4. Сторони договору

Глава 77 ЦК не містить жодних обмежень щодо участі суб'єктів цивільного права в договорах про спільну діяльність і просто­го товариства. Особливості участі встановлюються або залежать від за­гальних чи спеціальних норм цивільного права, мети договору, виду спільної діяльності тощо. Так, участь фізичних осіб залежить від їх пра­во- та дієздатності, участь юридичної особи — від їх статутної діяльнос­ті, установчих документів, можливості брати участь у формуванні спіль­ного майна, статусу суб'єкта підприємницької діяльності тощо. Заува­жимо, що, на відміну від попереднього Цивільного кодексу, склад учасників договору може бути змішаним: і громадяни, і юридичні осо­би, і держава можуть виступати учасниками одного договору.

Необхідно зауважити, що фізична особа в договорах про спільну діяль­ність не користується правами, які випливають зі статусу «споживач».

Так, в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 травня 2005р. розглядається ситуація, коли між: громадянином та юри­дичною особою — будівельною фірмою — був укладений договір про сумісну діяль­ність (будівництво квартири у багатоквартирному будинку). Будівельна фірма порушила умови договору. Під час судового розгляду справи йшлося про застосу­вання до спірних відносин положень Закону України «Про захист прав спожива­чів». Верховний Суд України погодився з позицією суду першої інстанції, який встановив, що позивач як сторона договору про сумісну діяльність не є спожива­чем, тобто особою, яка набуває, замовляє роботи або послуги»¹.

Дискусійним залишається питання щодо участі у спільній діяльності юридичної особи без статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Спеціальної норми, яка встановлювала б певні обмеження в українсь­кому законодавстві України, не встановлено, на відміну від ЦК РФ, де в ст. 1041 зазначено, що учасниками договору простого товариства мо­жуть бути лише індивідуальні підприємці та/або комерційні організації. Проте необхідно зазначити, що попри такого встановленого правила ряд російських науковців вважають, що «законодавець не виключає можливості застосування договорів простого товариства в некомерцій-них цілях. В останньому випадку некомерційні організації також мо­жуть укладати договори простого товариства»².

На думку більшості українських науковців, «зазначені обмеження існують і в Україні. Такий висновок ґрунтується на тому, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємницькою діяльністю можуть займатися суб'єкти господарювання (підприємці)... У деяких випадках учасником договору може бути некомерційна організація, якщо вона здійснює відповідно до закону підприємницьку діяльність для виконання статутних завдань»¹.

Наша позиція ґрунтується на тому, що участь особи без статусу під­приємця можлива лише тоді, коли саму діяльність (ведення госпо­дарських комерційних операцій) здійснює чи здійснюють інша особа чи особи, які мають такий статус. Дана позиція пояснюється ще й анало­гією, яка склалася на практиці, з діяльністю, що потребує ліцензування. Наприклад, дві юридичні особи уклали договір про спільну діяльність, де предметом є об'єднання інвестицій та зусиль щодо розробки й видо­бування газової свердловини. Видобування газу є ліцензійною діяльніс­тю. Дана ліцензія є у Сторони А, Сторона В виступає насамперед у цьому договорі інвестором. Чи правомірна участь сторони В у такому договорі за відсутності ліцензії? Така умова може вважатися правомір­ною тільки за умови, що операційну діяльність при видобуванні газу буде вести Сторона А. Отже, підприємницьку діяльність на виконання договору про спільну діяльність повинна вести та сторона, яка має від­повідний статус, але це не виключає можливості бути стороною такого договору особу без статусу підприємця.

Не поширюється правило обмеження участі одного учасника в кіль­кох видах договорів простого товариства чи спільної діяльності як це встановлено для участі у створенні повного та командитного товариств. Це пояснюється відсутністю статусу юридичної особи у створених фор­муваннях, а отже, відсутністю обмеженої відповідальності за зобов'язан­нями, а також свободою договорів.