- •1.Вивчення урочищ. Додаткові спостереження на точках в урочищах.
- •2.Основні методи досліджень, план і структура наукової роботи.
- •3.Досллідження історії формування і розвитку міста. Населення і функції міста.
- •4.Комплектування експедиції. Розробка календарного плану.
- •5.Рекогносцировка.Ключі.
- •6.Дослідження промислового виробництва, транспорту та виробничих зв’язків району.
- •7.Основні форми польових географічних досліджень.
- •8.Загальна програма досліджень міста
- •9.Основні етапи камерального періоду.
- •11.Засоби моделювання та відображення географічних явищ.
- •12.Дослідження земель, виробничої структури та спеціалізації с/г підприємства.
- •13.Підготовчий період. Завдання підготовчого періоду.
- •14. Поняття про морфоструктуру ландшафтів. Особливості ландшафтних досліджень.
- •16. Робота на опорних точках. Міжточкові спостереження.
- •17. Дослідження залізничної станції та залізничного вузла. Активні, пасивні, транспортні залізничні вузли.
- •18. Напівстаціонарні дослідження (мікрокрокліматичні та геохімічні).
- •19. Робота на основних точках. Спеціалізовані та універсальні зразки бланків.
- •20. Дослідження морського та річкового порту.
- •21. Теоретичні основи методики географічних досліджень.
- •22. Дослідження економіко-географічного положення міста та його природних умов, історії формування і розвитку.
- •23. Дослідження урочищ. Додаткові спостереження на точках в урочищах.
- •24. Завдання і значення курсу „Методи географічних досліджень та його структура.
- •25. Планування процесу дослідження. Планування композиції роботи. Основні етапи роботи. Добір фактичного матеріалу, проведення експерименту.
- •26. Основні методи економіко-географічних досліджень. Польові та камеральні методи дослідження.
- •27. Приміська зона. Функції приміської зони.
- •28. Дослідження фації. Точка, основні види точок.
- •29. Дослідження промислового підприємства. Загальне (паспортна) характеристика господарства
- •30. Застосування математичних методів у географії.
- •31. Дослідження техніко-економічних показників, зв’язків та економіко-географічного положення промислового підприємства. (81 питання. Дослідження промислового підприємства. )
- •32. Картування та стаціонарні точки. Допоміжні точки.
- •33. Опис – основний метод географії. Сучасні види географічних описів.
- •34. Основні етапи географічних досліджень.
- •35) Вивчення трудових ресурсів, історико-географічних особливостей села.
- •36. Ландшафтно-геохімічний метод.
- •37) Комплексні та галузеві експедиції. Комплексні стаціонари.
- •38) Урочище - основний об'єкт польового вивчення і ландшафтного картування.
- •40) Робота на основних, допоміжних і спеціалізованих точках.
- •41) Дослідження показника спеціалізації. Середньозважений ранг.
- •42) Геофізичні методи вивчення ландшафтів.
- •43) Дослідження функціональних типів поселень, транспортних зв’язків, організації території та територіальної структури села.
- •44) Карта-гіпотеза та способи її складання.
- •45. Застосування аеро- і космічних методів у географії.
- •61. Методика досліджень. Основні етапи наукових досліджень
- •62. Ключові ділянки при середньомасштабній зйомці
- •63. Прикладні дослідження комплексу географічних наук
- •64. Організація і методи польових географічних досліджень
- •65. Основні етапи та аспекти вивчення району. Егп і межі району
- •72. Географічне дослідження районної планіровки
- •70. Дослідження урочищ. Типи структур урочищ
- •77. Розробка проектної схеми районного планування сільської місцевості
- •78. Об’єкти вивчення ланд. Досліджень. 82. Методи ланд. Досліджень. Об’єкт досліджень.
- •79. Значення польових географічних досліджень для сучасної науки.
- •80. Середньомасштабні зйомки. 90. Ландшафтне профілювання та інтерполяція.
- •81. Дослідження промислового підприємства.
- •83. Дослідження сільськогосподарського підприємства. Економіко-географічне положення. Природні умови та господарська оцінка.
- •84. Прикладні дослідження комплексу географічних наук.
- •85. Польовий період. Організаційні питання польового періоду.
- •86. Спеціалізовані та опорні точки. Закладання точок.
- •87. Дослідження сільськогосподарського виробництва адміністративного району.
