Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків

Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків – це угода, укладена в 1925 р у Гаазі. Вона вступила в дію 01.07.28 р., була переглянута в Лондоні (1934 р.), у Гаазі (1960 р.) У 1961 р., 1967р. прийнято Додаткові акти, 02.07.99 р. – новий Женевський акт, є відкритою для держав-учасниць Паризької конвенції.

Основною метою міжнародного депонування є забезпечення охорони промислових зразків у державах-учасницях Гаазької угоди з виконанням мінімальних формальностей та витрат. Це здійснюється шляхом подання лише однієї заявки безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ або через національне відомство держави-учасниці, якщо цього вимагає її національне законодавство При цьому заявник зазначає перелік країн, у яких би він хотів отримати правову охорону свого промислового зразка, та сплачує збір. Міжнародна заявка на промисловий зразок має силу правильно оформленої національної заявки в зазначених державах-учасницях. Кожна із держав-учасниць може відмовити в наданні охорони промисловому зразку, який не відповідає вимогам її національного законодавства, але така відмова не тягне за собою відмову в наданні охорони в інших державах учасницях. Міжнародне депонування здійснюється на початковий термін – 5 років і може продовжуватися принаймні на 5 років (у тих державах-учасницях, патентне законодавство яких передбачає для національних депонувань термін охорони, що перевищує 10 років). Станом на 15.07.99 р. учасницями Угоди є 29 країн.

Міжнародний орган по депонуванню (МОД) – це установа, яка набула статусу міжнародного органу по депонуванню та відповідає вимогам, встановленим Будапештським договором про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури й Інструкцією до неї.

Найробський договір про охорону олімпійського символу

Цей договір прийнятий у Найробі 26.09.81р. і діє під егідою ВОІВ, забезпечуючи можливість розміщення олімпійської символіки на товарах народного споживання в Договірних державах. Визначає порядок та умови використання олімпійського символу (п’ять переплетених кілець) як знака або іншого позначення з комерційною метою. Дозвіл на використання може надаватися Міжнародним Олімпійським Комітетом або від його імені – національними Олімпійськими комітетами. Україна приєдналась до Договору в грудні 1998р. Станом на 15.07.99р. учасницями Найробського договору є 39 країн.

Конвенція про видачу європейських патентів

Міжнародна регіональна угода європейських держав, підписана в Мюнхені в 1973 р., вступила в дію 07.10.77 р. Основною метою Конвенції є запобігання дублюванню діяльності патентних служб відносно пошуку та перевірки патентних заявок та зниження витрат не тільки для заявників, а й патентних служб держав-учасниць. Конвенція передбачає видачу Європейського патенту європейським патентним Відомством на основі уніфікованих правил. Конвенція встановлює єдині умови видачі патентів і формальні вимоги до заявок. У кожній державі-учасниці Конвенції, за винятком країн загального ринку, виданий патент буде діяти як національний згідно регламентованих положень.

Станом на 15.07.99 р. учасницями Конвенції є 19 держав, а на території 5 країн (Албанія, Латвія, Литва, Румунія, Словенія) поширюється дія європейського патенту.

Патент видається Європейським патентним відомством відповідно до Конвенції про видачу європейських патентів (ЄПК). Територія дії ЄП може бути визначена для однієї, декількох або всіх договірних держав. ЄП видається на винахід, що є новим, промислово придатним і має винахідницький рівень. Термін дії ЄП становить 20 років від дня подання заявки. Будь-яке порушення ЄП кваліфікується у відповідності з національним законодавством.