8.2. Довгострокові фінансові інвестиції

Під довгостроковими фінансовими інвестиціями розуміються фі­нансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інші інвес­тиції, котрі не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

Отже, довгостроковими інвестиціями можуть бути також і вкладення, які спочатку планувалося здійснювати на термін ме­нше одного року у разі, якщо, виходячи із ситуації на ринку, під­приємство визнає за неможливе їх реалізацію протягом короткого періоду. Ідеться про низьколіквідні або неліквідні активи.

У довгострокові фінансові інвестиції можуть здійснюватися вкладення підприємства з метою одержання прибутку, здобуття контролю над іншими підприємствами, одержання доступу на пе­вний сегмент ринку, створення інтегрованих корпоративних стру­ктур, диверсифікації діяльності тощо. Зазначимо, що через інстру­ментарій довгострокових фінансових інвестицій можна опосеред­ковано здійснювати реальні інвестиції. Наприклад, замість вкла­дання коштів у придбання основних засобів для розвитку нового виробництва можна придбати контрольний пакет корпоративних прав підприємства, яке володіє відповідними необоротними акти­вами, чи заснувати дочірнє підприємство, наділивши його статут­ним капіталом, за рахунок якого будуть здійснені реальні інвестиції.

Об'єктами довгострокового фінансового інвестування мо­жуть бути:

♦ цінні папери, які засвідчують право власності (акції);

♦ цінні папери, що засвідчують відносини позички (облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати, векселі);

♦ облігації державних та місцевих позик;

♦ вкладення в статутний капітал інших підприємств, створе­них на території країни та за кордоном.

Довгострокові фінансові інвестиції в балансі підприємства-інвестора відображаються за такими позиціями:

■ довгострокові фінансові інвестиції, котрі обліковуються за методом участі в капіталі,

♦ інші фінансові інвестиції.

До складу довгострокових фінансових інвестицій, що обліко­вуються за методом участі в капіталі, належать:

* інвестиції в асоційовані підприємства — підприємства, в яких інвестору належить блокувальний (понад 25 %) пакет ак­цій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора;

* вкладення у дочірні підприємства — підприємства, що пе­ребувають під контролем материнського (холдингового) підпри­ємства (контроль — вирішальний вплив на фінансову, господар­ську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності). При з'ясуванні питання про віднесен­ня підприємства до категорії дочірніх вирішальну роль відіграє ступінь впливу інвестора при прийнятті рішень стосовно ключо­вих питань господарської діяльності об'єкта інвестування;

* вкладення в спільну діяльність — господарська діяль­ність зі створенням юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової уго­ди між ними.

До інших довгострокових фінансових інвестицій належать усі інші фінансові вкладення, які можуть бути об'єктами інвестуван­ня: облігації, вкладення в корпоративні права підприємств, які не належать до вище перелічених, тощо.

Порядок прийняття рішень щодо здійснення довгострокових фінансових інвестицій залежить від мети та об'єкта вкладень. Якщо головною метою інвестицій є безпосереднє отримання прибутку, то відповідні рішення приймаються після ретельного аналізу інвестиційної привабливості відповідного об'єкта, оцінки доцільності вкладень з погляду їх ризиковості та прибутковості, аналізу альтернативних можливостей використання капіталу. При цьому застосовують широкий набір інструментів і методів оцінки окремих інвестицій та інвестиційного портфеля в цілому.

У разі здійснення довгострокових фінансових вкладень під впливом інших, ніж отримання прибутку, цільових установок (наприклад, поглинання конкурентів, у т. ч. з метою їх ліквідації), слід провести аналіз витрат і вигід відповідних операцій та оці­нити їх відповідність загальній стратегії розвитку підприємства.

Інвестиційні рішення можуть прийматися лише за наявності відповідних фінансових джерел. У противному разі інвестор мо­же стати неплатоспроможним з усіма наслідками, які з цього ви­пливають. Довгострокові інвестиційні вкладення доцільно здійс­нювати за рахунок власного капіталу, довгострокових позичок чи коштів, які вивільняються в результаті дезінвестицій.