- •Iсторiя фiзiологiї рослин
- •Активний I пасивний транспорт iонiв по рослинi
- •Будова і функції каротиноїдів
- •Будова I функцiї кореневої системи у рослин.
- •Будова I функцiї мембран рослин
- •Будова продихiв. Механiзми регуляцiї вiдкривання продихiв
- •Будова хлоропластiв та їх функцiї
- •Будова, I функцiї хлорофiлiв
- •Взаємозв'язок основних функцiй в рослинному органiзмi
- •Види азотних добрив - їх вплив на рослини
- •Види фосфорних добрив - їх вплив на рослини
- •Вплив водного дефiциту на фiзiологiчнi процеси у рослин
- •Вплив зовнішніх факторів на дихання рослин
- •Вплив факторiв зовнiшнього середовища на рiст рослин
- •Гормональна теорiя тропiзмiв Холодного I Вента
- •Гормональна теорiя тропізмів
- •Екологiя фотосинтезу . Вплив ендо та екзогенних факторiв на рослини
- •Екологія фотосинтезу.
- •Етапи онтогенезу рослин
- •Етапи росту клітин рослин
- •Залежнiсть росту рослин вiд екзо та ендогенних факторiв
- •Зимостійкість
- •Класифікація добрив – мінеральних та органічних
- •Класифікація мінеральних добрив – особливості вплив на рослин
- •Коренева система як орган поглинання та обмiну речовин
- •Методи вивчення питань мiнерального живлення і росту клітин та рослин
- •Механiзми вiдкриття та закриття продихiв
- •Iснує 3 механiзми вiдкриття I закриття продихiв:
- •Морозостiйкiсть рослин
- •Окисне фосфорилювання
- •Органоїди рослинної клiтини - будова I функцiї
- •Особливостi структури рослинних клiтин, методи їх дослiдження
- •Особливості водного режиму рослин різних екологічних груп.
- •Охарактеризуйте механiзми пересування води по рослинах
- •Пластиднi пiгменти рослин
- •Посухостiйкiсть рослин
- •Предмет і завдання сучасної фiзiологiї рослин, зокрема на Українi
- •Природнi iнгiбiтори росту рослин
- •Регуляцiя росту I розвитку свiтлом. Фотоперiодизм.
- •Регуляція процесів дихання
- •Роль акад. Прянiшнiкова у розвитку фiзiологiї рослин
- •Роль мiкроелементiв у ростi та розвитку рослин.
- •Рослинна клiтина, як осмотична система
- •Рухи рослин
- •Сoлестiйкiсть рослин
- •Свiтлова стадiя фотосинтезу
- •Синтетичнi регулятори росту рослин
- •Темнова стадiя фотосинтезу
- •Транспiрацiя рослин, види, її закономiрностi
- •Транспорт електронiв при фотосинтезі Основні компоненти електронно-транспортного ланцюжка Фотосистема II
- •Фотосистема I
- •Циклічний і псевдоциклічний транспорт електрона
- •Транспорт органiчних та мiнеральних речовин по рослинi
- •Фiзiологiчна адаптацiя рослин до стресів
- •Фiзiологiчна роль ауксинів
- •Фiзiологiчна роль гiберелiнiв рослин
- •Фiзiологiчна роль мiкроелементiв
- •Фiзiологiчна роль магнiю і фосфору
- •Фiзiологiчна роль сiрки та магнію
- •Фiзiологiчна роль фосфору і калію
- •Фiзiологiчна роль цитокiнiнiв
- •Фiзiологiчно активнi речовини рослин
- •Фiкобiлiни -їх роль у фотосинтезi рослин
- •Фiтогормони рослин, їх класифiкацiя та роль в регуляцiї фiзiологiчних процесiв
- •Фази росту клiтин у рослин, особливості
- •Фаза поділу
- •Фаза розтягнення
- •Фаза диференціювання
- •Фізіологічна дія гіберелінів
- •Фізіологічна роль азоту
- •Фізіологічне значення гліколізу і циклу Кребса
- •Фізіологічне значення пфц і гліоксалатного циклу
- •Фітогормональна регуляція процесів росту і розвитку рослин.
- •Форми води в грунтi- їх значення
- •Фотодихання
- •Фотодихання
- •Фотосистеми I I II . Фотофосфорилювання.
- •Фотофосфорилювання
- •Хiмiчний склад рослинної клiтини
- •Хвороби при нестачi макро I мікроелементів
- •Холодостiйкiсть рослин
- •Циклiчне та нециклiчне фотофосфорилювання
- •Циклiчний I нециклiчний транспорт електронiв
- •Явище спокою у рослин, його фiзiологiчна функцiя, керування спокоєм.
