- •Міністерство освіти і науки україни
- •Національний авіаційний університет
- •Л.О. Городецька
- •Економіка праці й
- •Соціально-трудові відносини
- •Курс лекцій
- •Структурно-модульний зміст дисципліни
- •Модуль 1. Соціально-трудові відносини на ринку праці
- •1.Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •1.1. Сутність категорії “праця” та її соціально-економічні характеристики. Роль праці у розвитку людини і суспільства.
- •Модуль 1 соціально-трудові відносини на ринку праці
- •1.2. Зміст, характер і види праці
- •2. Трудові ресурси і трудовий потенціал
- •2.1. Населення як суб‘єкт соціально-економічних відносин,
- •2.2. Трудові ресурси, їх соціально-економічна характеристика
- •2.3. Трудовий потенціал
- •3. Система соціально-трудових відносин. Механізми функціонування системи соціально-трудових відносин. Соціальне партнерство
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин. Загальна характеристика їх системи
- •3.2. Форми соціально-трудових відносин
- •3.3. Типи соціально-трудових відносин
- •3.4. Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин
- •3.5. Соціальне партнерство
- •4. Ринок праці в економічній системі
- •4.1. Поняття ринку праці, його елементи
- •4.2. Особливості ринку праці
- •4.3. Функції ринку праці
- •4.4. Види ринків праці. Сегментація ринків праці
- •4.5. Теоретичні основи аналізу ринку праці
- •5. Зайнятість населення
- •Поняття та види зайнятості
- •5.2. Безробіття і його види
- •5.3. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття
- •5.4. Регулювання зайнятості населення
- •5.5. Програми сприяння зайнятості населення
- •6. Удосконалювання соціально-трудових відносин. Моніторинг соціологічно-трудової сфери. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •6.1. Удосконалювання соціально-трудових відносин.
- •6.2. Моніторинг соціологічно-трудової сфери.
- •6.3.Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
5.3. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття
Безробіття визначається не тільки станом ринку праці, але і макроекономічними факторами. З іншого боку, воно само впливає на розвиток макроекономічних процесів, зокрема, на таке явище, як інфляція.
Загострення проблеми безробіття супроводжується економічними витратами, насамперед зменшенням валового національного продукту (ВНП), його відставанням від потенційної ВНП, який визначається за припущенням існування природного рівня безробіття та певних „нормальних” темпів економічного зростання. Чим вищий рівень безробіття, тим більше відставання ВНП. В економічній науці такий взаємозв’язок виражає закон А. Оукена. Відповідно до закону Оукена, щорічний приріст ВНП на рівні 2,7% утримує частку безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові 2% приросту ВНП зменшують частку безробітних на 1%. Аналогічно кожне додаткове скорочення темпів приросту ВНП на 2% викликає ріст норми безробіття на 1%.
Співвідношення 2:1 указує, яким повинний бути економічний ріст, щоб вирішити проблему безробіття. Допустимо, при безробітті 10% необхідно знизити її рівень на 3%. За такими умовами потрібно за допомогою грошового і фіскального стимулювання домогтися росту ВНП на 8,7%, з них 2,7% - щоб зберегти рівень зайнятості, і 6% - щоб знизити безробіття на 3%.
Ці співвідношення виведені на підставі емпіричних даних. На початку 60-х років, коли Оукен тільки починав свої дослідження, пропорція виглядала як 3:1. Вже в 70-і роки вона змінилася, і більш пізні оцінки різних дослідників коливаються від 2 до 2,5. Це пояснюється тим, що коефіцієнт відбиває і галузеву, і технологічну структуру економіки (у різних країнах і в різні роки переважають більш-менш трудомісткі галузі і технології, змінюється структура зайнятості по галузях і секторам економіки і т.ін.). Визначну роль, безсумнівно, грають інституціональні фактори – у першу чергу, держава і профспілки. Проте, закон Оукена ясно дає зрозуміти, що високе безробіття неможливо ліквідувати швидко.
Згідно законом Оукена, зв’язок між рівнем безробіття та відставанням в обсязі виробленого ВВП математично визначається двома формулами:
1) Коли потрібно з’ясувати, як впливає зміна рівня циклічного безробіття на відхилення фактичного рівня ВВП від потенційно можливого, користуються формулою:
,
де Y – фактичний обсяг виробництва, Y* - потенційний ВВП;
u – фактичний рівень безробіття; u* - природний рівень безробіття; β- коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття.
Коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття показує, що коли фактичний рівень безробіття перевищує природній на 1%, то фактичний обсяг виробництва буде нижчим за потенційно можливий на β%. Найчастіше коефіцієнт β має значення в межах від 2-2,5.
2) Можна визначити також вплив динаміки фактичного рівня безробіття на динаміку реального ВВП за два періоди, які порівнюються між собою, використовуючи другу формулу:
де Y1 – фактичний обсяг виробництва в поточному році, Y0 – фактичний обсяг виробництва в попередньому році, u1 – фактичний рівень безробіття в поточному році, u0 - фактичний рівень безробіття в попередньому році.
Таким чином, з цього закону можна зробити висновок щодо практичної діяльності – необхідно щорічно не менше як 2,5-3% ВНП спрямовувати на створення нових робочих місць.
