Теоретико-аналітичні завдання

1. Напишіть, як ви розумієте висловлювання «держава - це організація політичної влади». Чи тотожними с поняття «суспільна (соціальна) влада» та «політична влада»?

2. Спробуйте визначити співвідношення таких понять: «легалізація», «легальність», «легітимація», «легітимізація», «легітимізм», «легітимність». Відповідь обґрунтуйте з посиланнями на словники та літературні джерела.

3. Спробуйте визначити, як співвідносяться між собою поняття «державний суверенітет», «народний суверенітет», «національний суверенітет», «суверенітет». При написанні відповіді зверніться до Декларації про державний суверенітет України, міжнародних документів, тлумачних словників (зокрема, політологічних і філософських).

4. Виберіть з Конституції України статті, в яких вжито поняття «обов'язок держави» та «функції держави». Визначте співвідношення цих понять.

Джерела для підготовки Документи, нормативно-правові акти, судова практика:

Статут Організації Об'єднаних Націй (ООН. 1945р.): ст.2.

Статут Співдружності Незалежних Держав (СНД, 1993р.): ст.1-3.

Декларація щодо неприпустимості втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності та суверенітету (ООН, 1965р.)

Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй (ООН, 1970р.)

Декларація про дотримання суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД, 1994р.)

Декларація про недопущення інтервенції та втручання у внутрішні справи держав (ООН. 2002р.)

Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року

Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.

Звернення Верховної Ради України «До парламентів і народів світу» від 5 грудня 1991 року.

Конституція України: відповідні статті.

Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року з подальшими змінами: ст. 1. 3-6.

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року з подальшими змінами: ст.62.

Митний кодекс України від 11 липня 2002 року: ст.5-6.

Постанова Верховної Ради України «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 року.

ЛІТЕРАТУРА: основна [4, 5, 6, 7, 16, 17, 21], додаткова [2, 10, , 13, ].

Семінарське заняття №4 держава у політичній системі суспільста теоретичні питання

1. Поняття, структура і сутність громадянського суспільства. Співвідношення громадянського суспільства і держави.

2. Поняття політичної системи суспільства та її структура. Поняття механізму політичної влади, його структура. Механізм політичного опору. Держава - центр, ядро політичної системи суспільства. Поняття політичної партії. Види політичних партій. Функції політичних партій.

3. Громадські об'єднання у політичній системі суспільства. Поняття громадського об'єднання. Види громадських об'єднань. Поняття громадської організації. Види громадських організацій. Форми взаємодії органів держави з громадськими об'єднаннями і трудовими колективами.

4. Політична система суспільства соціально-демократичної орієнтації. Принципи функціонування і розвитку політичної системи у суспільстві соціально-демократичної орієнтації. Особливості політичної системи українського суспільства.

У процесі вивчення теми насамперед необхідно розмежувати поняття «суспільство», «громадянське суспільство», «держава», «країна». Необхідно зупинитися на трьох основних етапах становлення громадянського суспільства та його особливостях на початку третього тисячоліття.

Слід зрозуміти, що діалектика взаємовідносин громадянського суспільства і держави є складною і суперечливою, оскільки між ними відбувається своєрідний поділ організаційно-управлінської праці.

Держава є не тільки результатом розвитку суспільства, а й чинником формування політичної системи. Вона є центральним але не єдиним елементом політичної системи. До складу політичної системи входять такі недержавні громадські об‘єднання як партії, рухи, професійні спілки, жіночі організації, громадські рухи, інститути громадської думки та ін..

Особливу увагу необхідно також приділити громадським організаціям як суб'єктам політичної системи, їх видам і ролі в політичному житті у зв'язку з особливостями політичної ситуації у пострадянських державах.

Вивчення політичної системи необхідно пов'язати з її взаємодією з національною і соціальною структурами суспільства, а також з‘ясувати правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації, відносну самостійність держави.