Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОД ДО СЕМІНАРІВ ТДП.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
545 Кб
Скачать
☆

Семінарське заняття №23 законність і правопорядок теоретичні питання

  1. Поняття законності. Принципи законності. Законність і демократія. Вимоги і гарантії законності.

  2. Поняття правопорядку. Функції і принципи правопорядку. Державна дисципліна.

  3. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський порядок і правопорядок. Гарантії правопорядку.

Готуючись до семінарського заняття слід ґрунтовно підійти до аналізу комплексного соціально-правового явища як законність, що охоплює організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах, з‘ясувати що таке законність – принцип, метод чи режим? Слід охарактеризувати принципи законності та її вимоги у сфері правотворчості і реалізації права, загальносоціальні та спеціально-соціальні гарантії законності.

Розглядаючи поняття правопорядку необхідно з‘ясувати його співвідношення з поняттям порядку, визначити роль громадянського суспільства і держави у встановленні стану правопорядку. Доцільно визначити матеріальний і юридичний зміст правопорядку, його структуру, функції та принципи.

Необхідно зрозуміти, що правопорядок є реальне, повне і послідовне здійснення всіх вимог законності, принципів права, насамперед реальне і повне забезпечення прав людини.

Термінологічне завдання

Засвойте визначення понять: законність, правопорядок, громадський порядок, державна дисципліна.

СХЕМАТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Складіть таблицю порівняння законності й правопорядку.

ЛІТЕРАТУРА: основна [2, 5, 15, 25], додаткова [1, 2, 4, 20].

Семінарське заняття №24 правова свідомість і правовакульура теоретичні питання

  1. Поняття і структура правової свідомості. Класифікація форм правосвідомості. Функції правосвідомості.

  2. Взаємодія правосвідомості й об’єктивного юридичного права. Деформації правосвідомості (правовий нігілізм, правовий ідеалізм). Шляхи і способи їх подолання.

  3. Правова культура: поняття, структура, види, значення. Правова культура суспільства і особи. Вимоги до професійної правосвідомості та правової культури юристів.

  4. Поняття правового виховання, його механізм і функції. Правовий всеобуч.

Враховуючи ту обставину, що суб'єктивну сторону механізму правового регулювання утворюють правова свідомість і правова культура, бажано порівняти декілька визначень правосвідомості, які запропоновані різними авторами. Слід звернути увагу на особливості правосвідомості як особливої форми суспільної свідомості і дослідити зв'язок з іншими формами (політичною, етичною, філософською і т.д.). Розглядаючи питання про структуру правосвідомості також необхідно враховувати його дискусійність, тому бажано ознайомитися з декількома авторськими концепціями. Класифікацію видів правосвідомості можна проводити за різними критеріями, але, в першу чергу, необхідно враховувати два основних:

– за суб'єктами правосвідомість підрозділяється на індивідуальну, групову, суспільну;

– залежно від рівня розуміння правової теорії і практики виділяють буденну (емпіричну), наукову (теоретичну) і професійну.

Характеризуючи роль правосвідомості у процесі правового регулювання, визначаючи взаємодію правосвідомості з правом (як в процесі правотворчості, так і в процесі його реалізації), необхідно враховувати особливе значення професійної правосвідомості юристів.

Враховуючи найтісніший зв‘язок правосвідомості і правової культури, необхідно звернути увагу на взаємообумовленість цих явищ. При цьому правову культуру необхідно розглядати в двох аспектах: як оціночну (аксіологічну) категорію і як категорію змістовну.

Крім того, при вивченні даної теми слід враховувати і значення правильного визначення сфери і предмету, а також вибору методу правового регулювання.

Дискусійним питанням в науці є питання про соціальну цінність права. Визначаючи право як цінність, необхідно враховувати як саме право ставиться до людини, що бачить в ньому - мету або засіб правового регулювання, тобто в ідеалі право саме повинне бути орієнтовано на людину як на вищу цінність.

Розглядаючи право як особливу ціннісну категорію і визначаючи його значення і роль у житті суспільства, необхідно вміти визначати основні негативні риси і наслідки таких явищ як правовий нігілізм і правовий фетишизм.