3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

Термін	Визначення
Електрокардіограма (ЕКГ)	Запис зміни сумарних потенціалів, які відбуваються в серці протягом серцевого циклу.
Стандартні відведення від кінцівок (І,ІІ,ІІІ)	Це біполярний метод реєстрації ЕКГ, при цьому обидва активні електроди розташовані на кінцівках і реєструється різниця потенціалів між двома кінцівками: І відведення – “права рука-ліва рука”; ІІ відведення – “права рука-ліва нога”; ІІІ відведення – “ліва рука – ліва нога”.
Підсилені відведення від кінцівок (aVR, aVL, aVF)	Це уніполярний метод реєстрації ЕКГ, при цьому реєструється різниця потенціалів між однією з кінцівок, де розташований активний електрод (правою рукою - aVR, лівою рукою - aVL, лівою ногою – aVL), та індиферентним електродом. Це дає змогу підсилити різницю потенціалів на 50%.
Грудні відведення (V1 – V6)	Це уніполярний метод реєстрації ЕКГ, при цьому реєструється різниця потенціалів між точками грудної клітки, де розташовані активні електроди (V1 – V6), та індиферентним електродом.
Миттєвий вектор серця	Це різниця потенціалів між двома точками, яка виникає у будь яку мить серцевого циклу у будь якій площині, і характеризує напрям і величину електрорушійної сили.
Головний вектор серця	Це найбільша різниця потенціалів, яка виникає під час серцевого циклу і характеризує напрям і величину електрорушійної сили у фронтальній площині.
Електрична вісь серця	Це лінія, що характеризує положення головного вектора серця у фронтальній площині
Трикутник Ейнтховена	Рівнобічний трикутник, який утворений лініями, що з’єднують точки розташовані електродів на кінцівках у стандартних відведеннях
Лінія відведення	Це лінія, що з’єднує дві точки, де розташовані електродів на кінцівках у стандартних відведеннях

3.2.Теоретичні питання

1. Електрофізіологічні основи електрокардіографії.

2. Динаміка деполяризації і реполяризації у серці.

3. Електрокардіографічні відведення. Характеристика нормальної електрокардіограми.

4. Векторна теорія формування електрокардіограми.

5. Електрична вісь серця, визначення її положення.

3.2.Практичні роботи

1. Реєстрація і аналіз ЕКГ у людини.

2. Визначення позиції електричної осі серця.

4.Зміст

Електрокардіограма (ЕКГ)- це запис зміни сумарних потенціалів, які відбуваються в серці протягом серцевого циклу.

Електрокардіограма в нормі має зубці, інтервали, сегменти, які показані на схемі ЕКГ, зареєстрованій у ІІ стандартному відведені:

Зубці прийнято позначати літерами латинського алфавіту.

Направлення зубців залежить від проекції миттєвого середнього вектору серця: якщо його проекція відбувається на позитивну сторону лінії відведення, то такий зубець є позитивним, якщо на негативну сторону – то зубець є негативним, якщо – його проекція перпендикулярна лінії відведення – то він дорівнює 0 у цьому відведені..

Інтервали – це відстань між зубцями на ЕКГ, вони характеризують швидкість поширення процесів деполяризації або реполяризації від однієї структури серця до іншої.

Сегменти – це ділянки ЕКГ, які розташовані на ізолінії, що означає відсутність різниці потенціалів.

Зубці, інтервали, сегменти ЕКГ

1).Зубець Р : відображає деполяризацію міокарду передсердь, в нормі він позитивний у стандартних відведеннях (І,ІІ,ІІІ) бо проекція вектора у трикутнику Ейнтховена здійснюється на позитивну сторону ліній відведення; є негативним у відведенні aVR.

2) Шлуночковий комплекс QRS відображає деполяризацію шлуночків:

Зубець Q – початковий зубець цього комплексу, є завжди негативним і відображає початок деполяризацію міжшлуночкової перегородки, де розташовані структури провідної системи шлуночків.

Зубець R – головний вектор комплексу і він же є головним вектором серця; відображає подальшу деполяризацію, яка поширюється від міжшлуночкової перегородки до міокарду правого і лівого шлуночків; він завжди у всіх відведеннях позитивний.

Зубець S – кінцевий вектор деполяризації обох шлуночків, є негативним, в цей час миттєвий вектор направлений в бік основи лівого шлуночка, де ще залишилась поляризована ділянка міокарду.

Зубець Т – відображає реполяризацію шлуночків, він є позитивним у стандартних відведеннях, негативний у відведенні aVR і деяких інших.

3) Інтервал РQ або РR – відстань на ЕКГ від початку зубця Р до початку зубця Q, при відсутності останнього – до початку зубця R, відображає час від початку деполяризації передсердь до початку деполяризації міжшлуночкової перегородки, який характеризує швидкість проведення збудженнями передсердями, АВ вузлом, пучком Гіса і його розгалуженнями.

4) Інтервал QRS – відстань на ЕКГ від початку зубця Q до кінця зубця S, відображає час поширення деполяризації шлуночками серця.

5) Інтервал QТ – відстань від початку зубця Q до кінця зубця Т, відображає час деполяризації і реполяризації шлуночків і характеризую швидкість цих процесів.

6) Інтервал RR – відстань на ЕКГ між верхівками зубців R, характеризує тривалість серцевого циклу.

7) Сегмент РQ – відстань на ізолінії від кінця зубця Р до початку зубця Q, характеризує тривалість затримки проведення збудження в АВ вузлі.

8) Сегмент SТ – відстань на ізолінії від кінця зубця S до початку зубця Т, характеризує час повної деполяризації шлуночків.