Теоретико-аналітичні завдання

1. Визначте співвідношення таких понять: «правова система», «правова сім’я», «система права», «система законодавства». Відповідь обґрунтуйте.

2. Як співвідносяться наступні поняття «англо-саксонське право», «загальне право», «прецедентне право».

3. Спробуйте визначити, галуззю чи інститутом сучасного права України є: а) комп’ютерне право; б) космічне право: в) медичне право; г) митне право; г) поліцейське право; д) сімейне право.

4. Галуззю чи інститутом об’єктивного юридичного права є біблійне та канонічне право? Як співвідносяться ці поняття? Відповіді обґрунтуйте посиланнями на літературні джерела.

5. Спробуйте визначити співвідношення таких понять: «адаптація законодавства», «гармонізація законодавства», «інкорпорація законодавства», «кодифікація законодавства», «консолідація законодавства», «уніфікація законодавства».

Джерела для підготовки Документи, нормативно-правові акти, судова практика:

Статут Ради Європи (Рада Європи. 1949р.): ст.3.

Статут Співдружності Незалежних Держав (СНД, 1993р.): ст.3.

Угода про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 року: ст. 11-12.

Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року: абзац З розділу X.

Конституція України: ст.8-9, 151 (ч.1).

Закон України «Про приєднання України до Статуту Ради Європи» від 31 жовтня 1995 року.

Постанова Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав» від 10 грудня 1991 року.

Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затверджена Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року.

Рішення Конституційного Суду України №4-зп від 3 жовтня 1997 року (справа про набуття чинності Конституцією України): абзац 3 п.2 мотивувальної частини.

Рішення Конституційного Суду України №12-рп/98 від 9 липня 1998 року (справа про тлумачення терміну «законодавство»): абзац 3 п.3 мотивувальної частини.

ЛІТЕРАТУРА: основна [2, 5, 15, 25], додаткова [1, 2, 4, 20].

Модуль 4. Дія права у супільстві

Модуль 4 об‘єднує теми, що характеризують механізм дії права на суспільні відносини, і, тим самим, акцентує увагу на необхідності втілення правових розпоряджень у реальній поведінці суб'єктів права.

Семінарське заняття №17-18 правові відносини теоретичні питання

1. Поняття, ознаки та види правовідносин. Структура правовідносин. Передумови виникнення правовідносин.

2. Суб’єктивне юридичне право і юридичний обов’язок як основний юридичний зміст правовідносин.

3. Суб’єкти правовідносин: поняття, види. Правосуб‘єктність фізичних і юридичних осіб. Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб’єктності.

4. Поняття та види об’єктів правовідносин.

5. Юридичні факти: поняття, класифікація. Фактичний (юридичний) склад. Презумпції.

Вивчення теми припускає об'єднання загальної теорії права з реальним життям, юридичною практикою, оскільки правові відносини є юридичною формою фактичних суспільних відносин.

Вчення про правові відносини опрацьовано у науці достатньо ґрунтовно, проте з цілого ряду питань, що відносяться до даної теми, дотепер не вичерпалися дискусії і вельми запеклі суперечки.

Вивчаючи дану тему, студентам необхідно врахувати проблематичність відповідних характеристик правовідносин і визначитися з власною позицією з того або іншого питання.

Перш за все, слід уважно розібратися у визначенні поняття «правовідносини», спираючись на взаємозв'язок юридичної теорії і філософії, оскільки було б неправильно відкидати філософські опрацювання суспільних відносин, різновидом яких є правові відносини. Характеристика загального поняття правовідношення включає аналіз його ознак і взаємозв'язку з правовими нормами.

Особливо складним у вченні про правовідношення є питання про класифікацію правовідносин. У науці існують полярні погляди про види правовідносин, виходячи з такого критерію, як визначеність суб'єкта правовідношення. Необхідно, вивчаючи це питання, спробувати відшукати за допомогою аналізу законодавства приклади загальнорегулятивних, загальноохоронних, абсолютних і відносних правовідносин, і, спираючись на них, сформулювати власну позицію за видами правовідносин.

Характеристика правовідносин включає аналіз їх структури (складу). У структуру правовідносин входять 3 елементи: об'єкт, суб'єкт і зміст. Необхідно з'ясувати поняття кожного з елементів. При цьому важливо визначитися з власною точкою зору з приводу теорій одиничного і множинного об'єкту правовідношення. Слід зупинитися на 2-х різновидах суб'єктів: індивідуальному та колективному, маючи на увазі, що юридичною особою колективний суб'єкт виступає, перш за все, у майнових правовідносинах. Вивчаючи питання про зміст правовідношення, студенти повинні з'ясувати 2 сторони (подвійність) змісту правовідношення: зміст фактичний (матеріальний) як реальна поведінка конкретних суб'єктів і зміст юридичний як сукупність суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. При цьому слід з'ясувати співвідношення суб'єктивного права і правомочностей, характер правомочностей, що втілює реалізацію суб'єктивного права, співвідношення прав суб'єктів і їх обов'язків, а також їх значення.

Визначаючи юридичний факт як підставу виникнення, зміни або припинення правовідносин, необхідно з'ясувати і вивчити всі різновиди юридичних фактів, що класифікуються за різними критеріями.