7.4. Повний цикл управління ризиками і особливості основних етапів його застосування

Управління ризиками включає вибір мети, планування способів її досягнення, реалізацію обраних методів та контроль результатів. В теорії та практиці відомі три основні способи управління ризиками:

- поглинання ризику, що застосовується для слабких ризиків або неможливості використання інших способів;

- уникнення ризиків, що застосовується в мобільних економічних системах;

- розподіл та передача ризику.

Жодний з цих способів не забезпечує повного виключення ризику. Певна частина ризику залишається на власному утриманні суб’єкта. На практиці зазвичай застосовують різні комбінації всіх трьох способів в залежності від виду діяльності та роду небезпек. Проте основним і досить універсальним способом передачі ризику професійній організації є саме страхування.

Цілеспрямовані дії з обмеження або мінімізації ризику в системі економічних відносин називають управлінням ризиком або ризик-менеджментом. Під ризик-менеджментом розуміють процес управління, пов’язаний з виявленням, аналізом та економічним контролем за ризиками, що можуть загрожувати активам або доходам виробника товарів, робіт, послуг.

В системі ризик-менеджменту виділяють чотири основні етапи управління ризиками:

- ідентифікація або виявлення ризиків;

- оцінка потенційних наслідків настання ризику;

- управління ризиком, тобто вибір певних методів, що дозволяють оптимізувати наслідки настання ризику;

- контроль за ризиками.

Управління ризиками у страхуванні відрізняється від управління ризиками в інших сферах бізнесу, що зумовлено специфічністю самого страхування. Змістовна сторона поетапного ризик-менеджменту у страхуванні полягає у наступному.

Підготовчий етап ризик-менеджменту передбачає ідентифікацію, деталізацію виникнення і класифікацію ризиків, притаманних діяльності суб’єкта ризик-менеджменту. Суб’єктом може виступати держава, господарюючий суб’єкт (приватний підприємець або юридична особа), а також фізична особа.

Під об’єктом ризик-менеджменту розуміють комплекс майнових інтересів, пов’язаних з діяльністю суб’єкта управління. Комплекс майнових інтересів може бути представлений активами та зобов’язаннями суб’єкта управління, фінансовими потоками та фінансовими результатами.

На другому етапі аналізу або оцінки ризиків головним завданням ризик-менеджменту є вивчення потенційних наслідків настання виявлених ризиків. Ідентифікація та оцінка ризиків дає змогу скласти повну картину ризиків, з якими пов’язана діяльність суб’єкта ризик-менеджменту. На етапі аналізу ризику використовують різні методи кількісного та якісного аналізу наслідків ризику. Для цього застосовують математичні та статистичні моделі прояву ризику, оцінки імовірності та прогнози наслідків в результаті настання ризику.

Перші два етапи ризик-менеджменту дозволяють отримати необхідну інформацію для проведення третього етапу – прийняття стратегічних рішень щодо методів управління ризиками. Виділяють такі основні методи управління ризиками:

1. Контроль за ризиком, спрямований на зменшення вірогідності настання збитків та їх розміру, який може включати:

а) відмову від ризику шляхом припинення діяльності або володіння активами, що пов’язані з можливими збитками;

б) диверсифікацію діяльності, активів та інших об’єктів, що підпадають під ризик;

в) проведення превентивних заходів.

2. Утримання ризику, що передбачає покриття потенційних збитків за рахунок власних коштів суб’єкта ризик-менеджменту:

а) створення цільових резервів та фондів;

б) самострахування;

в) кєптивне страхування;

г) участь у відповідальності за ризик (франшиза).

3. Передача ризику, яка передбачає, що на певних, заздалегідь встановлених умовах потенційні збитки будуть компенсовані третіми особами:

а) страхування;

б) кредит;

в) інші методи, ніж страхування (хеджування, сек’юритизація).

На заключному, четвертому етапі ризик-менеджменту здійснюється контроль за ризиками. На цьому етапі забезпечується впровадження прийнятих рішень про методи управління в усі підрозділи та функції компанії. Моніторинг конкретних дій, пов’язаних з управлінням ризиками, контроль за вартістю таких дій надають можливість підготовки своєчасної інформації керівництву про результати та за необхідності внесення змін у прийняті рішення на базі практичного досвіду.