53. Метод участі в капіталі та консолідована фінансова звітність: причини та методика

Метод участі в капіталі - це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування (п. 4 П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати").

Слід зазначити, що облік фінансових інвестицій в дочірнє підприємство інвестор здійснює за методом участі в капіталі в своїй окремій фінансовій звітності. Відповідно до П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність", материнське підприємство, крім своєї власної звітності, складає та подає ще й консолідовану фінансову звітність, до якої включає показники звітів дочірніх підприємств за методикою, визначеною цим Положенням.

Відповідно до П(С)БО 12, метод участі в капіталі передбачає, що балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, котра є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Водночас балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування.

Крім того, балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об'єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок прибутку чи збитку) з включенням (виключенням) цієї суми до відповідних статей власного капіталу інвестора. При цьому якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об'єкта інвестування перевищує відповідну статтю власного капіталу інвестора, то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухгалтерському обліку лише на суму, яка не призводить до від'ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, які внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

Отже, фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, визначеною з урахуванням усіх змін у власному капіталі об'єкта інвестування, крім тих, котрі є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.

Інвестиції обліковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, в котрому об'єкт відповідає визначенню асоційованого чи дочірнього підприємства. Застосування методу участі в капіталі для обліку фінансових інвестицій припиняється з останнього дня місяця, в якому об'єкт інвестування не відповідає критеріям асоційованого чи дочірнього підприємства.

Консолідовану фінансову звітність подає материнське підприємство.

5. Материнське підприємство, яке є дочірнім підприємством іншого підприємства, не подає консолідовану фінансову звітність за наявності однієї з таких умов:

а) якщо воно повністю належить іншому підприємству;

б) згоди власників частки меншості.

6. До консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової звітності всіх дочірніх підприємств, за винятком показників фінансової звітності тих дочірніх підприємств, які не включаються з причин, зазначених у пункті 7 цього Положення (стандарту).

7. Показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включаються до консолідованої фінансової звітності, якщо:

а) контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом короткострокового періоду;

б) дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти материнському підприємству. Активи таких дочірніх підприємств відображаються як фінансові інвестиції відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції".

8. Фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату балансу.

9. Консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це повідомляється у примітках до консолідованої фінансової звітності. Порядок складання консолідованої фінансової звітності 10. Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства. Склад і форми фінансової звітності визначені Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 1-5.

Консолідовані фінансові звіти – це фінансові звіти групи, подані як фінансові звіти одного економічного суб’єкта господарювання.

Метод участі в капіталі – це метод обліку, згідно з яким інвестицію первісно визнають за собівартістю, а потім коригують відповідно до зміни частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування після придбання. Прибуток або збиток інвестора включають частку інвестора в прибутку чи збитку об’єкта інвестування.

Консолідована фінансова звітність — фінансова звітність групи компаній, які представлені як єдине; ціле.

Метод участі — метод обліку, при якому собівартість інвестицій у акції на початок періоду, збільшується на відповідну частку інвестора в прибутках асоційованої компанії та зменшується на суму одержаних дивідендів.

Метод участі в капіталі

Згідно з методом участі в капіталі, інвестиція в асоційоване підприємство первісно визнається за собівартістю і балансова вартість збільшується або зменшується для визнання частки інвестора у прибутку або збитку об’єкта інвестування після дати придбання. Частка інвестора у прибутку або збитку об’єкта інвестування визнається у прибутку або збитку інвестора. Виплати, отримані від об’єкта інвестування, зменшують балансову вартість інвестиції. Коригування балансової вартості можуть бути необхідними і при зміні пропорційної частки інвестора в об’єкті інвестування, яка виникає від змін у власному капіталі об’єкта інвестування, що не були визнані у прибутку або збитку об’єкта інвестування. Такі зміни включають також зміни, що виникають від переоцінки основних засобів та від різниці у валютних курсах. Частка інвестора у цих змінах визнається прямо у власному капіталі інвестора.

Коли існують потенційні права голосу, частка інвестора в прибутку або збитку об’єкта інвестування та в змінах власного капіталу об’єкта інвестування визначається на основі теперішніх часток у власності та не відображає можливе здійснення чи конвертування потенційних прав голосу.

Метод участі в капіталі (МСБО 28 (переглянутий у 1998 р.) Інвестиція первісно відображається за собівартістю і балансова вартість збільшується або зменшується для визнання частки інвестора у прибутках або збитках об’єкта інвестування після дати придбання. Отримані від об’єкта інвестування дивіденди зменшують балансову вартість інвестиції. Коригування балансової вартості може бути необхідним і при зміні пропорційної участі інвестора в об’єкті інвестування, яке виникає від змін у капіталі об’єкта інвестування, які не було включено до звіту про прибутки та збитки. Такі зміни включають також зміни, що виникають від переоцінки основних засобів та інвестицій, від різниці у валютних курсах і коригування різниці, яка виникає при об’єднанні компаній.

