- •Лекція 1.
- •Поняття і принципи класифікації цивільно-правових договорів та їх класифікаційні утворення.
- •Класифікації договорів за їх окремими властивостями.
- •Класифікації договорів за універсальним критерієм поділу.
- •1. Поняття і принципи класифікації цивільно-правових договорів та їх класифікаційні утворення (форми)
- •2. Класифікації договорів за їх окремими властивостями
- •3. Класифікації договорів за універсальним критерієм поділу
- •Інтегровані договори.
- •1. Поняття та класифікація інтегрованих і нетипових договорів
- •2. Інтегровані договори
- •Лекція 2.
- •Поняття та класифікація інтегрованих і нетипових договорів.
- •Лекція 3.
- •Правова природа публічного договору.
- •Елементи публічного договору.
- •Особливості укладення публічного договору.
- •1. Правова природа публічного договору
- •2. Елементи публічного договору
- •3. Особливості укладення публічного договору
- •Лекція 4.
- •1. Поняття та підстави захисту цивільних прав та інтересів
- •2. Форми та способи захисту цивільних прав та інтересів
- •3. Поняття збитків та обсяг їх відшкодування у договірному праві
- •4. Відшкодування моральної шкоди в договірному праві
- •Лекція 5.
- •Поняття та форми цивільно-правової відповідальності.
- •Види договірної відповідальності.
- •Умови договірної відповідальності.
- •1. Поняття та форми цивільно-правової відповідальності
- •2. Види договірної відповідальності
- •3. Умови (підстави) договірної відповідальності
- •Лекція 6.
- •Поняття і зміст третейської угоди.
- •Класифікація третейських угод.
- •Принципи автономності та тлумачення третейської угоди.
- •1. Поняття і зміст третейської угоди
- •2. Класифікація третейських угод
- •3. Принцип автономності та тлумачення третейської угоди
- •Лекція 7.
- •1. Поняття агентського договору
- •2. Елементи агентського договору
- •3. Зміст агентського договору
- •Лекція 8.
- •Загальнотеоретична характеристика договору управління майном
- •2. Правова природа договору управління майном
- •3. Зміст і виконання договору управління майном
- •4. Відповідальність управителя
- •5. Припинення договору управління майном
- •6. Особливості управління цінними паперами
- •Лекція 9.
- •1. Поняття договору факторингу
- •2. Предмет договору факторингу
- •3. Суб'єктний склад договору факторингу
- •4. Зміст договору факторингу
- •Лекція 10.
- •1. Поняття договору на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2. Поняття та елементи ліцензійного договору
- •3. Укладення та припинення ліцензійного договору
- •4. Договір про створення на замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •5. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •6. Інші договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •Лекція 11.
- •Поняття договору комерційної концесії.
- •Зміст договору комерційної концесії та субконцесії.
- •Відповідальність сторін та зміна і припинення договору комерційної концесії.
- •1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •2. Зміст договору комерційної концесії та субконцесії
- •4. Відповідальність сторін та зміна і припинення договору комерційної концесії.
- •Лекція 12.
- •1. Загальні положення
- •2. Види договорів
- •3. Форма та умови договору
- •4. Сторони договору
- •5. Зміст договору
- •6. Припинення договору простого товариства
- •Лекція 13.
- •1. Поняття та види договорів азартної гри
- •2. Договір азартної гри
- •3. Договір парі
- •4. Договір лотереї
- •5. Договір розіграшу
- •Лекція 14.
- •1. Правова природа відносин з надання медичної допомоги
- •2. Підстави зобов'язань з надання медичних послуг
- •3. Поняття та особливості договору про надання медичних послуг
- •4. Укладення, об'єкт і предмет договору про надання медичних послуг
- •5. Сторони і зміст договору про надання медичних послуг
- •6. Інформована згода пацієнта на медичне втручання
- •7. Медична таємниця
- •8. Відповідальність за договором про надання медичних послуг.
- •Лекція 15.
- •Поняття та загальна характеристика договору про конфіденційність.
- •Елементи договору.
- •1. Поняття та загальна характеристика договору про конфіденційність
- •2. Елементи договору
- •Лекція 16.
- •1. Поняття договору про надання інформаційних послуг
- •2. Сторони в договорі
- •3. Права і обов'язки сторін
- •4. Порядок укладання договору та його припинення
- •Лекція 17.
- •1. Поняття та зміст шлюбного договору
- •2. Право на укладення шлюбного договору
- •3. Форма шлюбного договору
- •4. Строк дії шлюбного договору
- •5. Порядок визначення у шлюбному договорі правового режиму майна
- •6. Визначення у шлюбному договорі права на утримання
- •7. Динаміка шлюбного договору
- •8. Визнання шлюбного договору недійсним
- •Лекція 18.
