- •1.Поняття і предмет ідпу
- •2.Завдання і функція ідпу
- •3.Методи науки ідпу
- •4.Періодизація ідпу
- •5.Держава кімеріців
- •6.Державний лад Скіфії.
- •7.Право Скіфії
- •10.Виникнення і розвиток Боспорської держави.
- •8.Грецькі міста-держави
- •9.Прова міст-держав Північного Причорномор’я.
- •11.Виникнення держави Київська русь
- •12.Норманська та пантюркістська теорії походження Київської Рус.
- •13. Суспільний лад Київської Русі
- •14.Державний лад Київської Русі
- •15.Судова система Київської Русі
- •16.Збройні сили Київської Русі
- •17.Джерела права Київської Русі
- •18.Руська правда
- •19.Повість минулих літ
- •20.Причини феодальної роздробленості
- •22.Утворення Галицько-Волинської держави
- •23.Державний лад Галицько-Волинської держави
- •24.Право Галицько-Волинської держави
- •25.Державний лад в Україні в складі Великого Князівства Литовського,королівства Польського та Речі Посполитої
- •26.Місцеве управління на укр.Землях в литовсько-польський період
- •30.Запорізька Січ
- •31. Суд і судочинство Запорізької Січі
- •32.Русько-Візантійські договори
- •33.Тексти Литовських статутів
- •35.Становлення органів публічної влади української козацької держави в роки Визвольної війни 1648-1654рр.
- •36.Судова система української гетьманської держави другої половини 17ст.
- •37.Джерела права періоду Національно-Визвольної війни 1648-1654рр.
- •38.Березневі статті 1654р.
- •39.Суспільний лад України в період наступу її на автономію 18 ст.
- •40.Державний лад України в період наступу її на автономію 18 ст.
- •41.Судова система України 18ст.
- •42.Джерела права Гетьманщини 18ст.
- •43.Основні риси права Гетьманщини 18ст.
- •44.Суспільний лад на західноукраїнських землях 17-18ст.
- •45.Державний лад на західноукраїнських землях 17-18ст.
- •46.Суд і право на західноукраїнських землях 17-18ст.
- •47.Територіальний і суспільний устрій України після ліквідації її державності 19ст.
- •49.Суспільний устрій на українських землях у складі Російської імперії 19-20ст.
- •51.Судова система на українських землях у складі російської імперії 19-20ст.
- •52. Право на українських землях у складі Російської імперії 19-20 ст.
- •54.Судова система на західноукраїнських землях 19-20ст.
- •55.Розвиток права на західноукраїнських землях 19-20ст.
- •56. «Права за якими судиться малоросійський народ» 1743р.
- •57. «Суд і розправи в правах малоросійських» 1750р.
- •58. «Екстракт малоросійських правил» 1767р.
- •59.Тимчасовий уряд в Україні
- •60.Виникнення Центральної Ради
- •61.Верховне управління Української Народної Республіки
- •62.Організація місцевої влади в Українській Народній Республіці
- •63.Судова система Української Народної Республіки
- •64.Законодавча діяльність Центральної Ради
- •65.Система центральних органів Української держави(період Гетьманату)
- •66.Місцеве управління Гетьманату
- •67.Судова система Гетьманату
- •68.Законодавство Гетьманату
- •69.Верховне управління Української Народної Республіки(період Директорії)
- •70.Місцеве управління урн(період Директорії)
- •71.Судова система Української Народної Республіки(період Директорії)
- •72.Законодавство Української Народної Республіки(період Директорії)
- •73.Вищі органи влади і управління Західноукраїнської Народної Республіки
- •74.Місцева влада і управління Західноукраїнської Народної республіки
- •75.Судова система Західноукраїнської Народної республіки
- •76.Законодавство Західноукраїнської Народної Республіки
- •77. 1 Універсал Української Центральної ради 10 червня 1917р.
- •78. 2 Універсал Української Центральної ради 3 липня 1917р.
- •79. 3 Універсал Української Центральної ради 7 листопада 1917р.
- •80. 4 Універсал Української Центральної Ради 9 січня 1918р.
- •81.Конституція усрр 1919р.
- •82.Створення і розвиток Української срр(1917-1922рр.)
- •83.Українська рср 1922-1945 рр.
- •84.Українська рср 1945-1991 рр.
- •85.Держава і право України в роки Великої Вітчизняної Війни
- •86.Конституція урср 1929р.
