Тема 2. Інфраструктура фінансового ринку
Інфраструктура фінансового ринку (внутрішня структура) – це сукупність відносно самостійних взаємопов’язаних сфер та ланок фінансових відносин, що обмежують специфічні форми та методи обміну, розподілу та перерозподілу ВВП. Інфраструктура є системою інститутів, що функціонують на фінансовому ринку (представлена на рисунку 3).
Рисунок 3 — Інфраструктура фінансового ринку
Для характеристики ситуації на фінансовому ринку використовуються фондові (біржові) індекси. В Україні проблемами їх розвитку є нерозвинений фондовий ринок та його залежність від руху коштів іноземних портфельних інвестицій. Найбільш розвинуті фондові індекси України: ПФТС, КАС – 20 (W), КАС – 20 (S). Методика їх обчислення схожа. Головні відмінності полягають у джерелах отримання інформації стосовно ринкової ціни акцій.
Теми рефератів (для самостійної роботи за темою)
Правові основи розвитку інфраструктури фінансового ринку в Україні.
Функції та характеристика діяльності клірингового банку.
Промислово-фінансові групи в системі фінансового ринку.
Фондові індекси та рейтинги: їх значення для біржової та позабіржової торгівлі.
Саморегулівні організації, їх функції та роль на фінансовому ринку.
6. Реєстри та реєстратори цінних паперів.
Контрольні питання для перевірки знань
1. Дайте визначення інфраструктури фінансового ринку.
2. Назвіть елементи інфраструктури фінансового ринку.
3. Характеристика діяльності організаторів торгівлі цінними паперами в Україні.
4. Надайте характеристику організованого та неорганізованого ринку цінних паперів.
5. Значення фінансових посередників та посередницьких фінансових інститутів для фінансового ринку.
6. Порівняльна характеристика діяльності дилерських фірм, страхових компаній, комерційних банків, пенсійних фондів на ринку фінансового посередництва.
7. Структура Національної Депозитарної системи України.
8. Учасники Національної Депозитарної системи України.
9. Характеристика депозитарної діяльності. Визначення клірингу.
10. Характеристика діяльності зберігачів цінних паперів.
11. Характеристика діяльності реєстраторів власників іменних цінних паперів.
12. Характеристика діяльності інформаційно–аналітичних інститутів.
13. Характеристика діяльності саморегулівних організацій ринку цінних паперів.
14. Характеристика основних вітчизняних та світових фондових індексів.
Тестові завдання для самоконтролю
1. Сукупність відносно відокремлених взаємопов’язаних сфер та ланок фінансових відносин, що обмежують специфічні форми та методи обміну, розподілу та перерозподілу ВВП, – це:
а) фінансовий ринок;
б) інфраструктура фінансового ринку;
в) фондовий ринок;
г) ринок цінних паперів.
2. Посередницькими фінансовими інститутами фінансового ринку є:
а) інвестиційні фонди та компанії;
б) пенсійні фонди;
в) страхові компанії;
г) всі відповіді вірні.
3. Значення фінансових посередників та посередницьких фінансових інститутів для фінансового ринку полягає в…:
а) …зниженні вартості операцій при одночасному збільшенні їх кількості;
б) …диверсифікації ризиків;
в) …трансформації терміну первинних цінних паперів в різні терміни погашення посередницьких зобов’язань;
г) в усіх зазначених аспектах.
4. Прямими учасниками Національної Депозитарної системи України є:
а) організатори торгівлі цінними паперами;
б) продавці та емітенти цінних паперів;
в) реєстратори власників іменних цінних паперів, зберігачі цінних паперів;
г) комерційні банки, інвестиційні фонди та компанії.
5. Отримання та поточне оновлення інформації про цінні папери, підготовка бухгалтерських та облікових документів, що необхідні для виконання угод з цінними паперами, забезпечення та гарантування розрахунків з цінними паперами, – це:
а) депозитарна діяльність;
б) кліринг;
в) інформаційно–аналітична діяльність;
г) посередницька діяльність.
6. Оплата послуг депозитаріїв, реєстраторів та зберігачів здійснюється…:
а) …у вигляді комісійної винагороди;
б) …рівними фіксованими сумами;
в) …за тарифами, що встановлюються ними самостійно.
