56. «Права за якими судиться малоросійський народ» 1743р.

Права, за якими судиться малоросійський народ-збірка норм феодально-кріпосницького права першої половини XVIII століття, що діяли на Лівобережній Україні. Збірку складено з метою кодифікації правових норм різного походження, що діяли на Лівобережній Україні після її приєднання до Росії і нерідко суперечили одна одній. Ця збірка мала також наблизити ці норми до російських правових норм. За царським указом від 28 серпня (9 вересня) 1728 було утворено спеціальну кодифікаційну комісію з місцеперебуванням у Глухові. Її склад протягом багаторічної роботи над «Правами» не раз змінювався. До комісії входили українські правознавці — представники української шляхти, верхівки козацької старшини, вищого духівництва, що працювали над «Правами» до 1766.«Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. мали чітку структуру і складалися з 30 глав, які поділялися на 532 артикули і 1607 пункти. Кодекс містив норми адміністративного, цивільного, торгового, кримінального і процесуального права. За високою юридичною технікою «Права...» є однією з найцінніших пам’яток української правової культури XVIII ст. Хоч Кодекс і не набув офіційної чинності, п’ятнадцятирічна праця українських правників мала позитивний вплив на подальший розвиток українського правознавства. Повнотою та чіткістю викладу норм закону й абстрактних правових дефініцій, досконалою юридичною термінологією Кодекс був досконаліший від існуючих тоді правних книг. По ньому вивчали українське право і використовували його як авторитетний юридичний підручник – коментар до Статуту Великого князівства Литовського і магдебурзького права цілі покоління українських правників.

57. «Суд і розправи в правах малоросійських» 1750р.

"Суд і розправа в правах малоросійських" - пам'ятка середньовічного права України 18 ст. Складена внаслідок приватної кодифікації, проведеної помічником писаря Генерального суду Ф. Чуйкевичем у 1750-58. Повна назва збірника - “Суд і розправа в правах Малоросійських широко на різних місцях показана, а тут в єдиний короткий і ясний ексцерпт (витяг. - Ред.) для припинення гіркої в судах тяганини зібрана, для корисного застосування малоросіянам списана”. Уній систематизовано правові норми, які закріплювали право власності на землю, маєтки та покріпачених селян, а також було обґрунтовано необхідність відновити у Гетьманщині станові шляхетські суди. Складалася з таких розділів: 1) Про докази; 2) Про роки і рочки; 3) Про процес; 4) Про апеляції; 5) Про виконання рішення суду; 6) Про посаг, віно і привінок. Згодом Ф.Чуйкевич доповнив збірник наступними розділами: Про апеляції з Статуту (1754); Про давність земську (1755); Про суд польовий, підкоморський і комісарський, тобто межовий (1758). Хоча “С. і р.” не мала офіційного характеру, однак нею користувалися і посилалися як на джерело права під час розгляду судових справ. Збірник мав значний вплив на розвиток правової думки в Україні, є важливим джерелом для вивчення історії правових відносин у Гетьманщині. Під час проведення гетьманом К. Розумовським судової реформи в Україні 1760-63 у значній мірі були враховані рекомендації, що містилися у “С. і р.”.