- •1. Мета і завдання
- •Тема 1. Система правової охорони об’єктів промислової власності
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 2. Правова охорона винаходу (корисної моделі) в україні (5 годин) Лекція 1. Винахід як об’єкт правової охорони
- •Контрольні питання
- •Лекція 2. Порядок оформлення та подання заявки на винахід (корисну модель)
- •Право на одержання патенту
- •Право на одержання патенту на службовий винахід
- •Порядок оформлення та подання заявки на винахід
- •Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід
- •Експертиза заявки на винахід
- •Публікація відомостей про винахід
- •Тимчасова правова охорона
- •Процедура видачі патенту України на винахід
- •Контрольні питання
- •Лекція 3. Права та обов’язки власника патенту на винахід
- •Припинення дії патенту та визнання його недійсним
- •Винаходи, що становлять державну таємницю
- •Права власника патенту на винахід
- •Обмеження прав власника
- •Обов’язки власника патенту
- •Взаємовідносини співвласників патенту
- •Передача права на використання винаходу, ліцензійний договір
- •Невиключна ліцензія
- •Примусове ліцензування
- •Захист прав на винаходи
- •Відповідальність за порушення прав
- •Оскарження рішень Відомства
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 3. Промисловий зразок як об’єкт правової охорони в україні Лекція 1. Закон України „Про охорону прав на промислові зразки”.
- •Об’єкти промислового зразка
- •Умови патентоспроможності промислового зразка
- •Право на одержання патенту на промисловий зразок
- •Право роботодавця на одержання патенту
- •Порядок оформлення та подання заявки на промисловий зразок
- •Експертиза заявки
- •Процедура видачі патенту на промисловий зразок
- •Контрольні питання
- •Права власника патенту. Виключне право, його сутність
- •Обмеження прав патентовласника
- •Обов’язки власника патенту
- •Передача прав, що випливають з патенту на промисловий зразок
- •Примусове ліцензування
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 4. Закон україни „про охорону прав на знаки для товарів і послуг” Лекція 1. Правова охорона знака для товарів і послуг в Україні.
- •Знак для товарів і послуг, його функції
- •Умови надання правової охорони
- •Порядок оформлення та подання заявки на знак
- •Експертиза заявки
- •Контрольні питання
- •Лекція 2. Права та обов’язки власника свідоцтва на знак для товарів і послуг.
- •Права, які надає свідоцтво про реєстрацію знака для товарів і послуг
- •Обов’язки власника свідоцтва на знак
- •Передача прав, що випливають із свідоцтва на знак
- •Передача права на використання знака. Ліцензійний договір
- •Захист прав на знаки для товарів і послуг
- •Оскарження рішень Відомства
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 5. Патентна інформація Лекція 1. Патентна інформація
- •Пошукові органи в Україні
- •Міжнародна класифікація промислових зразків (Локарнська класифікація)
- •Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків мктп
- •Страсбурзький договір про Міжнародну патентну класифікацію
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 6. Міжнародна співпраця у галузі правової охорони об’єктів промислової власності Лекція 1. Міжнародна співпраця у галузі правової охорони об’єктів промислової власності.
- •Міжнародні органи та організації з питань інтелектуальної власності
- •Паризька конвенція по охороні промислової власності
- •Вашингтонський договір про патентну кооперацію
- •Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків
- •Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
- •Найробський договір про охорону олімпійського символу
- •Конвенція про видачу європейських патентів
- •Паризька конвенція по охороні промислової власності
- •Економічна доцільність патентування за кордоном
- •Патентування винаходу в іноземних державах за процедурою Договору про патентну кооперацію (рст)
- •Процедура одержання європейського патенту
- •Одержання правової охорони знака для товарів і послуг в іноземних державах
- •Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків
- •Контрольні питання
- •Література
- •Нормативне забезпечення законодавчої бази правової охорони об’єктів промислової власності
- •Перелік чинних нормативних актів України у сфері охорони прав на об’єкти промислової власності
- •Закони України:
- •Укази президента України
- •Постанови Верховної Ради України
- •Постанови Кабінету Міністрів України
- •Нормативно-правові акти, видані у відповідності до компетенції Держпатенту України
- •Винаходи (корисні моделі)
- •Промислові зразки
- •Знаки для товарів і послуг
- •Перелік абревіатур
- •Міжнародні договори, учасницею яких є Україна
Одержання правової охорони знака для товарів і послуг в іноземних державах
Широкий товарообмін між країнами зумовлює необхідність захисту експорту товарів в тих державах, де передбачається його здійснювати. Доцільно реєструвати знак також на території, на якій передбачається його використання на підставі ліцензійного договору.
