Одержання правової охорони знака для товарів і послуг в іноземних державах

Широкий товарообмін між країнами зумовлює необхідність захисту експорту товарів в тих державах, де передбачається його здійснювати. Доцільно реєструвати знак також на території, на якій передбачається його використання на підставі ліцензійного договору.

Будь-яка особа має право зареєструвати знак в іноземних державах.

Охорону знака в інших країнах можна одержати двома шляхами:

• подати заявку до відомства конкретної країни, в якій заявник бажає одержати охорону, через патентного повіреного цієї країни;

• подати заявку в Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності через Відомство із зазначенням переліку країн, в яких заявник бажає одержати охорону згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків, учасницею якої є Україна з 25.12.91 р.

Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків

Більш ніж 100 років тому Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків надала можливість одержати правову охорону знака в декількох країнах одразу за допомогою однієї міжнародної реєстрації. Вона була затверджена 14 квітня 1891 р. і переглядалась декілька разів, але її основні особливості залишились, по суті, незмінними протягом минулого століття. Адміністративні функції угоди здійснюються Міжнародним бюро ВОІВ.

Станом на 01.11.98 р. членами Мадридської угоди було 60 країн. Здебільшого це країни континентальної Європи (включаючи Україну (з 25.12.91 р.), Російську Федерацію і більшість республік колишнього СРСР), а також п’ять країн Африки: Алжир, Єгипет, Ліберія, Марокко та Судан; чотири країни Далекого Сходу: Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка, Монголія та В’єтнам і одна країна Латинської Америки – Куба.

Знак, на який мають намір одержати міжнародну реєстрацію, повинен бути спочатку зареєстрований у Відомстві. Таку реєстрацію називають “основною реєстрацією”.

Відповідно до Мадридської угоди безпосередня подача заявки до Міжнародного бюро не передбачена. Тільки після одержання свідоцтва України на знак подається до Відомства заявка про міжнародну реєстрацію, яка надсилається до Міжнародного бюро до м. Женеви, Швейцарія.

Міжнародна заявка повинна містити перелік країн-членів Мадридської угоди, у яких заявляється правова охорона.

При дотриманні всіх необхідних вимог, включаючи: сплату мита, Міжнародне бюро реєструє знак в Міжнародному реєстрі; направляє повідомлення про міжнародну реєстрацію в патентні відомства зазначених країн і публікує відомості про міжнародну реєстрацію знака у своєму періодичному виданні “Тhе WІРО Gazette of International Mark”.

Від дати міжнародної реєстрації в кожній із зазначених країн знаку надається така ж охорона, як і тоді, коли б він був заявлений безпосередньо у відомстві цієї країни.

Право на одержання міжнародної реєстрації мають громадяни та юридичні особи країн-учасниць Мадридської угоди, які проживають або мають дійсне та нефіктивне промислове чи торгове підприємство на території країн-учасниць Мадридської угоди.

Функції Відомства щодо процедури реєстрації у рамках Мадридської угоди, покладені на Науково-дослідний центр патентної експертизи (НДЦПЕ).

Заявнику необхідно сплатити:

• основне мито, яке стягується для покриття витрат Міжнародного бюро, пов’язаних з міжнародною процедурою;

• додане мито за кожну країну, в якій передбачається одержати правову охорону.

Якщо заявник заявляє охорону кольору як розрізняльну ознаку, він повинен:

• зазначити в заявці колір або поєднання кольорів, охорону яких він заявляє;

• надати разом із заявкою кольорові зображення згаданого знака, які Міжнародне бюро буде розсилати разом із повідомленням.

Власник міжнародної реєстрації користується правом пріоритету. Тобто, якщо міжнародна реєстрація здійснюється протягом шести місяців від дати подання національної заявки, то її пріоритет встановлюється від дати подання національної заявки.