- •88. Організаційні форми досліджень: експедиційна і стаціонарна. (7 питання)
- •89. Дослідження основних економічних показників, допоміжних та основних галузей виробництва сільськогосподарського підприємства.
- •91. Генеральна схема планування території України.
- •92. Зміст та цільові настанови районного планування території.
- •93. Планування сільської місцевості. (77 питання)
78. Об’єкти вивчення ланд. Досліджень. 82. Методи ланд. Досліджень. Об’єкт досліджень.
Фація - основний об’єкт ландшафтного дослід. Основні фаціальні індикатори. Урочище – осн об польового вивч і ланд карт. Під урочище – складова частина урочища. Місцевість – найб морфо одиниця лан. Ландшафт – осн од і осн об ланд дослідження.
Фація – це найпростіший ПТК, який займає елемент мезоформи рельєфу або його частину, всю мікроформу або її частину, і на всьому протязі зберігає одну літологією поверхневих (ґрунтових) порід, характер ґрунтового зволоження, однин мікроклімат, одну ґрунтову відміну і однин біоценоз (в умовах непорушеної природної рослинності). Основна ознака диферент – це зміна літо основи. Приклади фацій: 1) які займають частину мікроформи рельфу. 2) які займають всю мікроформу рельфу. 3) які займають елементи мезоформ рельфу – частина річкової тераси з чорноземнолучними грунтами з кострицевою рослинністю. Дуже рідко фація займає весь елемент мезоформи рельєфу. Західний схил яру на покритих суглинках з нерозчленованим рослинним покривом. За своїм походженням фації поділяються на природні (корінні) та антропогенні (похідні). Підурочище – ПТК, який скл з групи генетично і динамічно зв’язаних фацій, що займають один із ел мезоформи рельєфу. Пр.: схил, днище балки, яру. В межах урочища можуть розрізнятися механічний склад ґрунту від супіщаного до піщаного, від легко до середньо суглинистого. Урочище – це ПТК, який складається з генетично взаємопов’язаних фацій або груп фацій (підурочищ), утворених у межах частини або цілої мезоформи рельєфу, з однаковою напрямленістю руху вод і твердого матеріалу, однорідністю літологічних відмін ґрунтоутворюючих порід (глини, суглинки, піски і ін.), однотиповим поєднанням тепла й зволоження, ґрунтових відмін і рослинності. (В лісових урочищах зберігається один тип лісорослинних умов місцепроживання). Приклади: нижньотерасова рівнина, складена суглинками з типовими чорноземами під ріллею; пологосхилова балка, врізана в суглинок, із вилуженими чорноземами, під багаторічними насадженнями - можна виділити підурочища за експозицією схилів (скажімо, схил північно-східної й південно-західної експозиції та підурочище днища). В залежності від складності морфологічної будови: Прості – в яких кожен ел замінений фацією. Складне – складене і фаціями і підурочищами. Приклад: водно-льодовикова рівнина складена потужними пісками, піщаними грунтами, сосновими лісами. За своїм значенням у морфологічній будові ландшафту, урочища поділяються на Основні: 1) домінантні, або фонові, (займають великі площі і зустрічаються часто) – давні, урочища давніх терас; 2) субдомінантні (зустрічаються теж часто, але займають менші площі) – дещо молодші, добре предс. Другорядні: 1) рідкісні (зустрічаються зрідка, не поодиноко, а цілими родинами, де геологічна будова дещо відрізняється від іншої терит, скажімо, на виходах вапняків); 4) одиничні або унікальні (зустрічаються тільки раз). Місцевість – це найбільша морфологічна одиниця ландшафту, яка визначається особливим варіантом сполучення основних урочищ даного ланд. утворюється з урочищ і фацій, з одним типом комплексів мезоформ рельєфу, однорідною геологічною основою, місцевим кліматом, із переважанням одного підтипу (типу) ґрунтів і рослинності. Приклади: місцевість водно-льодовикрових рівнин, місцевість моренних рівнини. вододільна рівнина складена суглинками на неогенових глинах, із чорноземами вилуженими й опідзоленими, розорана; У назві відображають тип рельєфу, характер геологічного фундаменту. Риси ґрунтово-рослинного покриву включають провідні різновиди і угруповання основних урочищ. Названі морфологічні одиниці об’єднуються в більш складніший ПТК – ландшафт (вид ландшафту).
