- •1. Основні поняття про управлінський облік: визначення, мета, регулювання, завдання, звітність, інформаційне забезпечення.
- •2. Облікова політика підприємства: зміст та необхідність, фактори, що впливають на її формування.
- •3. Облік бартерних операцій (обмін подібними і неподібними активами)
- •4. Процедура укладання договору на проведення аудиту
- •5. Документування аудитором взаємодії з клієнтом на переддоговірному етапі
- •6. Облік інвестиційної нерухомості
- •7. Кількісні та економіко-математичні методи в управлінському обліку
- •8. Облік майна у фінансовій та операційній оренді за п(с)бо 14 та податковим кодексом
- •9. Предмет, обєкт, метод та елементи методу, основні завдання та нормативне регулювання бухгалтерського обліку.
- •10. Облік службових відряджень в Україні та закордон, облік інших розрахунків з підзвітними особами
- •11. Концептуальна основа фінансового обліку і фінансової звітності в Україні, стандартизація бухгалтерського обліку.
- •12. Документальне оформлення руху запасів
- •13. Контроль якості аудиту
- •14. Оцінка запасів в обліку та звітності (при надходженні, вибутті та на дату балансу).
- •15. Звітність аудиторів та аудиторських фірм
- •16. Облік сумнівної дебіторської заборгованості за п(с)бо та Податковим кодексом
- •17. Калькуляція собівартості з повним розподілом витрат між виробами
- •18. Процедури врахування законів та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність підприємства в процесі аудиту фінансових звітів
- •19. Аудиторські процедури: сутність, види, класифікація
- •20. Облік робочого часу і виробітку, порядок розрахунку заробітної плати. Облік відпусток
- •21. Калькуляція собівартості за змінними витратами (директ-костинг)
- •22. Методика отримання аудиторських доказів щодо залишків на початок періоду.
- •23. Визначення в обліку прибутку (збитку) для зовнішньої звітності (фінансова звітність та декларація з податку на прибуток)
- •24. Ризик суттєвих викривлень
- •25. Моделі abc та xyz в управлінському обліку
- •26. Умови, які враховуються при визначенні джерел та видів аудиторських доказів
- •27. Облік заробітної плати та розрахунків з працівниками (заробітна плата, оплата відряджень, єсв, допомога з твп, аліменти, тощо)
- •Відрядження
- •28. Облік доходів і витрат по операціях із пов’язаними сторонами
- •29. Філософія своєчасності та логістика в управління собівартістю
- •30. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції за п(с)бо 16 та Податковим кодексом
- •31. Поняття «витрати» у цілях оподаткування та отримання інформації про податкові витрати з даних бо
- •32. Облік кредитів
- •33. Вирішення в управлінському обліку завдання щодо заміни обладнання
- •34. Облік реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг в межах України та неризедентам. Правило першої події при обліку пдв, облік відшкодування пдв експортерам
- •35. Облік еквівалентів грошових коштів, депозитів і ощадних сертифікатів
- •36. Аудиторські звіти: структура, види, та причини модифікації
- •37. Облік розрахунків з постачальниками, підрядниками і покупцями. Облік пдв при здійсненні передоплати
- •38. Методика отримання доказів щодо оцінки безперервності діяльності при аудиті.
- •39. Кошториси як спосіб контролю діяльності центрів витрат та методи їх складання
- •40. Облік власного капіталу
- •41. Облік браку виробництва та збитків від браку
- •42. Планування в аудиті: особливості та основні документи
- •43. Визначення в обліку прибутку (збитку) для фінансової звітності та декларації з податку на прибуток
- •44. Нормативно – правове регулювання аудиторської діяльності
- •45. Облік витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію оз
- •46. Суттєвість в аудиті.
- •47. Центри відповідальності та облік результатів за ними
- •48. Облік капітального будівництва у підрядника і замовника
- •49. Облік доходів та витрат за Податковим кодексом. Поняття та причини тимчасових та постійних податкових різниць
- •50. Поняття помилки та шахрайства та їх вплив на аудиторський звіт
- •51. Позабалансовий облік
- •52. Облік нематеріальних активів
- •53. Метод участі в капіталі та консолідована фінансова звітність: причини та методика
- •54. Методика складання аудиторських висовків при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення
- •55. Облік допомоги з тимчасової втрати працездатності
- •56. Класифікація рахунків в бо за призначенням і структурою
- •57. Облік податку на доходу фізичних осіб
- •58. Документальне забезпечення обліку операцій з грошовими коштами
- •59. Облік витрат та доходів майбутніх періодів
- •60. Міжнародні стандарти фінансової звітності та їх застосування в Україні
- •61. Облік цільового фінансування та забезпечень наступних витрат і платежів
- •62. Документальне забезпечення обліку основних засобів
- •63. Форми бухгалтерського обліку: сфери застосування та склад регістрів
- •64. Документальне забезпечення обліку розрахунків з покупцями та постачальниками
- •65. Виправлення помилок у бухгалтерському обліку
- •66. Облік малоцінних та швидкозношувальних предметів
- •67. Фінансова звітність суб’єктів господарювання: склад, структура та інформаційне забезпечення.
- •68. Оцінка як елемент методу бухгалтерського обліку
- •69. Податкова звітність юридичних осіб: склад, структура та інформаційне забезпечення
- •70. Первинне спостереження в бухгалтерському обліку.
- •71. Принципи бухгалтерського обліку: перелік та приклади їх застосування в обліку
- •72. Облік загальновиробничих, адміністративних, на збут та інших витрат операційної діяльності.
