- •План лекції
- •4 Числові ряди
- •4.1 Загальні поняття. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Властивості збіжних числових рядів
- •4.2 Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •4.2.1 Порівняльні ознаки
- •4.2.2 Ознака Даламбера
- •4.3 Оцінка залишку додатного числового ряду
- •4.4 Знакозмінні числові ряди
- •4.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду
- •4.2.3 Радикальна ознака Коші
- •4.2.4 Інтегральна ознака Коші
- •4.4.2 Властивості збіжних рядів
- •4.4.3 Оцінка залишків
- •5 Функціональні та степеневі ряди
- •5.1 Функціональні ряди
- •Властивості правильно збіжних функціональних рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •5.2 Степеневі ряди
- •5.2.1 Область збіжності та властивості степеневих рядів
- •Властивості степеневих рядів
- •5.2.2 Розклад функцій в степеневий ряд та його застосування
- •6 Гармонічний аналіз
- •6.1 Гармоніка та ортогональні системи функцій
- •6.1.1 Різновиди гармонік та їх властивості
- •6.1.2 Ортогональні системи функцій
- •6.2 Ряди Фур’є
- •6.2.1 Розклад функцій в ряд Фур’є
- •6.3 Перетворення Фур’є
- •Основні властивості перетворення Фур’є
- •6.4 Амплітудно-частотні характеристики сигналів
- •Література
6.2 Ряди Фур’є
6.2.1 Розклад функцій в ряд Фур’є
Функція f(x), яка задовольняє умови Діріхле:
неперервна або має скінченну кількість точок розриву першого на ;
має в скінченну кількість екстремумів, можна розвинути в ряд Фур’є за будь-якою ортонормованою на системою функцій
,
тобто представити у вигляді
.
(6.12)
Сума ряду правої частини цієї рівності дорівнює:
f(x) в точках неперервності функції f(x);
в точках
розриву f(x).
Коефіцієнти розкладу (6.12) називають коефіцієнтами Фур’є функції і знаходять за формулами:
,
k = 0,
1, 2, … (6.13)
Ці коефіцієнти задовольняють нерівність Бесселя
(6.14)
і
забезпечують мінімальне відхилення за
нормою часткової суми ряду
від функції f(x),
тобто
.
(6.15)
У випадку повної ортогональної системи функцій співвідношення (6.14) стає рівністю
,
(6.16)
яку називають рівністю Парсеваля.
У випадку
ортогональної на
тригонометричної системи функції ряд
Фур’є (6.12) приймає
вигляд:
,
(6.17)
коефіцієнти Фур’є знаходять за формулами:
(6.18)
Зауваження 4. Гармоніки правої частини рівності (6.17) мають загальний період
,
тому їх сума також має період
.
Якщо f(x) задана лише на скінченному проміжку , то (6.17) буде розкладом періодичного продовження f(x) за межі цього проміжку.
Формулу (6.17) називають розкладом (розвиненням) функції f(x) на тригонометричні гармоніки в проміжку .
Якщо функція f(x) задана і задовольняє умовам Діріхле на проміжку , , тоді згідно зауваженню 1 формули (6.18) треба замінити формулами
(6.18’)
k = 0, 1, 2, …; n = 1, 2, …
Якщо функція f(x) парна на , то:
(n
= 0, 1, …)
і розклад (6.17) приймає вигляд
.
(6.19)
Для непарної функції f(x):
і розклад (6.17) приймає вигляд
(6.20)
Якщо функція f(x)
задана тільки на
і задовольняє умовам Діріхле, то її
можна продовжити на
парни мчи непарним чином і одержати її
розклад в ряд за косинусами або за
синусами відповідно.
Приклад. Розкласти на тригонометричні гармоніки вказану функцію f(x) в заданному проміжку
а)
б)
Розв’язання.
а) Функція
задана і задовольняє умови Діріхле в
,
тому її можна розкласти в цьому проміжку
в ряд за дійсними гармоніками. Із рівності
,
.
За формулами (6.18’) знайдемо коефіцієнти Фур’є f(x):
n
= 1, 2, …
Підставимо ці коефіцієнти у рівність (6.17) і одержимо
Відзначимо, що одержаний ряд збігається і за межами проміжку . Там його сума дорівнює не заданій функції (вона зображена на мал.1 пунктиром), а періодичній функції, яка зображена на мал.2.
На кінцях
проміжку сумою ряду буде
б) Функція
задана на
В
залежності від способу її продовження
на
цю функцію можна розкласти в ряд Фур’є
або за косинусами або за синусами кратних
дуг.
Продовжуючи f(x) на парним чином, одержимо:
на проміжку
,
,
;
;
,
n = 1,
2, …
За формулою (6.19)
отримаємо розклад заданої функції лише
за косинусами на
Продовжуючи задану функцію на непарним чином, одержимо:
,
n = 0,1,
2, …;
n
= 1, 2, …
Тому, за формулою (6.20) отримаємо розклад:
Розклад функції в ряд за уявними гармоніками на проміжку має вигляд:
(6.21)
Коефіцієнти якого знаходяться за формулою
(6.22)
Зауваження 5. При знаходженні коефіцієнтів
часто використовують формули
Приклад. Розкласти на уявні гармоніки в проміжку
функцію
.
Розв’язання.
Маємо:
,
.
За формулою (6.22) знаходимо
За формулою (6.21) одержимо шуканий розклад функції на :
.