Будь-яка особа має право зареєструвати знак в іноземних державах.
Охорону знака в інших країнах можна одержати двома шляхами:
подати заявку до відомства конкретної країни, в якій заявник бажає одержати охорону, через патентного повіреного цієї країни;
подати заявку в Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності через Відомство із зазначенням переліку країн, в яких заявник бажає одержати охорону згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків, учасницею якої є Україна з 25.12.91 р.
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків
Більш ніж 100 років тому Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків надала можливість одержати правову охорону знака в декількох країнах одразу за допомогою однієї міжнародної реєстрації. Вона була затверджена 14 квітня 1891 р. і переглядалась декілька разів, але її основні особливості залишились, по суті, незмінними протягом минулого століття. Адміністративні функції угоди здійснюються Міжнародним бюро ВОІВ.
Станом на 01.11.98 р. членами Мадридської угоди було 60 країн. Здебільшого це країни континентальної Європи (включаючи Україну (з 25.12.91 р.), Російську Федерацію і більшість республік колишнього СРСР), а також п’ять країн Африки: Алжир, Єгипет, Ліберія, Марокко та Судан; чотири країни Далекого Сходу: Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка, Монголія та В’єтнам і одна країна Латинської Америки – Куба.
Знак, на який мають намір одержати міжнародну реєстрацію, повинен бути спочатку зареєстрований у Відомстві. Таку реєстрацію називають “основною реєстрацією”.
Відповідно до Мадридської угоди безпосередня подача заявки до Міжнародного бюро не передбачена. Тільки після одержання свідоцтва України на знак подається до Відомства заявка про міжнародну реєстрацію, яка надсилається до Міжнародного бюро до м. Женеви, Швейцарія.
Міжнародна заявка повинна містити перелік країн-членів Мадридської угоди, у яких заявляється правова охорона.
При дотриманні всіх необхідних вимог, включаючи: сплату мита, Міжнародне бюро реєструє знак в Міжнародному реєстрі; направляє повідомлення про міжнародну реєстрацію в патентні відомства зазначених країн і публікує відомості про міжнародну реєстрацію знака у своєму періодичному виданні “Тhе WІРО Gazette of International Mark”.
Від дати міжнародної реєстрації в кожній із зазначених країн знаку надається така ж охорона, як і тоді, коли б він був заявлений безпосередньо у відомстві цієї країни.
Право на одержання міжнародної реєстрації мають громадяни та юридичні особи країн-учасниць Мадридської угоди, які проживають або мають дійсне та нефіктивне промислове чи торгове підприємство на території країн-учасниць Мадридської угоди.
Функції Відомства щодо процедури реєстрації у рамках Мадридської угоди, покладені на Науково-дослідний центр патентної експертизи (НДЦПЕ).
Заявнику необхідно сплатити:
основне мито, яке стягується для покриття витрат Міжнародного бюро, пов’язаних з міжнародною процедурою;
додане мито за кожну країну, в якій передбачається одержати правову охорону.
Якщо заявник заявляє охорону кольору як розрізняльну ознаку, він повинен:
зазначити в заявці колір або поєднання кольорів, охорону яких він заявляє;
надати разом із заявкою кольорові зображення згаданого знака, які Міжнародне бюро буде розсилати разом із повідомленням.