7. Передплату на нові емісії цінних паперів корпорацій та гарантування розміщення певної кількості їх цінних паперів (тієї частини, яка за прогнозами буде користуватися попитом), здійснюють:
а) дилерські фірми;
б) брокерські фірми;
в) пенсійні фонди;
г) ощадні асоціації.
8. Професійними учасниками фінансового ринку є:
а) продавці та покупці цінних паперів;
б) брокери, дилери;
в) реєстратори власників іменних цінних паперів;
г) комерційні банки, небанківські депозитно–кредитні операції.
9. Які з зазначених структур є головними організаторами торгівлі на фінансовому ринку?
а) Українська фондова біржі, Позабіржова фондова торгова система;
б) Київська міжнародна фондова біржі, Центральний депозитарій;
в) Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв, регіональні депозитарії;
г) всі відповіді вірні.
10. Активними учасниками фінансового ринку виступають:
а) професійні учасники, організатори торгівлі цінними паперами;
б) Національний Депозитарій, регіональні депозитарії;
в) зберігачі цінних паперів, реєстратори власників іменних цінних паперів;
г) всі відповіді вірні.
11. Уповноваженим органом управління частиною держави в статутному фонді Національного Депозитарію є:
а) Кабінет Міністрів України;
б) НБУ;
в) ДКЦПФР;
г) Міністерство фінансів.
12. Депозитарій можуть створити не менше ніж:
а) 5 учасників;
б) 10 учасників;
в) 20 учасників;
г) 25 учасників.
13. Елемент інфраструктури фінансового ринку, метою функціонування якого є видання різноманітних аналітичних звітів та публікація статистичних даних стосовно випуску та оберту цінних паперів, а також складання фондових індексів, – це:
а) розрахунково–клірингові банки;
б) саморегулюючі організації;
в) інформаційно–аналітичні інститути;
г) кліринговий депозитарій.
14. Метою функціонування Національного Депозитарію є:
а) здійснення інвестиційної діяльності;
б) забезпечення функціонування єдиної системи депозитарного обліку;
в) спрямування коштів від кінцевого кредитора до кінцевого позичальника;
г) розробка нормативно–правової бази функціонування депозитарної системи.
15. Організаторами торгівлі цінними паперами на фінансовому ринку виступають:
а) фондова біржа; позабіржовий ринок;
б) кредитні асоціації, союзи; ощадні інститути;
в) брокери, дилери;
г) клірингові депозитарії.
16. Частина фінансового ринку, що об’єднує операції з купівлі–продажу цінних паперів на біржовому ринку та частину операцій з купівлі–продажу цінних паперів на позабіржовому ринку (в яких приймає участь посередник), має назву:
а) первинний ринок;
б) неорганізований ринок;
в) організований ринок.
17. Пасивними учасниками фінансового ринку виступають:
а) посередники, посередницькі організації;
б) зберігачі цінних паперів, реєстратори власників іменних цінних паперів;
в) продавці та покупці цінних паперів;
г) фондова біржа та позабіржовий ринок.
18. Юридичні особи, що надають послуги зі зберігання цінних паперів незалежно від форм їх випуску, з відкриття та ведення розрахунків в цінних паперах, з обслуговування операцій за цими рахунками, – це:
а) зберігачі цінних паперів;
б) саморегулюючі організації;
в) депозитарії;
г) розрахунково–клірингові банки.
19. Доля одного учасника в статутному фонді депозитарію не може перевищувати:
а) 35 %;
б) 15 %;
в) 51 %;
г) 25 %.
20. Обслуговування оберту державних цінних паперів в тому числі депозитарна діяльність за цими цінними паперами здійснюється:
а) ДКЦПФР;
б) Верховна Рада України;
в) Кабінет Міністрів України;
г) НБУ.
21. Показник, що слугує для оцінки якості функціонування фінансового ринку та окремих його сегментів, а також якість окремих видів цінних паперів, має назву:
а) курс цінних паперів;
б) фондовий індекс;
в) коефіцієнт «альфа»;
г) коефіцієнт «бета».
22. Нижній рівень Національної Депозитарної системи формують:
а) зберігачі цінних паперів, реєстратори власників іменних цінних паперів;
б) Національний депозитарій, регіональні депозитарії;
в) професійні учасники фінансового ринку;
г) посередники та посередницькі фінансові інститути.