4. Договір лотереї

До групи договорів ігрового ризику входить також договір лотереї, з властивими йому основними ознаками такого роду алеатор­них правочинів.

Договір лотереї є двостороннім, оплатним, консенсуальним, алеа­торним зобов'язанням з масової азартної гри, яка передбачає заснова­ний на прилюдній обіцянці винагороди розіграш призового (виграшно­го) фонду між гравцями і виграш в якій має повністю або частково ви­падковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), включаючи гру на граль­них автоматах, об'єднаних в мережу.

За своєю природою договір лотереї є ризиковим (алеаторним) пра-вочином, що Грунтується на прилюдній обіцянці винагороди, не має обмеженої певним гральним місцем сфери розповсюдження і включає в себе всі ігри на гроші, крім казино, тоталізаторів та деяких інших азарт­них ігор з обмеженим колом учасників.

За договором лотереї одна сторона (організатор лотереї), в особі розповсюджувача лотереї, зобов'язується безоплатно передати у влас­ність іншій стороні (гравцеві) приз, у разі визнання такого гравця пере­можцем внаслідок прилюдного розігрування шансів на такий приз за випадковою вірогідністю відповідно до умов проведення лотереї.

Предмет договора лотереї становить оплатне придбання шансу, під яким слід розуміти варіантну одиницю, що дає право на участь у лотереї згідно з умовами її проведення.

Залежно від видів лотереї шанс встановлюється як одиниця з числа однорідних і кратних такому шансу одиниць виграшів, а також як міні­мальна частина від загального призового (виграшного) фонду лотереї.

Організатор лотереї володіє призовим фондом лотереї на титулі, схожому до права володіння в інтересах учасників лотереї, які виграли. Тому майно призового фонду юридично і фактично підлягає виокрем­ленню від будь-якого іншого майна організатора лотереї. У зв'язку з цим нормативно доцільно закріпити положення про те, що накладення на призовий фонд лотереї (чи іншої азартної гри) стягнень за зобов'язаннями її організатора (засновника) не допускається. Учасники лотереї, які виграли, набувають право власності на призовий фонд (виграш) у відповідній частці з моменту його фактичної передачі.

Правовий статус організатора лотереї як сторони договору лотереї характерний виключною передачею здійснення повноважень цієї сто­рони двом іншим учасникам цього правовідношення — оператору та розповсюджувачу лотереї.

Договір лотереї від імені і за дорученням організатора лотереї укла­дає розповсюджувач лотереї, який виступає від імені організатора лоте­реї за дорученням оператора на підставі договору доручення.

Розповсюджувач є виключним замісником оператора лотереї в час­тині укладення договорів лотереї (продажу лотерейних білетів) і збиран­ня ставок безпосередньо в гравців.

5. Договір розіграшу

Правочином ігрового ризику може бути визнано договір розіграшу. Зобов'язання з договору розіграшу є правовою формою регу­лювання відносин з придбання майна і послуг у поєднанні із задоволен­ням інтересу набувача в розвагах.

Договір розіграшу є різновидом зобов'язань ігрового ризику і правовою формою регулювання відносин з масового (публічного) просування това­рів (послуг, робіт), інших суб'єктивних прав з мстою отримання прибутку.

Розіграшем є безоплатне передання гравцеві права на участь у розігруванні призу за випадковою вірогідністю під умову його безоплат­ного отримання у власність у разі визнання такого гравця переможцем.

Розіграш не може передбачати отримання його організатором або оператором будь-яких попередніх або наступних за його проведенням компенсацій у грошовій, майновій або немайновій формі від гравців, які беруть участь у такому розіграші.

Підставою виникнення зобов'язань з розіграшу є договір розіграшу або участі в комерційному розіграші. «Комерційність» розіграшу полягає не в оплатності участі в ньому, а в проведенні розіграшу майнових або грошових призів з метою реклами та просування певних товарів, інших суб'єктивних прав і отримання організатором прибутку від їхньо­го просування.

Договір розіграшу є каузальною, консенсуальною або реальною, безоплатною, односторонньою, алеаторною угодою, що укладається між організатором розіграшу і гравцем (учасником розіграшу), згідно з якою організатор зобов'язується безоплатно надати гравцеві право участі у розігруванні призу за випадковою вірогідністю (шанс) згідно з правила­ми розіграшу, визначеними організатором і взаємно погодженими сто­ронами цього договору.

Договір розіграшу є особливим різновидом зобов'язань алеаторного ігрового ризику, який відрізняється від договорів лотереї, гри та парі, некомерційних ігрових зобов'язань цілями проведення і характером оп­латності участі в таких іграх. Азартні ігри, яким притаманні ознаки розі­грашу, вважаються правомірними за умови їх проведення з дотриман­ням положень про розіграш.

Особливість співвідношення розіграшу і лотереї полягає в тому, що правила про принципи розповсюдження лотереї субсидіарно мають за­стосовуватися до положень про грошовий розіграш, якщо інше не пере­дбачено правилами про розіграш і не випливає або не суперечить сут­ності такого зобов'язання.

Залежно від умов проведення розіграшів договори розіграшу можна класифікувати на договори розіграшів під умову (під визначену обста­вину) і договори безумовних розіграшів.