- •1) Змінні - це витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності;
- •2) Постійні - витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
- •73. Особливості обліку на підприємствах малого бізнесу.
- •74. Порядок індексації заробітної плати
38. Методика отримання доказів щодо оцінки безперервності діяльності при аудиті.
Для отримання аудиторських доказів аудитори застосовують такі процедури:
- аналіз грошових потоків, прибутку й інших прогнозів;
- вивчення подій, що відбулися після звітної дати;
- аналізування останніх проміжних фінансових звітів підприємства;
- вивчення умов договорів по облігації і позики і визначення того, чи мали місце факти їхнього порушення;
- вивчення протоколів зборів акціонерів, ради директорів та інших ключових органів управління для виявлення згадувань про фінансові ускладнення;
- обговорення з юристом підприємства інформації про судові процеси та претензії;
- підтвердження існування, законності і позовної сили договорів щодо одержання або продовження фінансової допомоги, а також падання додаткових коштів;
- аналіз підприємства в частині невиконаних замовлень клієнтів.
У разі значної затримки при підписанні або затвердженні фінансових звітів після дати складання балансу аудитор розглядає причину цієї затримки. Якщо вона пов'язана з подіями або обставинами, які стосуються припущення про безперервність, аудитор повинен провести аудиторські процедури, проаналізувати вплив існування суттєвої невизначеності на аудиторський висновок. Аудитор повинен оцінити адекватність розкриття підтвердження принципу безперервності у фінансовій звітності. Аудитор може дійти висновку, що існує невизначеність стосовно безперервності діяльності підприємства. В такому випадку він розглядає, наскільки ця невизначеність є суттєвою. Невизначеність є суттєвою якщо розмір їі можливого впливу такий що, на думку аудитора, треба чітко розкрити інформацію про характер і наслідки невизначеності для того, щоб надані фінансові звіти не вводили в оману. Якщо у фінансових звітах здійснено відповідне розкриття інформації, аудитор висловлює безумовно-позитивну думку, але при цьому модифікує висновок, включивши до нього пояснювальний параграф про суттєву невизначеність, і привертає увагу до приміток у фінансових звітах, що розкривають інформацію про суттєву невизначеність. Якшо інформація не була розкрита у фінансових звітах, аудитор висловлює умовно-позитивну або негативну думку відповідно до МСА 700. У висновку треба зробити конкретне посилання на наявність суттєвої невизначеності, яка може викликати значні сумніви в спроможності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Якщо суб'єкт господарювання не може продовжувати свою діяльність на безперервній основі (судження аудитора), аудитор висловлює негативну думку незалежно від того, чи було розкрито інформацію про те, що використання припущення про безперервність є невідповідальним
39. Кошториси як спосіб контролю діяльності центрів витрат та методи їх складання
Система контролю в рамках управління підприємством включає в себе адміністративний контроль за поточною діяльністю підприємства, бухгалтерський (ретроспективний контроль) та кошторисний (перспективний) контроль. Кошторис є головним інструментом управлінського обліку, що дозволяє контролювати діяльність центру відповідальності. Під кошторисом у загальному плані розуміють формалізований письмовий звіт про плани управління на майбутнє, виражений у вартісних показниках. Кошторис - це фінансовий план, що містить інформацію про очікувані витрати (для центру витрат) чи очікуваний прибуток (для центру прибутку). На відміну від кошторисів, плани можуть не включати безпосередньо вартісних показників і являють собою стратегічні плани вищої ланки управління відносно кількості та/або якості продукції, освоєння нового виду продукції чи нової технології, підвищення конкурентоздатності продукції, тощо. Визначення статей, що контролюються - ключове завдання при впровадженні на підприємстві системи обліку по центрам відповідальності. В ідеалі всі витрати і надходження повинні бути закріплені за певними підрозділами і конкретними особами. На практиці абсолютного контролю існувати не може, а тому існую поняття «відносний контроль». Це означає, що керівник має контроль над більшістю факторів, які впливають на певну статтю витрат і доходів кошторису. До речі слід відмітити, що наприклад в США, немає чіткої системи класифікації витрат виробництва. Класифікація витрат тут залежить від інформації, яка потрібна керівнику, причому навіть всередині одного підприємства можуть мати місце різні групування витрат для обчислення собівартості продукції, робіт, послуг. Широкого розповсюдження набули гнучкі кошториси, які дозволяють перераховувати очікувані плани і результати на фактичний обсяг виробництва. Суть розрахунку полягає в чіткому розподілі всіх статей витрат, що враховуються на змінні та постійні і наступному коригуванні очікуваних змінних витрат на коефіцієнт фактичної зміни обсягів виробництва Управлінський бухгалтерський облік, який порівнює фактичні результати з запланованими величинами, називається звітом про виконання кошторису. Такий звіт включає в себе найменування витрат, що контролюються, витрати по кошторису, фактичні витрати та відхилення від кошторису. Кошториси та звіти про виконання кошторисів – це перший, найнижчий рівень внутрішньої звітності про витрати і результати, який забезпечує задоволення інформаційних потреб для оцінки і контролю діяльності підрозділів.
В процесі розробки кошторису витрат на виробництво у вітчизняній економічній науці і практиці широко застосовую три основні методи:
1) кошторисний метод - на основі розрахунку витрат у масштабах всього підприємства за даними всіх інших розділів плану;
2) зведений метод - шляхом підсумовування кошторисів виробництва окремих цехів, за винятком внутрішніх оборотів між ними;
3) калькуляційної метод - на основі планових розрахунків по всій номенклатурі продукції, робіт і послуг з розкладанням комплексних статей на прості елементи витрат.