Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курс лекци АП - Копія.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

2.4. Режим державної таємниці

Виходячи з інформаційного суверенітету України та загальновизнаних принципів міжнародного порядку в сфері інформації, Україна вживає заходів щодо засекречування та охорони певної інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку з метою захисту життєво важливих інтересів України.

Така інформація визнається у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю" (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про державну таємницю”), державною таємницею та підлягає охороні з боку держави. Перелік та зміст інформації, що може бути віднесена до державної таємниці визначаються у цьому Законі та вмотивованими рішеннями державних експертів з питань таємниць. Відомості, що становлять державну таємницю, публікуються в офіційних державних виданнях.

Державна таємниця і ступень секретності

Державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин. державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди життєво важливим інтересам України і які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею та підлягають охороні з боку держави.

Ступень секретності – категорія, яка характеризує важливість такої інформації, можливу шкоду внаслідок її розголошення, ступень обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою. Критерії визначення ступеня секретності і інформації встановлює державний комітет України з питань державних секретів.

Охорона державної таємниці включає до себе комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативних заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що ставить державну таємницю. Серед організаційно-правових заходів до охорони державної таємниці застосовуються такі:

  • встановлення них вимог щодо виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обігу носіїв інформації, що становить державну таємницю;

  • ліцензування підприємств, установ і організацій, які здійснюють діяльність, пов'язану з державними таємницями;

  • спеціальний порядок доступу громадян до державної таємниці;

  • спеціальний порядок здійснення судових, наглядових, контрольно-ревізійних та інших функцій органів державної влади стосовно підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язана з державними таємницями;

  • відповідальність порушення законодавства про державну таємницю та ін.

З метою технічного захисту інформації підприємства, установи і організації, які здійснюють діяльність, пов'язану з державними таємницями, зобов'язані використовувати захищені засоби оброблення, вдачі, збереження інформації та технічні пристрої її захисту, сертифіковані на відповідність цих засобів та пристроїв нормативам технічної захищеності, вживати криптографічні заходи охорони такої інформації. Оперативні заходи охорони державної таємниці застосовуються в ході контррозвідувальної, розвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, яку здійснюють органи Служби безпеки України та інші державні органи згідно з чинним законодавством.

Доступ громадян до державної таємниці

Доступ громадян до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової чи науково-дослідної діяльності і які оформили відповідний допуск у порядку, передбаченому цим Законом.

Рішення про надання допуску до конкретної інформації, що становить державну таємницю, приймають керівники державних органів, підприємств, установ і організацій, в яких здійснюються роботи або зберігаються носії інформації, пов’язані з цією інформацією.

Відмова надати громадянинові України доступ до конкретної інформації можлива лише за відсутності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, і може бути оскаржена посадовій особі вищого рівня, якій підпорядкована та посадова особа, яка відмовила громадянинові у доступі до конкретної інформації, що становить державну таємницю. У разі незадоволення скарги громадянин має право оскаржити протиправні дії посадових осіб до суду.

Іноземним громадянам та особам без громадянства доступ до державної таємниці надається у виняткових випадках на підставі міжнародних угод або письмового розпорядження Президента України.

Допуск громадян до державної таємниці

Допуск до державної таємниці громадян надається на підставі наказу керівника підприємства, установи або організації, де працює, проходить службу чи навчається громадянин.

Якщо потреба громадянина у відомостях, що становлять державну таємницю. Не пов’язана з місцем роботи або навчання, допуск може надаватися за місцем здійснення діяльності, пов’язаною з державною таємницею.

Надання допуску передбачає:

  • визначення необхідності роботи особи з інформацією, що становить державну таємницю;

  • перевірку особи в зв’язку з допуском до державної таємниці;

  • взяття громадянином на себе обов’язків щодо збереження державних таємниць, які будуть йому довірятися;

  • одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законодавством обмеження прав у зв’язку з допуском до державних таємниць;

  • ознайомлення громадянина з нормами про відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю.

Форми допуску до необхідної громадянину інформації (“особливої важливості”, “цілком таємної”, “таємної”) встановлюється залежно від ступеня її секретності.. рішення про допуск громадянина до державної таємниці приймається не пізніше 5 днів після закінчення перевірки особи у зв’язку з допуском до державної таємниці..

Державну політику щодо державної таємниці забезпечують Президент України, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, і органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої й у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба Безпеки України.