13.Підготовчий період. Завдання підготовчого періоду.

Завдання підготовчого періоду полягає в тому, щоб якнайкраще підготуватися до наступних польових робіт. Для цього потрібно чітко усвідомити завдання польових досліджень і розробити програму і методику польових і камеральних робіт разом з тим слід продумати необхідні форми фіксації матеріалів (бланки й щоденники або польові журнали для запису спостережень у полі, форми перехідної і кінцевої звітності проведених польових досліджень та ін.). Другим завданням підготовчого періоду є ґрунтовне ознайомлення з усіма доступними матеріалами по району майбутніх досліджень: топографічними і спеціальними картами (геологічними, геоморфологічними, картами грантів тощо), опублікованими працями з геології, геоморфології, клімату, рослинності і тваринного світу тощо. За зібраними матеріалами географ складає чітке уявлення про особливості природи і господарства району майбутнього дослідження і про його диференціацію на природні територіальні комплекси, географію населення і виробництва. Третє завдання підготовчого періоду полягає в підборі і підготовці необхідних картографічних та аерофотографічних матеріалів (порядок добування й користування ними регулюється певними правилами). Ці матеріали потрібні не лише для польових робіт, а й для роботи в підготовчому періоді. На їх підставі складають попередні, до виїзду в поле, карти-гіпотези: карту-гіпотезу природних районів досліджуваної території і карти-гіпотези природних і виробничих територіальних комплексів. Карта-гіпотеза – це карта контурів ПТК, поширених на території, що підлягатиме дослідженню. Скласти таку карту можна двома способами: 1) за допомогою аналізу і зіставлення серії спеціальних галузевих карт – геологічної, геоморфологічної, ґрунтів тощо. Це спосіб накладання, він не відзначається точністю контурів, тому що контури окремих виділень на галузевих картах, як правило, не збігаються, бо ці карти часто бувають складені в різних масштабах, з різною детальністю і в різні часи.;2) дешифруванням аерофотознімків на досліджувану територію. Щоб скласти карти-гітопези за аерофотознімками, географу необхідно знати будову стереоскопа і прийоми роботи на ньому, орієнтуватися в дешифрувальних ознаках природних об’єктів на аерофотознімках – рельєфу, рослинності, а також господарських будов тощо. Проаналізувавши рисунок і тон фотозображення, можна виявити і оконтурити ПТК, встановити закономірності їх просторового розміщення і супідрядність. Ділянки з однаковим тоном і структурою зображення оконтурюють на аерофотознімку м'яким олівцем, а потім переносять на топооснову. На підставі карт-гіпотез розробляють попередню схему рекогносцирувальних маршрутів, попередньо вибирають точки і ключі для детальних і стаціонарних досліджень. Четвертим завданням підготовчого періоду є комплектування складу експедиції. На підставі досвіду ландшафтно-географічних , польових досліджень і близьких до них грунтово-оцінювальних, польових досліджень вироблено таку структуру експедицій: 1) науковий керівник експедиції-відповідальний за науковий напрям експедиційних робіт і науковий рівень їх; 2) начальник експедиції – відповідальний за організацію всіх експедиційних робіт і виконання плану робіт; 3) заступник начальника по господарській роботі (в експедиціях, склад яких перевищує 30 чол.); 4) начальники загонів – керують і контролюють роботу кількох зйомників з їх помічниками-колекторами; 5) технічний склад експедиції (шофери, робітники, кухар); 6) зйомники-ландшафтознавці, географи-комплексники з досвідом польових робіт (випускники географічних факультетів); 7) колектори, лаборанти-студенти старших курсів, фізико-географи. Таким чином, склад ландшафтної експедиції для великомасштабних зйомок може досягти 25-30 чол. при площі зйомок 250-300 тис. га П’яте завдання підготовчого періоду-розробка календарного плану роботи експедиції, її фінансове і матеріально-технічне забезпечення. Ці питання мають першорядне значення і їх готують заздалегідь. Обсяг експедиційних робіт, штатний склад експедиції залежать насамперед від асигнувань, передбачених бюджетом або договором з господарською організацією (замовником). Залежно від кошторису і затверджених норм виробітку складають календарний план польових і камеральних робіт, а також планують закупівлю і виготовлення необхідного обладнання експедиції. \