- •Явище яровизації
- •Якi сили пiднiмають воду по рослинi
Хвороби при нестачi макро I мікроелементів
При недостачі заліза виникає так званий хлороз листя – прожилки їх стають темно – зеленими, а поверхня набуває жовтуватого відтінку. Рослина, яка страждає вд нестачі калію стає млявою. Воно залишається маленьким і присадкуватим, часто листя блідне по краях і обпадає. При нестачі калію падає опірність хворобам і шкідникам. При недостачі сульфуру. Пригнічується синтез амінокислот, білків, формування хлоропластів, затримується ріст стебел. На відміну від недостачі нітрогену, дефіцит сульфуру викликає пожовтіння спочатку молодих листків.При недостачі магнію Порушується фосфорний, білковий і вуглеводний обміни, формування пластид, розвивається хлороз і некроз листя, з'являється строкатий колір листків, листки в''януть і обпадають. Нестача фосфатiв затримує утворення органiчних кислот з вуглеводiв, а це тормозить зв'язування аммiачного азоту. При дефіциті кальцію і послаблюється рiст коренiв та кореневих волоскiв, коренi ослизнюються i гниють. У надземної частини при нестачi кальцiю вiдмирає верхiвкова брунька (аналог з нестачею по бору) i погано росте стебло.
Холодостiйкiсть рослин
В першу чергу це поняття вiдноситься до теплолюбних рослин, якi витримують температури 2-4 до 10-14 градусів Цельсiю.
у нестiйких рослин спостерiгається вицвiтання хлорофiлiв та зменшення вмiсту каротиноїдiв, а також знижується iнтенсивнiсть фотосинтезу- за рахунок порушення структури хлоропластiв - спостерiгається вихiд лiпiдiв в цитоплазму.
Може збiльшуватись дихання, але воно непродуктивне, так як не утворюється АТФ.
За положенням точок opt,min,max рослини подiляють на термофiльнi( теплолюбнi) та фрiгофiльнi(ростуть при бiльш низьких температурах).
Причини ушкодження від холоду: Сакс вважав, що це порушення водообмiну, за Жолкевичем порушення iонного обмiну. Лайонс називає 3 ознаки - збiльшення проникностi мембран, незворотнi змiни метаболiзму, акумуляцiя токсичних речовин. Генкель- спочатку зниження, а потiм збiльшення в'язкостi цитоплазми, чим вище вязкiсть, тим нижча стiйкiсть i навпаки.
Основною умовою життя рослин при низьких температурах є високий рiвень енергетичного обмiну. Низькi позитивнi температури викликають зменшення поглинання кисню i дихального коефiцiєнту. У стiйких рослин вiдбувається зниження iнтенсивностi дихання по шляху глiколiзу i збiльшення долi гексозомонофосфатного шляху. Вiдмiчено також двофазна змiна рiвню АТФ - в першi години значне зростання вмiсту i далi пониження.
Циклiчне та нециклiчне фотофосфорилювання
В потоці електронів існують ланки, на яких первинна енергія збудженого електрона виявляється вищою, ніж це необхідно для його подальшого транспорту. Цей «надлишок» енергії при фотосинтезі не втрачається, а спрямовується на утворення макроергічного зв’язку АТФ з АДФ.
АДФ + Н3РО4 + енергія ↔АТФ
Процес синтезу АТФ при фотосинтезі називають фотосинтетичним фосфорилюванням.
Нециклічний і циклічний електронтранспортний ланцюг фотосинтезу фотофосфорилювання.
Для відновлення однієї молекули НАДФ+ в процесі фотосинтезу необхідно приєднати до неї два електрони і два протони. Донором електронів є вода. Фотоіндуковане окислення води (H+,OH-] здійснює ФС ІІ, а відновлення НАДФ+ - фотосистема І (ФС - І).
Отже ці дві фотосистеми повинні функціонувати в спільній взаємодії.
“Z” зет - схеми. Вперше принцип зет-схеми був запропонований Р.Хіллом і Ф. Бендалом (1960) і експериментальне підтверджений працями Л. Дюгізенса (1961). Тепер зет - схема (схема нециклічного переносу електронів при фотосинтезі) В ФС II димер поглинає енергію, еквівалентну 2 квантами короткохвильового червоного світла. Перейшовши в синглетний збуджений стан, він віддає 2 електрони феофетину (Фф). Від Фф електрони, втрачаючи енергію, послідовно передаються на пластохінони (PQ), які переносять через ліпідну мембрани електрони і протони, на залізосірчаний білок FeSR і цитохром f .
Вакантні місця в електронні "дірки", тобто вільні орбіталі, заповнюються двома електронами із перенощика електронів Z. Енергія, яка звільнюється при русі використовується для синтезу АТР і АДР і неорганічного фосфату, тобто для фотофосфорилювання. Таким чином, із середовища, яке оточує тилакоїд, при поглинанні пігментами квантів світла зникають, а у внутрішній порожнині тилакоїда появляються протони. В результаті на мембрані виникає електро-хімічний потенціал іонів Н+, який потім використовується для фосфорилювання АДР. Цей процес називається нециклічним фотофосфорилюванням.
Циклічний перенос електронів включає в себе тільки ФС І і комплекс цитохромів. В цьому випадку збуджені молекули послідовно віддають електрони. При цьому НАДР+ не відновлюється. Енергія, яка звільнюється, використовується для фосфорилювання АДР.
При циклічному фотофосфорилюванні, коли функціонує тільки ФС І, електрони від ферредоксину (Фд) поступають на цитохромний комплекс з використанням пула (маси) PQ , який діє як перенощик електронів i протонів. Потім електрони через цитохром f і Пц повертаються на основний енергетичний рівень в П700, а протони поступають у порожнину тилакоїда. Виникає електрохімічний потенціал іонів водню (Н+), який потім забезпечує синтез фосфатних зв'язків ATP в CF1.
