Ряд блохи (aphaniptera).

БЛОХА ЛЮДСЬКА (PULEX IRRITANS),

БЛОХА ЩУРЯЧА (XENOPSYLLA CHEOPIS).

Морфологія: Дрібні безкрилі кровосисні комахи. Тіло стиснуте з боків складається із голови, грудей, черевця. Має пару простих очей і вусиків. Ротовий апарат колючо – сисного типу. Груди складаються з 3-х , а черевце з 10 сегментів. На тілі є зубці, щетинки, шпички. Три пари ніг. У самців черевце загнуте догори, є копулятивний орган. Яйця білі, овальні, покриті прозорою оболонкою.

Життєвий цикл: Є постійними або тимчасовими ектопаразитами людини і тварин. Розвиток відбувається з повним метаморфозом: личинка –лялечка - імаго. Самки відкладають яйця у нори , щілини підлоги житлових приміщень. Личинка линяє тричі, після останнього линяння заляльковується. Всередині лялечки блоха може знаходитись довготривало. Тривалість циклу розвитку залежить від виду бліх, температури і вологості.

В місці укусу утворюється ранка, з’являється запалення, сильний свербіж. Розчухування рани. Блоха людська є переносником чуми і лепри (прокази).

Блоха щуряча паразитує переважно на гризунах. Є переносником чуми і щурячого ракетсіозу.

Діагностика: Виявляють при зовнішньому огляді шкіри на наявність укусів. Боротьба з блохами полягає в утриманні житла та приміщень у чистоті, обробці приміщень інсектицидами.

Ряд клопи

КЛОП ПОСТІЛЬНИЙ (CIMEX LECTULARIUS),

КЛОП ПОЦІЛУНКОВИЙ (TRIATOMA INFESTANS)

Морфологія: У клопа постільного тіло овальне. Червоно – коричневого кольору. Покрите волосками. Сплющене в спинно – черевному напрямку. Ротовий апарат колючо – сисного типу. Щупиків не має. Груди мають рудименти крил. Черевце у самок більш округле, у самців – вузьке.

Поцілункові клопи великі крилаті комахи з витягнутою головою конічної форми. Ротовий апарат колючо – сисного типу.

Життєвий цикл: Живуть клопи під шпалерами, у щілинах ліжкових меблів. Живляться вночі. Самка за життя відкладає до 250 яєць. Розвиток відбувається з неповним метаморфозом: яйце – личинка – німфа - імаго, включає 4 личинкові стадії і стадію німфи. Для перетворення в наступну стадію потрібне живлення. Можуть голодувати при низькій температурі до року. Є ектопаразитами. Після кровососання клоп випорожняється в ранку на місці укусу. З фекаліями клопа поцілункового в ранку потрапляють збудники інфекційних захворювань, зокрема трипаносоми .

Постільний клоп не є переносником збудників, але слина клопа містить отруйні речовини, що можуть викликати біль і подразнення в місці укусу , появу пухирів.

Людей кусають переважно біля очей і в губи, на місці переходу шкіри в слизову оболонку (звідси назва «поцілунковий клоп»).

Діагностика: Виявляють при зовнішньому огляді шкіри на наявність укусів.

Боротьба з клопами полягає в утриманні житла та приміщень у чистоті, обробці приміщень інсектицидами.

30