Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект ФДСП Гончарук 2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

7.4. Перетворення, як особлива форма реорганізації підприємства.

В окремих випадках для вдосконалення практики фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання доцільно про­водити не укрупнення чи розукрупнення масштабів такої діяль­ності, а лише зміну окремих параметрів організації підприємниць­кої діяльності. Це насамперед стосується організаційно-правових основ ведення бізнесу — правової форми організації бізнесу та ор­ганізаційної структури управління фінансово-господарською дія­льністю, що визначена у статутних документах суб'єкта господа­рювання. У такому разі реорганізацію підприємства розглядають як перетворення — специфічна форма реорганізації, яка перед­бачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності під­приємства.

Реорганізація суб'єкта господарювання шляхом його перетво­рення характеризується такими особливостями:

• операція проводиться на добровільних засадах (за рішенням власників підприємства);

• проведення операції не передбачає ліквідації підприємства або заснування та реєстрації нового підприємства зі статусом юридичної особи — підприємство-правопопередник та підприєм-ство-правонаступник збігаються в одній особі;

• уся фінансово-господарська діяльність залишається під кон­тролем підприємства (його власників), що реорганізується;

• передання активів (зобов'язань) за умовами реорганізаційної угоди має неоплатний характер;

• перетворення досить часто супроводжується зміною струк­тури власності, включенням нових співвласників до складу това­риства.

Загальна модель процедури реорганізації підприємства шля­хом перетворення наведена на рис. 7.5.

Найбільш типовими варіантами реорганізації суб'єкта гос­подарювання шляхом його перетворення є такі господарські операції:

• перетворення товариства з обмеженою відповідальністю в

акціонерне товариство закритого типу;

• перетворення приватного підприємства в товариство з об­меженою відповідальністю;

• перетворення акціонерного товариства закритого типу в ак­ціонерне товариство відкритого типу.

Зауважимо також, що реорганізація суб'єкта господарювання шляхом перетворення досить часто передує процедурі реоргані­зації або ж супроводжує її через укрупнення чи поділ, даючи змогу при цьому суттєво спростити проведення такої реорганіза­ції, а також вирішити деякі законодавчі обмеження, що наклада­ються на фінансову діяльність суб'єкта господарювання тією чи іншою формою організації бізнесу.

Тема 8. Фінансові інвестиції підприємств

8.1. Сутність 1 класифікація фінансових інвестицій підприємства

Одним з найважливіших завдань фінансових служб на підпри­ємстві є визначення найефективніших напрямів вкладення залу­ченого капіталу. Інформація про здійснені підприємством вкла­дення міститься в активі балансу. Загалом інвестиції — це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Досить часто під інвестиціями розуміють лише довгострокові вкладення підприємств з метою отримання прибутку. Хоча залу­чений капітал може бути інвестований як у необоротні (довго­строкові), так і в оборотні (короткострокові) активи.

Приймаючи рішення щодо вкладання коштів у той чи інший об'єкт інвестицій, потенційні інвестори повинні визначитися з такими основними питаннями:

1) цілі інвестування;

2) сума коштів, яку вони можуть інвестувати;

3) строки, на які кошти можуть бути заморожені в інвестицій­ні вкладення;

4) собівартість окремого об'єкта інвестицій;

5) сума доходів (процентів, дивідендів), на яку вони можуть розраховувати, вклавши кошти в об'єкт інвестицій;

6) можливі вигоди та доходи від альтернативного використан­ня капіталу;

7) ризики, пов'язані з інвестуванням;

8) ліквідність фінансових інвестицій, тобто швидкість і спро­можність їх трансформації у грошові кошти.

Інвестиції здебільшого класифікуються за такими ознаками:

• об'єктами вкладення (фінансові та реальні);

• строками інвестування (короткострокові, довгострокові);

• характером участі в інвестиційному процесі (прямі, непрямі).

Реальні інвестиції:

  • придбання основних засобів;

  • ремонт і модернізація основних засобів;

  • вкладення в нематеріальні активи;

  • приріст запасів товарно-матеріальних цінностей

Фінансові інвестиції:

  • інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства;

  • інвестиції у спільну діяльність без створення юридичної особи;

  • придбання корпоративних прав інших підприємств;

  • придбання боргових фінансових інструментів

Діяльність фінансиста зосереджена переважно на управ­лінні фінансовими інвестиціями.

Під фінансовими інвестиціями розуміються активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Фінансові вкладення можуть бути довго- і короткострокові. Розрізняють також вкладення у корпоративні права інших під­приємств і вкладення в боргові фінансові інструменти тощо.

До основних цілей здійснення фінансових інвестицій підпри­ємств належать:

• одержання прибутку (як правило, довгострокові фінансові інвестиції");

• поглинання чи здобуття контролю над підприємством-конкурентом, у т. ч. з метою його ліквідації;

• створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів);

• поліпшення фінансово-господарських зв'язків з постачаль­никами сировини (матеріалів, комплектуючих тощо) та спожива­чами готової продукції;

• диверсифікація діяльності та одержання доступу до певного сегмента ринку;

• збереження ліквідних резервів (як правило, поточні фінан­сові інвестиції).

Доходи, отримані підприємством від здійснення фінансових інвестицій, відображаються у звіті про фінансові результати за такими позиціями:

♦ дохід від участі в капіталі — дохід, отриманий від інвести­цій в асоційовані, спільні або дочірні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі;

♦ інші фінансові доходи — дивіденди, проценти, сума збіль­шення балансової вартості інвестицій та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за ме­тодом участі в капіталі);

♦ інші доходи — дохід від реалізації фінансових інвестицій.

Витрати та збитки від фінансових інвестицій у звіті про фі­нансові результати відображаються за статтями:

■ втрати від участі в капіталі — збиток, спричинений інвести­ціями в асоційовані, дочірні та/або спільні підприємства (змен­шення балансової вартості інвестицій);

■ інші витрати — собівартість реалізації фінансових інвести­цій; втрати від уцінки інвестицій, сума зменшення балансової ва­ртості інвестицій; втрати від зменшення корисності (вартості) вкладень відображаються з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Для успішної реалізації підприємствами інвестиційних проектів доцільно впроваджувати так званий інвестиційний контролінг, який включає планування інвестицій, узгодження та затвердження інвести­ційних проектів, супроводження проектів і поточне рапортування про проміжні результати їх виконання, а також інвестиційний контроль.