4. Методологічне обгрунтування соціологічного дослідження.

Методологія соціологічного дослідження – це низка, по-перше, припущень, на яких базуються Методи обґрунтування теоретичного знання та встановлення фактів свідомості; по-друге, принципів, за допомогою яких рефлек c уються ці припущення з метою інтерсуб'єктивної перевірки результатів та з'ясування ступеня їхньої релевантності.

Треба зробити зауваження. Звісна річ, методологічна проблематика не обмежується лише з'ясуванням основних припущень Методів соціологічного дослідження . Вона включає в себе питання про об'єкт та предмет дослідження, співвідношення емпіричного та теоретичного, логіку розгортання дослідницького процесу тощо. І в межах методології науки, і локальних методологій наукових дисциплін існує багато дослідницьких напрямків [27]. Але, на нашу думку, вони є похідними від проблеми з ' ясування адекватності нашого знання та способів його досягнення, тому їх не варто вказувати у визначенні МСД. Крім того, це зробить визначення поняття занадто громіздким.

Висновки . Розробка методологічної проблематики є дуже важливою для соціологічних досліджень, тому що вона дає змогу встановити адекватність їхніх результатів реальному стану соціальної реальності. Але така розробка неможлива без встановлення поняття методології соціологічного дослідження, її принципів та вказання її специфіки на відміну від інших компонентів соціологічного знання. Було дано визначення та коротка характеристика методів, вивченням яких повинна займатися методологія. Ними є, з одного боку, загальний гіпотетико-дедуктивний метод побудови та випробування теорій, з другого – вимірюючий та герменевтичний методи представлення фактів свідомості, які можуть не мати чуттєвого вияву. Методологія соціологічного дослідження являє собою систему, по-перше, припущень, на яких базуються Методи обґрунтування теоретичного знання та встановлення фактів свідомості; по-друге, принципів, за допомогою яких рефлек c уються ці припущення з метою інтерсуб'єктивної перевірки результатів та з'ясування ступеня їхньої релевантності. Також наведені докази відносної автономії методології соціологічного дослідження від інших компонентів соціологічного знання.

Розроблене в даній роботі поняття методології соціологічних досліджень дає можливість звернути увагу на досі ще мало усвідомлювані глибинні засади, що лежать в основі методів соціологічного дослідження для встановлення меж їхньої відповідності соціальній реальності. Саме в цьому випадку можлива плідна наукова дискусія з приводу адекватності результатів соціологічних досліджень як таких.

4. О.Конт - основоположник соціології.

В історії суспільної думки французький вчений Огюст Конт (1798 - 1857 pp.) відомий насамперед як родоначальник позитивістської філософії і позитивістської соціології, спрямованих на звільнення науки від умоглядної філософії (метафізики) і теології. Термін соціологія вперше запропонував і вперше використав у 1824 р. в своїх листах О. Конт. Але широко відомим цей термін став після публікації О. Контом четвертого тому свого "Курсу позитивної філософії" (1838 p.). Заслуга О. Конта полягає насамперед в тому, що він обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства, виділення соціології в якості самостійної науки, базування цієї науки на спостереженні та експерименті, пізнання законів суспільного розвитку і практичного використання досягнень науки в цілях здійснення соціальних реформ на благо суспільства. Конт вважав, що соціологія є наукою особливою, яка відповідає новому соціальному порядку в індустріальній Європі — наукою, яка повинна використовувати прийоми спостереження, експерименту і порівняння. О. Конт запропонував свою класифікацію наук. Він розмістив їх у відповідності з: *історією їх виникнення,* розвитку і залежності одна від одної,* ускладненням їх предмету,* зростанням складності явищ, які вони вивчають. За логікою О. Конта, наступною сходинкою має бути окрема наука про найбільш складний життєвий організм — суспільство. Так у цій класифікації з'являється спочатку "соціальна фізика", якій пізніше Конт дає назву "соціологія".

 На думку Конта, соціологи повинні вивчати “соціальні органи” так само, як біологи вивчають живі організми. Він наголошував на “органічній цілісності”, саморегуляції суспільства, частини якого взаємозалежні.