- •1. Передумови виникнення спадкового договору
- •2. Поняття та правова природа спадкового договору
- •3. Сторони спадкового договору
- •4. Форма спадкового договору
- •5. Зміст спадкового договору. Обов'язки набувача у спадковому договорі
- •6. Забезпечення виконання спадкового договору
- •7. Припинення спадкового договору
2. Класифікація третейських угод
Дослідження питання видової класифікації третейських угод свідчить про те, що основною класифікацією третейських угод на законодавчому рівні є поділ останніх, на третейське застереження та окрему письмову угоду про арбітраж (третейський запис).
Не став виключенням Закон України «Про третейські суди», який в ст. 12 передбачив, що третейська угода може бути укладена в двох видах: а) у вигляді третейського застереження в договорі (контракті); б) у вигляді окремої третейської угоди.
В Законі також викладена норма про співвідношення угоди сторін про звернення до постійно діючого третейського суду і регламенту останнього. Регламент інституціонального третейського суду розглядається Законом як невід'ємна частина третейської угоди, якщо інше не погоджено сторонами. Ця норма викликає труднощі у застосуванні, коли сторони третейської угоди або не посилаються на регламент, або передбачають правила третейського розгляду, несумісні з положеннями регламенту того третейського суду, у який передбачається передати спір. У цьому випадку через наявні розбіжності імовірна неможливість проведення ефективного третейського розгляду взагалі.
З огляду на вищенаведене, законодавець визначає, що за будь-яких обставин у разі конкуренції норм третейської угоди та регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. З іншого боку, вбачається бажаним, щоб регламенти постійно діючих третейських судів були сформульовані таким чином, щоб дозволити сторонам найбільш максимально реалізувати принцип свободи договору в контексті третейської угоди.
Отже, законодавство України визначає два види третейських угод:
угода про третейський розгляд спорів, які можуть виникнути в майбугньому, яка є складовою договору (контракту) третейське за-стереження_(така дефініція застосована у ч.І ст. 12 Закону України «Про третейські суди»);
домовленість сторін про третейський розгляд спору, який вже виник і яка міститься в окремій угоді, в тому числі і від основного договору (контракту), яку у правовій доктрині прийнято називати третейським записом — compromis (таку дефініцію Закон не вживає, а третейський запис називає окремою письмовою угодою)
У доктрині, і особливо теорії міжнародного комерційного арбітражу1 виділяють ще один вид третейських угод — арбітражний договір. Під арбітражним договором розуміється самостійна угода між сторонами про арбітражне провадження спорів, що можуть виникнути між ними в майбутньому або у зв'язку з будь-яким конкретним контрактом, чи в зв'язку з групою конкретних контрактів між ними, або навіть у зв'язку зі співробітництвом між ними в цілому2. Даний вид арбітражної угоди відрізняється ширшим предметом — колом правовідносин, які регулюються такою угодою3.
Можна сказати, що за своєю суттю усі види третейських угод ні чим не відрізняються, оскільки являють собою види одного явища — угоди, якою передаються спори на вирішення арбітражем. Законодавство України не проводить диференціації у правовому регулюванні видів третейської угоди, використовуючи загальний термін «третейська угода» (Розділ II Закону України «Про третейські суди»). В більшості країн, в тому числі в Білорусії, Росії, країнах Східної Європи, Великобританії, Франції, Данії, Норвегії, США, Канаді та ряді інших країн передбачений єдиний правовий режим арбітражного застереження і третейського запису '. Законодавство більшості сучасних країн взагалі не розмежовує понять арбітражне застереження і третейський запис. Так, у Німеччині угода про передачу спору на розгляд до арбітражу може бути укладена стосовно спорів, які вже виникли, так і спорів, які можуть виникнути в майбутньому. Угода про арбітражний розгляд спорів, які можуть виникнути в майбутньому, відповідно до параграфу 1026 Статуту Німецького цивільного судочинства не має юридичної сили, якщо вона не стосується певного правовідношення та спорів, які випливають з нього.
Третейське застереження і третейський запис зазвичай є незалежними видами третейської угоди, тобто для звернення до третейського суду достатньо наявності одного з них. Разом з тим, на практиці можлива ситуація, коли спори, які випливають з одного і того самого договору, передаються на вирішення до третейського суду як на підставі арбітражного застереження так і третейського запису. Така ситуація може виникнути тоді, коли сторонами в арбітражному застереженні передбачаються лише певні категорії спорів, які підлягають розгляду в третейському порядку. У випадку, коли з цього самого договору виник спір іншого характеру, сторони для застосування третейського розгляду повинні укласти третейський запис.
Таким чином, третейське законодавство України, як, до речі і багатьох інших країн, виходить з принципу рівного ставлення (регулювання) до різних видів третейської угоди. Підставою для цього є те, що третейське застереження та третейський запис за своєю природою є видами одного правового явища — угоди про передачу спору на вирішення третейському суду.