Виокремлюють два основні завдання вартісного аналізу:

• зменшення вартості окремих компонентів продукції без зменшення обсягів її виробництва та реалізації;

• поліпшення функціональних параметрів продукції за міні­мальних затрат.

Порядок та етапи про­ведення вартісного аналізу:

Етап	Складові етапу
Етап 1 Підготовчі заходи	а) Вибір об’єктів вартісного аналізу та постановка завдань б) Постановка кількісних цілей в) Створення робочої групи г) Розробка програми аналізу
Етап 2 Визначення фактичного стану об’єкта аналізу	а) Збір інформації та опис об’єкта аналізу б) Характеристика функцій в) Визначення витрат на виконання функцій
Етап 3 Перевірка яактичного стану	а) Перевірка якості виконання функцій б) Перевірка обгрунтованості затрат
Етап 4 Пошук рішення	Виявлення всіх можливих варіантів рішення
Етап 5 Експертиза варіантів рішень	а) Перевірка можливості реалізації б) Перевірка економічності
Етап 6 Прийняття рішення щодо впровадження найоптимальнішого рішення	а) Вибір рішення б) Рекомендація щодо реалізації в) Реалізація запропонованого рішення

В основі портфельного аналізу покладено два оцінні крите­рії: теперішня вартість очікуваних доходів від володіння цінними паперами (проценти, дивіденди) і рівень ризиковості вкладень. У ході аналізу використовуються дві широко відомі в теорії та практиці портфельні матриці:

• портфель “ріст ринку — частка ринку” (матриця Бостонської консультативної групи);

• портфель “привабливість ринку — конкурентні переваги” (матриця Мак-Кінсі).

Даний метод контролінгу використовується при селективному відборі найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших еле­ментів затрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших напрямів капіталовкладень. АВС - аналіз полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників. Згідно з цим методом досліджувана сукупність , наприклад запаси сировини та матеріалів, ділиться на три частини:

• група А – запаси, які є найціннішими з погляду їх вартості, однак можуть використовуватися підприємством у незначній кількості в натуральному виразі;

• група В – середні за величиною запаси як у кількісному , так і у грошовому виразі;

• група С – запаси з найбільшою часткою в натуральному виразі, однак незначні з погляду їх вартості.

Даний вид аналізу може здійс­нюватися стосовно всього підприємства, його структурних підрозділів, а також у розрізі окремих видів продукції. На ос­нові результатів аналізу ендогенного середовища розробля­ються рекомендації щодо:

1) усунення наявних слабких місць;

2) ефективного використання існуючого потенціалу (сильних сторін).

У результаті SWОТ- аналізу екзогенного середовища виявля­ється позитивний і негативний вплив на підприємство ззовні. На основі цього виробляються пропозиції стосовно:

1) нейтралізації можливих ризиків;

2) використання додаткових шансів.

Нижче у вигляді матриці наведено типові приклади си­льних і слабких сторін вітчизняних підприємств, а також шансів і ризиків, які можуть виникнути під дією зовнішніх обставин:

Сильні сторони: • кваліфікований інженерно-технічний персонал; • низькі витрати на заробітну плату; • наявність власних виробничих споруд; • прихід молодих та енергійних співробітників фінансових служб.	Слабкі сторони: • інертність і зловживання керівництва підпри-ємства; • крадіжки на виробництві; • застарілий асортимент продукції; • висока енергомісткість продукції; • неефективна діяльність служби збуту.
Додаткові шанси: • ринок сформований в основному за рахунок імпорту; • державою проводяться протекціоністські заходи, спрямовані на захист вітчизняного товаровиробни-ка; • іноземні інвестори проявляють значний інтерес до галузі, до якої належить підприємство.	Ризики: • криміногенні ризики; • інфляційний ризик (знецінення реальної вартості капіталу); • ризик неплатоспроможності чи банкрутства контрагентів; • ризик зміни податкового законодав­ства та накладання фінансових санкцій.