Метод консолідації

Консолідація фінансової звітності

Якщо компанія володіє понад 50% акцій іншої компанії, то вважається, що інвестор володіє контрольним пакетом акцій і має змогу контролювати діяльність об’єкта інвестування, тобто приймати рішення щодо питань його фінансово-господарської діяльності.

Компанія-інвестор розглядається як батьківська (материнська, холдінгова) компанія, а компанія, що є об’єктом інвестування, — як дочірня. Таким чином, дочірня компанія — це компанія, яка контролюється іншою (батьківського) компанією. У свою чергу, материнська компанія — це компанія, яка має одну чи декілька дочірніх компаній. З юридичного погляду батьківська компанія та її дочірні підприємства є окремими юридичними особами і складають окремі фінансові звіти. Однак, оскільки рада директорів (чи інший керівний орган) батьківської компанії одночасно володіє вирішальним голосом у радах директорів дочірніх компаній, то об’єднання компанії (батьківської та дочірнім) може розглядатися як окрема економічна одиниця (рис.7.1).

У міжнародній практиці батьківська компанія з усіма її дочірніми компаніями називається групою. Зрозуміло, що акціонерів та кредиторів батьківської компанії цікавлять результати всіх операцій, що здійснюються під контролем батьківської компанії, зокрема й дочірніми компаніями.

У зв’язку з цим поряд з фінансовими звітами окремих компаній у багатьох країнах світу складаються звіти, які відображають фінансовий стан і результати діяльності групи компаній.

Такі звіти називають консолідованими фінансовими звітами. Консолідована фінансова звітність – це фінансова звітність групи, яку розглядають, як єдине підприємство. Характерною рисою цієї звітності є те, що активи, обов’язки, доходи та витрати двох чи більше юридично самостійних одиниць об’єднуються в окрему систему фінансової звітності.

Методика і техніка складання консолідованої фінансової звітності

Міжнародний стандарт обліку №22 “Об’єднання компаній” передбачає два основні методи обліку в об’єднаннях підприємств:

1. Метод придбання.

2. Метод об’єднання інтересів (метод злиття).

Ці методи базуються на тому, що об’єднання підприємств – це або результат набуття одним підприємством контролю над іншим підприємством (чи підприємствами), або результат об’єднання інтересів двох чи більше підприємств.

Якщо батьківська компанія виплачує готівкові гроші чи видає боргові зобов’язання, набуваючи акції іншої компанії, то об’єднання підприємств обліковується за методом придбання.

Метод об’єднання інтересів застосовується в тому разі, коли акції дочірньої компанії набуті прямим обміном на акції батьківської компанії. Визначальний момент цієї операції полягає в тому, що акціонери дочірньої компанії стають акціонерами батьківської.

Консолідований звіт про фінансові результати

Консолідований звіт про фінансові результати складається шляхом об’єднання доходів та витрат батьківської та дочірньої компаній. Доходи та витрати, що є наслідком внутрігрупових операцій, вилучаються, оскільки вони є просто переміщенням активів з однієї компанії даної групи в іншу і не змінюють розміру чистих активів з погляду консолідації.

Ось найтиповіші приклади внутрігрупових операцій, які мають бути вилучені при складанні консолідованого звіту про фінансові результати:

1. Виручка від реалізації продукції дочірнім підприємствам.

2. Собівартість продукції, реалізованої дочірнім підприємствам.

3. Сплачені чи одержані відсотки по позиках, відповідно одержані від дочірніх підприємств чи надані їм.

4. Орендна плата чи інші доходи, одержані в результаті надання послуг дочірнім компаніям.

5. Орендна плата чи інші витрати на послуги, надані дочірніми підприємствами.

У своїй системі обліку батьківська компанія використовує метод участі для відображення її фінансових інвестицій у дочірні підприємства. При цьому методі батьківська компанія відображає у пропорції від інвестицій свою частку в прибутку дочірніх підприємств. Оскільки доходи і витрати дочірніх підприємств включено у консолідований звіт про фінансові результати, то прибуток батьківської компанії від інвестицій у дочірні під­приємства мас бути виключено, щоб уникнути подвійного урахування ці­єї частки. З тієї самої причини в процесі консолідації у звіт групи дода­ються тільки ті дивіденди, що їх нарахувала чи сплатила батьківська ком­панія, а дивіденди, що їх виплачує дочірня компанія, виключаються.