17. Дослідження залізничної станції та залізничного вузла. Активні, пасивні, транспортні залізничні вузли.

Місто та шляхи сполучення нерозривні та взаємопов’язані. З виникненням нового міста прокладаються нові шляхи і навпаки. Для досл. транс. Функцій міста застосовують економіко-гео обстеження окремих транспортиних пунктів, станцій, портів, вузлів в цілому. Метою є визначення ролі і місце в системі вантажообігу; дати оцінку еко-гео району. Відомості збир на самих транспортних пунктах за звітно-статист матеріалами та власними спостереженнями.

Досл залізничної станції, вузла починають з характеристики і оцінки ЕГП щодо еко району, великих міст і промислових осередків; зясовують історико-гео, природні та соц.еко умови розвитку трасп пункту. Потім визначають тип залізничної станції: пасажирська, вантажна чи об’єднана, сортувальна, розподільча, проміжна. Аналізують залізниці, які обслуг ця станція: кінцева, лінійна, напіввузлова, вузлова. Основні магістралі відгалуження, від’їзні залізничні шляхи; їхню протяжність та напрямки. Складають техніко-економ хар. основних напрямків чи двоколінність; роблять висновку по кожному щодо транзиту і обслуг проміжних пунктів.

Якщо залізниця заходить майже в усі проміжні пункти одного напрямку із значним відхиленням від прямої, що з’єднує кінцеві пункти магістралі то це сприяє максимальному транспортному обслуговуванню всіх пунктів.

Якщо магістраль між двама пунктами макс спрямлена і минає більшість проміжних пунктів то це свідчить про її переважну орієнтацію на транзитні вантажопотоки.

За хар вантажопотоків залізничні вузли бувають: активні (переважають вантажні відправлення), пасивні (перев. вантаж.прибуття), транзитні (перев. транзитні потоки).

……………….

До господ трансп вузла відносять парк локомотивів і вагонів, пасажирські й товарні станції, ремонтні депо, вантажопідйомне устаткування, сг. Потрібно проаналізувати вплив природного середовища на прокладання залізниць та умови роботи вузла в різні пори року. Забезпечення електроенергією, водою; встановити чисельність і склад робітників. Встановлюють основний район тяжіння і безпл. обслуг основних постачальників і споживачів вантажів. Умови та транс засоби зв’яжу з ними; взаємодію різних видів транспорту.

При складанні характеристики зал станції слід врахувати техніко-еко показники роботи заліз транспотру – статистичне, динамічне навантаження на вагон, середню вагу поїздів і основні показники роботи заліз.станції. К-сть відпавлених за рік пасажирів. Які вантажі і звідки відправляються, які пасажиропотоки за основним напрямками, яка динаміка у різні пори року. Трудові поїздки – середню норму пасажирів.

18. Напівстаціонарні дослідження (мікрокрокліматичні та геохімічні).

Напівстаціонарні дослідження є додатковими спостереженнями, які проводять під час польового картування території. Це – найчастіше збирання мікрокліматичних і геохімічних матеріалів для більш повних характеристик, природних комплексів і деяких процесів, які відбуваються в них. Ведуться на ландшафтних профілях. Не дають повного уявлення про природні режими в ПТК, тому що вони фіксують лише якийсь один стан або один період (сезон) цих режимів. Проте такі спостереження дуже збагачують характеристики природних комплексів.

При мікрокліматичних і географічних напівстаціонарних спостереженнях на базі організовують базову метеорологічну станцію, до показань якої прив'язують метеорологічні спостереження за температурою, тиском і вологістю повітря на ландшафтному профілі. На ландшафтному профілі закладають точки спостережень з таким розрахунком, щоб охарактеризувати найтиповіші ТПК, через які прокладено профіль. Точок повинно бути небагато, тому що робота на них потребує значної кількості людей і приладів. На точках організують актинометричні і градієнтні спостереження, спостереження за температурою, вологістю і випарюванням ґрунту (при теплобалансових і воднобалансових спостереженнях), опадами, вітром тощо. Отже, на кожній точці повинно працювати щонайменше 3 спостерігачі, а при цілодобовій роботі 4-5.

При геохімічних спостереженнях на профілях теж закладають невелику кількість точок у найбільш типових ПТК. На відміну від геофізичних та мікрокліматичних спостережень, які треба вести систематично протягом тривалого часу, геохімічні спостереження є одномоментними і полягають у відборі зразків для наступних лабораторних аналізів. Оскільки завданням геохімічних досліджень є виявлення процесі в обміну речовин у природних комплексах, то на кожній точці потрібно відібрати такі зразки: 1) рослинного покриву (деревного, трав’яного, мохового тощо) і рослинного опаду на ґрунті; 2) живої органіки ґрунту (коріння, личинки тощо); корінної породи.

Уявлення про міграцію хімічних елементів між близькими й віддаленими ПТК дає хімічний склад підземних і поверхневих вод, які дренують даний ландшафт, тому треба брати проби води для аналізів.