При розгляді заявки на міжнародну реєстрацію Міжнародне бюро керується такими документами:

• Паризькою конвенцією про охорону промислової власності;

• Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків;

• Загальною Інструкцією до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків.

Міжнародне бюро при експертизі заявки на міжнародну реєстрацію перевіряє:

• правильність оформлення заявки;

• відповідність переліку товарів і послуг, зазначеного у міжнародній заявці, МКТП.

Якщо заявка оформлена неправильно або заявку повністю не укомплектовано, Міжнародне бюро відкладає реєстрацію та повідомляє про це відомство країни походження.

Якщо заявка на міжнародну реєстрацію знака оформлена правильно, Міжнародне бюро:

• реєструє знак;

• повідомляє про реєстрацію заінтересовані країни;

• публікує відомості про міжнародну реєстрацію в періодичному бюлетені міжнародних знаків ВОІВ “Тhе WІРО Gazette of International Mark”.

Мадридською угодою не передбачена видача заявнику охоронного документа.

Міжнародна реєстрація діє лише в країнах-учасницях Мадридської угоди, для яких охорона спеціально заявлялась.

Знак, зареєстрований у Міжнародному реєстрі, користується в кожній країні Мадридської угоди, на які поширюється дія реєстрації, такою ж охороною, як знак, заявлений безпосередньо в кожній з цих держав окремо.

Країна походження – це країна, в якій повинна бути одержана національна реєстрація знака, яка є основою для міжнародної реєстрації.

У країні походження охорона знака здійснюється згідно з національною процедурою реєстрації.

Згідно з Мадридською угодою, реєстрація знака в Міжнародному бюро проводиться строком на 20 років.

Міжнародна реєстрація може бути продовжена необмежену кількість разів, кожний раз на новий строк у двадцять років, починаючи від дати закінчення попереднього строку.

За шість місяців до закінчення строку дії міжнародної реєстрації Міжнародне бюро направляє власнику реєстрації або його повіреному, якого внесено до Міжнародного реєстру, неофіційне повідомлення про закінчення строку дії міжнародної реєстрації. Продовження відбувається шляхом сплати відповідного мита.

Охорона, яка надається знаку міжнародною реєстрацією, є залежною від охорони, яка надається знаку в країні походження протягом п’яти років, починаючи від дати міжнародної реєстрації.

Якщо протягом п’яти років від дати міжнародної реєстрації національна охорона знака припиняється в країні походження, охорона, яка надається знаку в результаті міжнародної реєстрації, не може вже заявлятися ні в одній із заінтересованих країн.

Це стосується також випадку, коли національна охорона припиняється пізніше внаслідок порушення судової справи, яка розпочалась до завершення п'ятирічного строку.

Після закінчення п’ятирічного строку від дати міжнародної реєстрації вона стає незалежною від національної охорони знака, яка забезпечується в країні походження. Тобто, припинення охорони знака в країні походження не впливає на охорону знака, одержану в результаті міжнародної реєстрації після закінчення п’ятирічного строку від дати міжнародної реєстрації.

Власнику може бути відмовлено в охороні міжнародної реєстрації в одній із заявлених країн, якщо:

• міжнародна реєстрація порушує права третіх осіб, одержані в країні, де заявляється охорона;

• знак не має розрізнювальних ознак або складається виключно із знаків або посилань, які можуть слугувати в торгівлі для позначення виду, якості, кількості, призначення, вартості, місця походження товару або часу його виготовлення, чи став загальновідомим у повсякденній мові або стійких торгових звичаях країни, де заявляється реєстрація;

• знак суперечить моралі або публічному порядку і може ввести громадськість в оману.

У будь-який час власник міжнародної реєстрації може відмовитись від охорони міжнародної реєстрації знака в одній чи декількох країнах або від частини товарів і послуг, для яких заявлялась міжнародна реєстрація. Для цього йому необхідно подати заяву про відмову у відомство країни походження, про що повідомляється Міжнародне бюро.