12. Вплив водного дефiциту на фiзiологiчнi процеси у рослин

Дефіцит вологи в рослинах діє на такі процеси як: поглинання води, транспірацію, кореневий тиск, проростання насіння, фотосинтез, дихання, ферментативна активність, ріст і розвиток, співвідношення мінеральних речовин.

Змінюючи обмін речовин, нестача вологи впливає на продуктивність рослин, смак плодів, щільність деревини, довжину й міцність волокна і т.д. Вміст вологи, необхідної для проростання, різний для різних видів. Вплив водного дефіциту на метаболічні процеси залежить від його тривалості. При тривалому в’яненні збільшується швидкість розпаду білків, нуклеїнових кислот. При цьому вміст білка у листках падає, а в насінні – збільшується.

При водному дефіциті вміст цукрів спочатку зменшується через зниження інтенсивності фотосинтезу, потім дещо зростає в результаті гідролізу полісахаридів листків нижніх ярусів і далі знову зменшується (усі форми).

Водний дефіцит знижує інтенсивність фотосинтезу й утворення АТФ; а також гальмує відтік продуктів фотосинтезу з листків. При водному дефіциті знижується дихальний коефіцієнт, інтенсивність дихання різко падає, особливо у молодих листків.

В умовах водного дефіциту верхні листки збільшують вміст осмотично активних речовин, відтягують воду від нижніх листків і довше зберігають синтетичні процеси в нормі. В арідних зонах важливо знати всі фізіологічні особливості рослин, і їх зміни при водному дефіциті, щоб правильно визначити строки поливу і їх тривалість.

13. Вплив зовнішніх факторів на дихання рослин

14. Вплив факторiв зовнiшнього середовища на рiст рослин

Кліматичні : температура, вологість, освітлення, вітер.

Едафічні :структура, фізичні і хімічні властивості грунту.

Біотичні: мікроорганізми, тварини, інші рослини.

Метаболічні: вміст гормонів, інгібіторів, продуктів фотосинтезу, мінеральних речовин.

Вплив температури:

• Інтервал широкий- від0-20С(корені гороху) до 60-700С(деякі гриби і синьо-зелені водорості, архебактерії)

• Посилення росту – 0-100С в 9 разів, 10 -200С в 2,5 рази, 20-280С зниження в 1,8 рази) – у коренів гороху

• Активний ріст коренів відбувається при більш низькій температурі, ніж ріст надземної частини.

• Багато рослин більш інтенсивно ростуть вночі, ніж вдень і особливо сприятлива змінна температура – більш низька вночі, ніж вдень. Ф.Вент назвав це термоперіозизмом.

• В межах 0-350С (у різних рослин по різеому)вплив т-ри підпорядковується правилу Вант-Гоффа, вища від оптимуму температура знижує ріст.

Вплив освітлення:

• Зелені і етиольовані проростки – явище етиоляції не пов’язано з відсутністю хлорофілу або ел-тів живлення(гриби і проростки хвойних здатні зеленіти у темноті)

• Запобігання етиоляції регулюється або системою фітохрому(ЧС-ДЧС) або системою фітохром – флавопротеїн(ДЧС – синє світло)

• При освітленні етиольованих рослин інгібування росту розтягом наступає через кілька хвилин, інші ефекти(розгортання листків наприклад) через кілька годин

• Коренева і надземна частини реагують по різному – ріст коренів квасолі при збільшенні світла посилюється у 20 разів, пагона лише в 3,5 рази.

• Збільшується також співвідношення корені/листки – 2,4 на світлі і 0,34 в тіні

• Ріст посилюється до певної межі потім сповільнюється або повністю інгібується

• Це залежить від наявності інгібіторів росту – зокрема кверцетинглікозил – пара - кумарату(досліди Шаріпова – Ложнікової).

Ріст і умови аерації:

• Концентрації О2 нижче 5% і вище 21% пригнічують ріст. Виключення рослини рису, який потребує для росту 0,2% кисню.