Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
opisovi.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
685 Кб
Скачать
☆
  1. Хвороби при нестачi макро I мікроелементів

При недостачі заліза виникає так званий хлороз листя – прожилки їх стають темно – зеленими, а поверхня набуває жовтуватого відтінку. Рослина, яка страждає вд нестачі калію стає млявою. Воно залишається маленьким і присадкуватим, часто листя блідне по краях і обпадає. При нестачі калію падає опірність хворобам і шкідникам. При недостачі сульфуру. Пригнічується синтез амінокислот, білків, формування хлоропластів, затримується ріст стебел. На відміну від недостачі нітрогену, дефіцит сульфуру викликає пожовтіння спочатку молодих листків.При недостачі магнію Порушується фосфорний, білковий і вуглеводний обміни, формування пластид, розвивається хлороз і некроз листя, з'являється строкатий колір листків, листки в''януть і обпадають. Нестача фосфатiв затримує утворення органiчних кислот з вуглеводiв, а це тормозить зв'язування аммiачного азоту. При дефіциті кальцію і послаблюється рiст коренiв та кореневих волоскiв, коренi ослизнюються i гниють. У надземної частини при нестачi кальцiю вiдмирає верхiвкова брунька (аналог з нестачею по бору) i погано росте стебло.

  1. Холодостiйкiсть рослин

В першу чергу це поняття вiдноситься до теплолюбних рослин, якi витримують температури 2-4 до 10-14 градусів Цельсiю.

у нестiйких рослин спостерiгається вицвiтання хлорофiлiв та зменшення вмiсту каротиноїдiв, а також знижується iнтенсивнiсть фотосинтезу- за рахунок порушення структури хлоропластiв - спостерiгається вихiд лiпiдiв в цитоплазму.

Може збiльшуватись дихання, але воно непродуктивне, так як не утворюється АТФ.

За положенням точок opt,min,max рослини подiляють на термофiльнi( теплолюбнi) та фрiгофiльнi(ростуть при бiльш низьких тем­пературах).

Причини ушкодження від холоду: Сакс вважав, що це порушення водообмiну, за Жолкевичем порушення iонного обмiну. Лайонс називає 3 ознаки - збiльшення проникностi мембран, незворотнi змiни метаболiзму, акумуляцiя токсичних речовин. Генкель- спочатку зниження, а потiм збiльшення в'язкостi ци­топлазми, чим вище вязкiсть, тим нижча стiйкiсть i навпаки.

Основною умовою життя рослин при низьких температурах є високий рiвень енергетичного обмiну. Низькi позитивнi температури викликають зменшення поглинання кисню i дихального коефiцiєнту. У стiйких рослин вiдбувається зниження iнтенсивностi дихання по шляху глiколiзу i збiльшення долi гексозомонофосфатного шляху. Вiдмiчено також двофазна змiна рiвню АТФ - в першi години значне зростання вмiсту i далi пониження.

  1. Циклiчне та нециклiчне фотофосфорилювання

В потоці електронів існують ланки, на яких первинна енергія збудженого електрона виявляється вищою, ніж це необхідно для його подальшого транспорту. Цей «надлишок» енергії при фотосинтезі не втрачається, а спрямовується на утворення макроергічного зв’язку АТФ з АДФ.

АДФ + Н3РО4 + енергія ↔АТФ

Процес синтезу АТФ при фотосинтезі називають фотосинтетичним фосфорилюванням.

Нециклічний і циклічний електронтранспортний ланцюг фотосинтезу фотофосфорилювання.

Для відновлення однієї молекули НАДФ+ в процесі фотосинтезу необхідно приєднати до неї два електрони і два протони. Донором електронів є вода. Фотоіндуковане окислення води (H+,OH-] здійснює ФС ІІ, а відновлення НАДФ+ - фотосистема І (ФС - І).

Отже ці дві фотосистеми повинні функціонувати в спільній взаємодії.

“Z” зет - схеми. Вперше принцип зет-схеми був запропонований Р.Хіллом і Ф. Бендалом (1960) і експериментальне підтверджений працями Л. Дюгізенса (1961). Тепер зет - схема (схема нециклічного переносу електронів при фотосинтезі) В ФС II димер поглинає енергію, еквівалентну 2 квантами короткохвильового червоного світла. Перейшовши в синглетний збуджений стан, він віддає 2 електрони феофетину (Фф). Від Фф електрони, втрачаючи енергію, послідовно передаються на пластохінони (PQ), які переносять через ліпідну мембрани електрони і протони, на залізосірчаний білок FeSR і цитохром f .

Вакантні місця в електронні "дірки", тобто вільні орбіталі, заповнюються двома електронами із перенощика електронів Z. Енергія, яка звільнюється при русі використовується для синтезу АТР і АДР і неорганічного фосфату, тобто для фотофосфорилювання. Таким чином, із середовища, яке оточує тилакоїд, при поглинанні пігментами квантів світла зникають, а у внутрішній порожнині тилакоїда появляються протони. В результаті на мембрані виникає електро-хімічний потенціал іонів Н+, який потім використовується для фосфорилювання АДР. Цей процес називається нециклічним фотофосфорилюванням.

Циклічний перенос електронів включає в себе тільки ФС І і комплекс цитохромів. В цьому випадку збуджені молекули послідовно віддають електрони. При цьому НАДР+ не відновлюється. Енергія, яка звільнюється, використовується для фосфорилювання АДР.

При циклічному фотофосфорилюванні, коли функціонує тільки ФС І, електрони від ферредоксину (Фд) поступають на цитохромний комплекс з використанням пула (маси) PQ , який діє як перенощик електронів i протонів. Потім електрони через цитохром f і Пц повертаються на основний енергетичний рівень в П700, а протони поступають у порожнину тилакоїда. Виникає електрохімічний потенціал іонів водню (Н+), який потім забезпечує синтез фосфатних зв'язків ATP в CF1.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]