17. Калькуляція собівартості з повним розподілом витрат між виробами

Калькуляція собівартості з повним розподілом витрат між виробами — це визначення повної собівартості продукції. В повну собівартість входять прямі та непрямі витрати. Прямі витрати відносяться прямо на виготовлювану продукцію. Це матеріальні витрати, витрати на заробітну плату основного персоналу, змінні накладні витрати, що залежать від обсягу випуску продукції. Постійні накладні витрати та дискреційні витрати не можна безпосередньо віднести на собівартість одиниці продукції. Такі витрати розподіляються між видами виробів відповідно до обраної бази. Після розподілу всіх витрат одержують калькуляцію собівартості з повним розподілом витрат між виробами. Визначається повна собівартість готової продукції, незавершеного виробництва, матеріалів на складах.

Частина витрат підприємницької діяльності носить періодичний характер і не може бути вся списана на собівартість, оскільки пов’язана з виробництвом у майбутньому. Такі витрати відносять до витрат майбутніх періодів і списують в послідуючих звітних періодах.

Калькуляція собівартості за змінними витратами (директ-костинг).

Особливістю методу директ-костинг є розподіл затрат постійні та змінні. Змінні затрати прямо залежать від об’єму продукції і асортименту. Постійні витрати від обсягу і асортименту продукції не залежать, їх величина переважно залежить від тривалості звітного періоду. Такий розподіл спрощує облік і підвищує оперативність одержання даних і, в тому числі, про прибуток.

Слід зазначити, що розподіл витрат на постійні та змінні є в цілому умовним. Ті самі витрати, наприклад, залежно від місця виникнення, можуть бути або постійними, або змінними. В суттєвій мірі віднесення витрат до прямих чи змінних залежить від керівництва, рішень, які воно приймає.

Ще одна особливість директ-костингу — поєднання виробничого і фінансового обліку. Тобто, досягається можливість регулярного контролю за собівартістю і розміром отриманого прибутку. В свою чергу директ-костинг підрозділяють на простий і розвинений. При простому методі в обліку використовують лише змінні витрати, а при розвиненому в собівартість включають і прямі постійні.

При директ-костингу розраховують маржу (маржинальний доход) — різницю між ціною реалізації і змінними витратами. Якщо маржа дорівнює постійним витратам, то досягається точка рівноваги, за якою починається рентабельне виробництво товару. Точку рівноваги (Q) розраховують за формулою:

де Q — обсяг виробництва в критичній точці;

Р — ціна реалізації одиниці продукції;

V— змінні витрати на одиницю продукції;

С — постійні витрати.

Звідки

Тобто, критична точка є наслідком відділення постійних витрат на маржу із змінних витрат.

Параметричні калькуляції складаються для обчислення собівартості продукції визначеної якості. Для цієї мети з усієї сукупності корисних речовин, що містяться в продукті, виділяється основний параметр, що найбільш повно і точно характеризує його споживчу вартість. Наприклад, для цукрового буряка таким параметром є його здатність задовольняти потребу в цукрі.

Комбіновані методи засновані на застосуванні одночасно кількох методів обчислення собівартості.