Тип Круглі черви. Клас Власне Круглі ( Nematodes ) черви - паразити людини.

Тип Круглі черви налічує близько 20 тис вільноживучих і паразитичних видів, що включають морські, прісноводні та ґрунтові форми. Круглі черви походять, імовірно, від примітивних плоских червів, подібних до сучасних турбелярій.

Еволюційні особливості будови:

1. втрата паренхіми та поява первинної порожнини тіла – щілини між внутрішніми органами та стінкою тіла, заповненою рідиною.

2. Подальше диференціювання м’язової тканини на окремі тяжі повздовжніх м’язів.

3. Поява задньої кишки, що відкривається на зовні анальним отвором..

Зовнішня будова. Тіло кругле в поперечному зрізі. Стінка тіла складається з:

1. еластичної та щільної кутикули, яка виділяється клітинами епітелію.

2. епітеліального покриву.

3. м’язів, які являють собою чотири повздовжні м’язові тяжі.

Статева система і розмноження. Круглі черви роздільностатеві. Самці мають сім’яники, сім`явиводні протоки і кумулятивний орган; самки – яєчники та яйцепроводи. Чоловічі гамети не мають джгутиків, пересуваються амебоїдними рухами, тому дістали назву спермії.

Нервова система. Розвинута більше ніж у плоских червів. Спостерігається концентрація нервових вузлів біля переднього кінця тіла й утворення навкологлоткового нервового кільця. Від нього відходять повздовжні нервові стовбури, сполучені перетинками. У багатьох круглих червів розвинені органи дотику, хімічного чуття.

Травна система містить ротовий отвір, глотку, передню, середню та задню кишку

Життєвий цикл, у більшості, без проміжних хазяїнів, тобто є геогельмінтами. Більшість розмножуються яйцями.

Аскарида людська (Ascaris lumbricoides)

1. Аскарида паразитує в тілі людини в тонкій кишці.

2. Хвороба . що викликається аскаридами називається аскаридозом.

3. Аскарида є (підкресліть) геогельмінт.

4. Інвазійна стадія для людини яйце.

Життєвий цикл: статевозрілий паразит паразитує і утримується у просвіті тонкої кишки завдяки постійному руху назустріч потоку їжі. Живиться харчовою кашкою. Самка за добу виділяє 200000 тис яєць, що потрапляють у зовнішнє середовище з фекаліями. Свіжі виділені яйця не є інвазійні. Вони дозрівають у вологому середовищі за наявності кисню при Т 20 – 30 ^о . Завдяки товстій багатошаровій оболонці яйця стійкі до зовнішніх впливів і зберігають свою інвазійність до 7 років.

Яйця з немитими руками або забрудненими продуктами потрапляють в кишку, з яйця вивільняється личинка, що проникає через стінки кишки в кровоносні судини. З течією крові заноситься в печінку, потім в легені. У легенях личинки виходять у просвіт альвеол, де ростуть і дворазово линяють. Через 10 – 15 діб личинки піднімаються повітряносними шляхами у глотку. Частина з них виділяються разом з харкотинням назовні, а частина проковзується і знову потрапляє в тонку кишку, де перетворюється в дорослих аскарид. Міграція пов’язана з необхідністю кисню для розвитку личинок, триває 2 – 3 міс. У період міграції личинки живляться кров’ю.

Патогенна дія: виражена токсико – алергічна реакція, ураження стінки капілярів, механічне ушкодження дорослими аскаридами стінки кишок. Аскариди поглинають поживні речовини, сприяють гіповітамінозу, виснаженню організму. Легенева стадія аскаридозу проявляється болями у грудях, кашлем, алергією, підвищенням температури. У дітей часті болі в животі, диспепсичні явища, слабкість, головні болі, втомлюваність. У дітей можливі судоми. Ускладнення кишкового аскаридозу – кишкова непрохідність, апендицит. Аскариди мають високу рухливість і можуть проникати в печінку, викликати механічну жовтяницю внаслідок закупорки жовчних шляхів. Описано проникнення аскарид в гортань. Носові ходи, локалізації аскарид у придаткових пазухах і середнього вуха.

Діагностика: базується на типових проявах аскаридозу – виснаження організму, розлади травлення. Виявлення личинок у харкотинні у легеневу стадію хвороби (лярвоскопія), овоскопія фекалій .

Профілактика: дотримання правил особистої гігієни, ретельне миття овочів, вживання кип’яченої води, захист продуктів харчування від мух. Виявлення і лікування хворих з метою запобігання поширення яєць аскарид у середовищі, попередження фекального забруднення ґрунтів, очищення стічних вод.

Лікування: призначають проти глистяні препарати – вермокс одноразово. Контрольне дослідження фекалій проводять 2 – 3 рази через 2 тижні після лікування.