- •87.Конституція урср 1937р.
- •88. Конституція урср 1978 р.
- •89.Історія держави і права України на сучасному етапі(з серпня 1991р. )
- •90.Конституція 1996 р.
78. 2 Універсал Української Центральної ради 3 липня 1917р.
Дру́гий універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди — державно-правовий акт, універсал Української Центральної Ради, що зафіксував домовленості між Української Центральною Радою та Тимчасовим урядом Росії. Проголошений Володимиром Винниченком 3 (16) липня 1917 року в Києві, на урочистому засіданні Педагогічного музею як відповідь на телеграму Тимчасового уряду Центральній раді. Згідно з Універсалом, Тимчасовий уряд визнавав право України на автономію, а УЦР та Генеральний секретаріат - органами державної влади в Україні. Натомість, УЦР змушена була погодитися на те, що остаточно питання про форму автономії буде вирішено Всеросійськими Установчими зборами та визнати, що Україна не претендує на повну державну незалежність. Центральна рада приймала умови ТУ про розширення її складу за рахунок представників національних меншин України. Вона взяла зобов'язання розробити проекти законів про українську автономію для їх розгляду Установчими зборами Росії.
79. 3 Універсал Української Центральної ради 7 листопада 1917р.
Тре́тій Універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди — державно-правовий акт, універсал Української Центральної ради, що проголошував Українську Народну Республіку. Прийнятий 7 (20) листопада 1917 року в Києві. Вперше ідею проголошення УНР було висунуто М. Грушевським у вступній промові у день відкриття з'їзду. Україна вже відійшла від Росії, зберігаючи з нею лише формальний федеративний зв'язок, і завдання полягало лише в тому, щоб юридично оформити цей факт. 7 листопада М. Грушевський відкрив урочисте засідання Української Центральної Ради і після вступного слова М. Ковальський зачитав текст Універсалу. Після зачитання тексту після невеликої перерви на пропозицію фракції українських есерів III Універсал було поставлено на поіменне голосування в Центральній Раді. Це було вперше. З 50 членів Малої Ради (Комітет Центральної Ради) у залі були присутні 46.
80. 4 Універсал Української Центральної Ради 9 січня 1918р.
Четве́ртий Універса́л Украї́нської Центра́льної ради — державно-правовий акт, універсал Української Центральної Ради, що проголошував незалежність Української Народної Республіки від Росії. Прийнятий 9 (22) січня 1918 року в Києві. Універсал проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат — Радою Народних Міністрів.Він замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад — волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді Народних Міністрів продовжувати розпочаті переговори з Центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками.
81.Конституція усрр 1919р.
б березня 1919 р. у Харкові відкрився III Всеукраїнський з'їзд Рад, на який прибули 1887 делегатів, з яких 1435 були комуністами. На з'їзді виступив Свердлов, який від імені ЦК РКП(б) указав на необхідність зміцнення радянського ладу. Був заслуханий звіт Тимчасового робітничо-селянського уряду (Раднаркому) України, розглянуті військове, продовольче та земельне питання. 10 березня проект Конституції УСРР був поданий на розгляд і затвердження з'їзду Рад. З доповіддю про проект Конституції виступив член ЦК КП(б)У, нарком юстиції 0. Хмельницький. Проти проекту Конституції аиступили ліві есери, які піддали критиці положення, що УСРР є республікою диктатури пролетаріату. III Всеукраїнський з'їзд Рад відкинув це заперечення і затвердив запропонований проект Конституції. нституції УСРР 1919 р.г як і в Конституції РСФРР, у першому розділі «Загальні положення» визначалися основні завдання диктатури пролетаріату — здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму шляхом проведення революційних перетворень і придушення контрреволюційних намірів з боку заможних класів, УСРР проголошувалася державою «трудящих і експлуатованих мас пролетаріату та найбіднішого селянства». Влада трудящих здійснювалася Радами робітничих, селянських та червоноармійських депутатів.
Визначалися структура і компетенція органів вищої державної влади, якими був з'їзд Рад, а в період між з'їздами — ВУЦВК, який утворювався з'їздом і відповідав перед ним. В організації та діяльності Всеукраїнських з'їздів Рад, ВУЦВК і Раднаркому не було поділу на гілки влади. Навіть Раднаркому було надано право видавати закони.