63. Фiтогормони рослин, їх класифiкацiя та роль в регуляцiї фiзiологiчних процесiв

Фітогормони – це сполуки за допомогою яких здійснюється взаємодія клітин, тканин та органів, є в дуже незначних кількостях, потрібні для запуску і регуляції різноманітних фізіологічних та морфо генних програм. Виступають природніми регуляторами росту та розвитку рослини.

Основні фітогормони:

• Ауксини (Розтяг клітин;Коренеутворення; Апікальне домінування; Плодоутворення; Регулювання ростових рухів у рослин; Утворення відокремлюючого шару при опаданні листків.)

• Гібереліни (розтяг клітин; стимуляція росту надземної частини рослин; порушення спокою, стимулювання цвітіння).

• Цитокініни (Стимуляція поділу клітин та їх диференціювання (за наявності ауксинів); Розвиток бічних бруньок; Затримка процесів старіння; Відкриття продихів;

Індукція проростання насіння; Протидіють розпаду хлорофілу та деградації структур в ізольованих листках.

• Абсцизова кислота (АБК), (загальне пригнічення росту, закриття продихів; антагоніст гібереліну.)

• Етилен,(дозрівання та опадання плодів, впливає на транспортування ауксину, газоподібна форма, швидко дифундує, впливає на сусідні особини).

• Фенольні сполуки - Саліцилова кислота

• Брасиностероїди ,Фузикокцин Жасмонова кислота..

64. Фази росту клiтин у рослин, особливості

1. Фаза поділу

Стимулятори поділу: фітогормони цитокініни і ауксини, 6-БАП, травматинова кислота, вітаміни групи В, тіамін. Інгібітори поділу: фенольні сполуки, алкалоїди, УФ-промені призводять до аномалії, поліплоїдії.

Тривалість мітозу 2-3 години, а інтерфази 15-20 годин.Етапи мітотичного циклу контролюються фітогормонами, G1 і G2 (до і постсинтетичні періоди) – ауксинами, а власне поділ – цитокінінами .

2. Фаза розтягнення

За 1 год. клітина збільшується в 2 і більше разів.Збільшення розмірів клітини відбувається за рахунок осмотичного поглинання води і утворення великої центральної вакуолі.

Ріст розтягуванням активується ауксином, який індукує і активує Н⁺-помпу, транспортуючи протони водню з цитоплазми у клітинну стінку. Це активує кислі гідролази, і стінка розтягається. Одночасно активно синтезуються РНК, білки, поліцукри, целюлоза. Росте клітинна стінка в довжину і товщину.На завершальних етапах росту розтягуванням посилюються процеси лігніфікації, накопичуються інгібітори (АБК, феноли), знижується вміст ауксинів, формується вторинна клітинна стінка, ріст розтягом гальмується і наступає фаза диференціювання клітин.

3. Фаза диференціювання

Формуються якісні відмінності між окремими клітинами в результаті їх спеціалізації для виконання специфічних функцій

• Диференційована клітина, будучи ізольована від цілого організму, здатна відновити свою меристематичну активність і дати початок новому організму, тобто вона є тотіпотентна.

• Тотіпотентність – це здатність реалізувати ту генетично закріплену програму розвитку, яка була заблокована в клітині раніше, коли вона була в складі цілого організму

• В ростучому організмі клітина проходить генетично визначений детермінований шлях розвитку. Одночасно дуже обмежені її можливості розвитку в інших напрямках.

4. Старіння- Розвиваються гідролітичні процеси, окислюються ліпіди мембран, руйнується хлорофіл, вакуолізується ядро, фрагментуються ЕР, АГ.

• Ознака старіння – зміщення рН цитоплазми в кислу сторону

• Незворотність старіння настає при руйнуванні тонопласту

• Причини старіння пов’язують із нагромадженням пошкоджень в генетичному апараті та включенням генетичної програми старіння як останнього етапу онтогенезу