як погроза вбивства, погроза знищення майна, заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку тощо (наприклад, статті 129, 195, 295 КК та ін.). У цих випадках карається не власне умисел, а суспільно небезпечне діяння (погроза чи заклики), навіть якщо особа й не мала наміру надалі реалізувати погрозу чи заклики, бо в такому разі спричиняється безпосередня шкода особистій або громадській безпеці, громадському порядку.
Наведене свідчить про те, що прояв умислу на вчинення злочину - з одного боку та погроза вчинити злочин або заклики до вчинення зло-чину - з другого - це різні поняття. У першому випадку кримінальної відповідальності немає, у другому вона наявна тоді, коли це передбачено певного кримінально-правовою нормою Особливої частини КК.