1. Поняття адміністративного права його ме­тоду та предмету.

У сучасній вітчизняній адміністративне - правовій науці існують декілька поглядів щодо визначення адміністративного права. Так, за професором Василенковим П.Т., Тумановим Г.А. та ін. (1-ий варіант).

Адміністративне право - це самостійна галузь права, норми якої регу­люють суспільні відносини в сфері державного управління, тобто ті відноси­ни, що виникають під час організації та здійснення державними органами ви­конавчої та розпорядчої діяльності.

Це визначення є досить поширеним, і певним чином претендує на класичність. Однак, воно має одну, але суттєву ваду - у ньому відсутні ознаки фун­кцій правової охорони виконання яких разом з регулятивними функціями здійснюють норми адміністративного права.

Тому на мій погляд більш повним визначенням Адміністративного права є те, яке запропонував професор І.П. Голосніченко.

Адміністративне право - це галузь права, яка регулює відносини у сфері управління, виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів, а також ре­гулює відносини пов'язані зі скоєними правопорушеннями (адміністративне деліктне право).

З визначенням адміністративного права найтіснішим чином пов'язаний предмет адміністративного права. Саме за предметом правового регулювання відрізняються одна від одної та чи інша галузь права.

Предмет адміністративного права - це сукупність суспільних відносин, які виникають у сфері управління, виконавчо-розпорядчої діяльності держав­них органів, а також під час скоєння адміністративних деліктів і регулюються адміністративно-правовими нормами.

Предмет адміністративного права умовно можна поділити на 2 частини:

1. Внутрішньоапаратні відносини (відповідні юридичні норми закріп­люють систему органів виконавчої влади, організацію служби в них, ком­петенцію органів та службовців, їх взаємовідносини, сюди ж можна відне­сти відносини адміністрацій організацій, діяльність яких регулюється ад­міністративним правом (військові частини, вузи та ін.) з їх службовцями, студентами.

2. Взаємовідносини адміністративної влади з підприємствами, установами, організаціями будь-яких організаційно - правових форм з грома­дянами.

Із запровадженням в Україні конституційного принципу поділу державної влади нещодавно існуюча класифікація видів державної діяльності (а) діяль­ність органів державної влади - ради народних депутатів усіх рівнів, б) право­суддя, в) прокурорський погляд) втратила своє значення.

На сучасному етапі зміст предмета адміністративного права суттєво роз­ширюється за рахунок включення до нього суспільних відносин, що склада­ються у сфері управління в межах не лише державної, а в цілому публічної влади, складовими якої є:

1) державна влада;

2) місцеве самоврядування.

Адміністративне право – це управлінське право. Воно регулює відноси­ни, які виникають під час формування та функціонування державної адмініст­рації, обслуговує сферу державного управління.

Управління існує у всіх сферах суспільного життя, це діяльність значна за обсягом і різноманітна за змістом. В деяких випадках управлінська діяльність настільки специфічна, настільки пов'язана з особливим видом діяльності, яка управляється, що її регламентують норми не адміністративного, а інших галу­зей права. Так, управлінську діяльність адміністрації підприємств, установ по відношенню до їх робітників регулює трудове право, а управлінські відносини пов'язані з фінансами - фінансове право. Тому, у визначені предмета адмініст­ративного права потрібно внести наступне уточнення: воно регулює всі управлінські відносини, за винятком тих, які регламентовані іншими галузями права України.

Головним завданням адміністративного права, виходячи з його предмету – є правове регулювання організаційних, управлінських стосунків у суспільстві (адміністративна діяльність) та правоохоронна діяльність дер­жави, що включає встановлення всілякого характеру правових заборон, засто­сування до порушників різноманітних державно-примусових засобів, зокрема й адміністративної відповідальності.

Предмет правового впливу - головний, але не єдиний критерій розмежу­вання галузей права. Вони відрізняються за методом регулювання:

1) Це спосіб розв'язання поставлених цілей;

2) Характеризує вольовий бік регулятивних властивостей галузі.

Для адміністративного права характерно домінування владного, імпера­тивного змісту його методу.

Управління передбачає домінування, перевагу однієї волі над іншою, а часто і підлеглість однієї особи іншій. В системі управлінських зв'язків суб'єк­ти не рівні ідо того ж вони виконують різні соціальні ролі. Цю нерівність ад­міністративне право не може і не намагається усунути, навпаки така нерівність закріплюється у законодавчому порядку, у цьому полягає головна особливість змісту адміністративно - правового методу (нерівність, асиметрія суб'єктів управлінських відносин)

Слід також зазначити, що такий же метод державного примусу є доміну­ючим і в інших правових галузях, що регулюють відносини в сфері державно­го управління (фінансове, земельне, екологічне право). Більш докладніше ви­вчення змісту методу адміністративного права та його різновидів, ми будемо розглядати трохи далі, під час розгляду інших тем курсу "Адміністративне право".

Наприкінці розгляду першого питання лекції слід наголосити, що за ко­лом суб'єктів між якими виникають адміністративно - правові відносини, ад­міністративне право поділяється на:

Адміністративне публічне право - сукупність правових норм, що ре­гулюють управлінські відносини між державою та юридичними особами, які не належать до іноземної держави (наприклад, такі норми містяться у законах України "Про об'єднання громадян", "Про власність", "Про підприємства в Україні").

Адміністративне приватне право - сукупність норм, що регулюють відносини управлінського характеру, які виникають між державою та фізич­ними особами на підставі юридичних актів (паспортний режим, порядок пере­сування іноземних громадян у країні, організації та проведення демонстрацій, мітингів, ліцензування підприємницької діяльності фіз. особи).

Завершуючи розгляд першого питання слід зазначити, що адміністратив­не право - відноситься до так званих фундаментальних галузей права, його норми регулюють управлінські відносини, однією з сторін яких виступає дер­жава в особі її органу або посадової особи. З наведених вище визначень адмі­ністративного права більш прийнятим є те, що запропоновано професором І.П. Голосніченком, бо у ньому більш повно розкривається зміст предмету даної галузі.