Стьожок широкий (Diphyllobothrium latum).
Морфологія:
Довжиною 3 – 10 м, містить до 2000 члеників. Сколекс овальний, з двома присмокту вальними щілинами (ботріями), що розташовані на спинному і черевному боках. Шийка тонка, 4 – 10 мм довжиною. Ширина гермафродитних члеників перевищує довжину, у задній частині тіла членики квадратні. У центрі кожного членика знаходиться матка.
Остаточний хазяїн: людина, м’ясоїдні тварини.
Проміжний хазяїн: рачок циклоп, другий – риба.
Життєвий цикл:
З фекаліями хворого виділяється до 1 млн. яєць на добу. Яйця виділяються незрілими і дозрівають у воді впродовж 2-х тижнів. Терміни розвитку личинкової стадії залежать від температури води. Під дією сонячного світла з яйця виходить личинка корацидій – шистигачкова онкосфера кулястої форми, покрита війками. Корацидій заковтується рачком циклопом, в організмі якого розвивається процеркоїд. Заражені рачки є кормом для прісноводних риб, у тілі яких через 2 – 3 міс розвиваються плероцеркоїди, що стають інвазійними для остаточного хазяїна.
Інвазійна стадія: плероцеркоїд.
Спосіб зараження людини паразитом: людина заражається погано термічно оброблену рибу або ікру.
Яйця паразита: широкоовальні, жовтуватого кольору, на одному полюсі яйця знаходиться кришечка, на іншому – невеликий горбик.
Патогенна дія: механічне ушкодження ботріями слизової оболонки кишки призводить до некрозу атрофії слизової оболонки. Розвивається В12 – фолієводифіцитної анемії внаслідок активного поглинання ціанокобаламіну паразитом (дифілоботріозна анемія).
Діагностика: гельмінтоскопія та овоскопія фекалій
Профілактика: термічна обробка риби, виявлення і лікування хворих, запобігання фекального забруднення водойм.
Лікування: празиквантел – антигельмінтний препарат.
Ехінокок (Echinococcus granulosus).
Морфологія: статевозріла особина 0,25 – 0,5 см, складається з 3 – 4 члеників (1- 2 юних членики, 1 гермафродитний, 1 зрілий). Сколекс грушоподібної форми, має 4 присоски і хоботок з 36 – 40 гачками. Гермафродитний членик містить 32 – 40 сім’яників, жовтіник розташований позаду яєчника. Зрілий членик містить мішкоподібну матку закритого типу в якій знаходиться 500 – 800 яєць.
Остаточний хазяїн: собаки, вовки, лисиці у яких статевозріла стадія паразита відбувається в тонкій кишці.
Проміжний хазяїн: травоїдні ссавці, людина.
Життєвий цикл: зрілі членики ехінокока відриваються від стробіли, виповзають з ануса собаки і рухаються по її шерсті, розсіюючи яйця. Яйця ехінокока виділяються також з фекаліями собаки. Зберігають інвазійність до 10 міс. Яйце ехінокока з забрудненою їжею і водою проковтуються. В кишці з яйця вивільняються онкосфери, вони проникають у стінки кишки і з течією крові розносяться по організму, потрапляють в печінку, м’язи, трубчасті кістки головний мозок та інші органи де утворюють ехінококовий міхур. Міхурі ростуть повільно, але можуть досягати великих розмірів. Собаки, вовки заражаються поїдаючи нутрощі травоїдних тварин з ехінококовими міхурами.
Фіна: ехінококовий міхур, оточений товстою стінкою, заповнений токсичною рідиною Внутрішня оболонка – зародкова, утворює випинання зі сколексами і дочірні міхурі. Зрілі вивідні камери розриваються, сколекси осідають на дно. Ехінококовий міхур здатний до росту впродовж усього життя хазяїна, може досягати великих розмірів.
Інвазійна стадія: яйце.
Спосіб зараження людини паразитом: людина заражається яйцями ехінокока через брудні руки.
Патогенна дія: розростання ехінококових міхурів призводить до механічних ушкоджень органів, що може викликати загибель організму.
Діагностика: поєднання локального ураження органа й ознак алергії, дані інструментального дослідження – рентгенографія, УЗД, комп’ютерна томографія, радіоізотопне сканування, шкірно – алергічна проба (проба Канцоні), виявлення сколексів і гачків у харкотинні, дуоденальному вмісті при прориві міхура в просвіт бронхів або жовчовивідні шляхи.
Профілактика: правила особистої гігієни, миття овочів. Кип’ятіння води, дегельмінтизація домашніх собак.
Лікування: хірургічне видалення міхура разом з оболонками. Пошкодження стінки міхура під час операції може призвести до анафіликточного шоку й обсіменіння дочірніми міхурами. На ранній стадії хвороби можливе застосування антигельмінтних препаратів.