- •План лекції
- •4 Числові ряди
- •4.1 Загальні поняття. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Властивості збіжних числових рядів
- •4.2 Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •4.2.1 Порівняльні ознаки
- •4.2.2 Ознака Даламбера
- •4.3 Оцінка залишку додатного числового ряду
- •4.4 Знакозмінні числові ряди
- •4.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду
- •4.2.3 Радикальна ознака Коші
- •4.2.4 Інтегральна ознака Коші
- •4.4.2 Властивості збіжних рядів
- •4.4.3 Оцінка залишків
- •5 Функціональні та степеневі ряди
- •5.1 Функціональні ряди
- •Властивості правильно збіжних функціональних рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •5.2 Степеневі ряди
- •5.2.1 Область збіжності та властивості степеневих рядів
- •Властивості степеневих рядів
- •5.2.2 Розклад функцій в степеневий ряд та його застосування
- •6 Гармонічний аналіз
- •6.1 Гармоніка та ортогональні системи функцій
- •6.1.1 Різновиди гармонік та їх властивості
- •6.1.2 Ортогональні системи функцій
- •6.2 Ряди Фур’є
- •6.2.1 Розклад функцій в ряд Фур’є
- •6.3 Перетворення Фур’є
- •Основні властивості перетворення Фур’є
- •6.4 Амплітудно-частотні характеристики сигналів
- •Література
Основні властивості перетворення Фур’є
Лінійність. Перетворення Фур’є лінійної комбінації скінченної кількості функцій, що мають перетворення Фур’є, дорівнює такій самій алгебраїчній сумі перетворень Фур’є цих функцій:
.
Властивість подібності. Якщо f(x) має перетворення Фур’є
,
то функція
має перетворення Фур’є
,
тобто із
.Властивість зміщення. Якщо
,
то
.
Якщо функцію f(x) про диференціювати за змінною х, то її перетворення Фур’є помножиться на іω.
Властивість диференціювання перетворення Фур’є. Якщо функція f(x) задовольняє нерівність
,
то існує похідна
k-го
порядку її перетворення Фур’є
,
причому
.
6.4 Амплітудно-частотні характеристики сигналів
Нехай f(x) задана на скінченному відрізку довжиною 2l і задовольняє умови Діріхле або періодична з періодом Т = 2l.
Числа 0;
;
;
±…;
;
±… називають хвильовими
числами, а їх сукупність називають
частотним спектром сигналу
f(x).
Сукупність модулів амплітуд уявних гармонік
…,
…
або амплітуд дійсних гармонік
,
,
…,
,
…
називають амплітудним спектром сигналу f(x).
Для вказаної функції f(x) частотний та амплітудний спектри дискретні, тому залежність амплітуд від частот графічно зображується симетричними (відносно осі амплітуд) точками, а відповідний графік називають амплітудно-частотною характеристикою сигналу f(x).
Якщо функція f(x) задана для , задовольняє умовам Діріхле на скінченному проміжку і умові
,
тоді її частоти
,
а амплітудами буде модуль спектральної
щільності. Залежність амплітуд
від частот ω графічно зображується
графіком неперервної симетричної
функції.
Приклад. Розкласти на гармоніки функцію:
Розв’язання.
Ця функція задана на
,
задовольняє умовам Діріхле на довільному
скінченному проміжку і задовольняє
умові
.
Отже вона може
бути розкладена на гармоніки на
.
Знайдемо спочатку спектральну щільність
за формулою (6.24)
.
Тепер за формулою (6.23) отримаємо шуканий розклад:
,
який вірний для усіх х, крім точок розриву х = ±1. Залежність амплітуд від частот ω схематично можна зобразити графіком (див. мал. 3).
Література
В.Г. Кривуца, В.В. Барковський, Н.В.Барковська. Вища математика. Практикум, - К., ЦУЛ, 2003-563с.
Барковський В.В., Барковська Н.В. Вища математика (ряди, гармонічний аналіз, перетворення Лапласа, теорія поля і функції комплексної змінної) – Київ: Знання-Пресс, 2002, 200с.