Власник міжнародної реєстрації користується правом пріоритету. Тобто, якщо міжнародна реєстрація здійснюється протягом шести місяців від дати подання національної заявки, то її пріоритет встановлюється від дати подання національної заявки.
При розгляді заявки на міжнародну реєстрацію Міжнародне бюро керується такими документами:
Паризькою конвенцією про охорону промислової власності;
Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків;
Загальною Інструкцією до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків.
Міжнародне бюро при експертизі заявки на міжнародну реєстрацію перевіряє:
правильність оформлення заявки;
відповідність переліку товарів і послуг, зазначеного у міжнародній заявці, МКТП.
Якщо заявка оформлена неправильно або заявку повністю не укомплектовано, Міжнародне бюро відкладає реєстрацію та повідомляє про це відомство країни походження.
Якщо заявка на міжнародну реєстрацію знака оформлена правильно, Міжнародне бюро:
реєструє знак;
повідомляє про реєстрацію заінтересовані країни;
публікує відомості про міжнародну реєстрацію в періодичному бюлетені міжнародних знаків ВОІВ “Тhе WІРО Gazette of International Mark”.
Мадридською угодою не передбачена видача заявнику охоронного документа.
Міжнародна реєстрація діє лише в країнах-учасницях Мадридської угоди, для яких охорона спеціально заявлялась.
Знак, зареєстрований у Міжнародному реєстрі, користується в кожній країні Мадридської угоди, на які поширюється дія реєстрації, такою ж охороною, як знак, заявлений безпосередньо в кожній з цих держав окремо.
Країна походження – це країна, в якій повинна бути одержана національна реєстрація знака, яка є основою для міжнародної реєстрації.
У країні походження охорона знака здійснюється згідно з національною процедурою реєстрації.
Згідно з Мадридською угодою, реєстрація знака в Міжнародному бюро проводиться строком на 20 років.
Міжнародна реєстрація може бути продовжена необмежену кількість разів, кожний раз на новий строк у двадцять років, починаючи від дати закінчення попереднього строку.
За шість місяців до закінчення строку дії міжнародної реєстрації Міжнародне бюро направляє власнику реєстрації або його повіреному, якого внесено до Міжнародного реєстру, неофіційне повідомлення про закінчення строку дії міжнародної реєстрації. Продовження відбувається шляхом сплати відповідного мита.
Охорона, яка надається знаку міжнародною реєстрацією, є залежною від охорони, яка надається знаку в країні походження протягом п’яти років, починаючи від дати міжнародної реєстрації.
Якщо протягом п’яти років від дати міжнародної реєстрації національна охорона знака припиняється в країні походження, охорона, яка надається знаку в результаті міжнародної реєстрації, не може вже заявлятися ні в одній із заінтересованих країн.
Це стосується також випадку, коли національна охорона припиняється пізніше внаслідок порушення судової справи, яка розпочалась до завершення п'ятирічного строку.
Після закінчення п’ятирічного строку від дати міжнародної реєстрації вона стає незалежною від національної охорони знака, яка забезпечується в країні походження. Тобто, припинення охорони знака в країні походження не впливає на охорону знака, одержану в результаті міжнародної реєстрації після закінчення п’ятирічного строку від дати міжнародної реєстрації.
Власнику може бути відмовлено в охороні міжнародної реєстрації в одній із заявлених країн, якщо:
міжнародна реєстрація порушує права третіх осіб, одержані в країні, де заявляється охорона;
знак не має розрізнювальних ознак або складається виключно із знаків або посилань, які можуть слугувати в торгівлі для позначення виду, якості, кількості, призначення, вартості, місця походження товару або часу його виготовлення, чи став загальновідомим у повсякденній мові або стійких торгових звичаях країни, де заявляється реєстрація;
знак суперечить моралі або публічному порядку і може ввести громадськість в оману.
У будь-який час власник міжнародної реєстрації може відмовитись від охорони міжнародної реєстрації знака в одній чи декількох країнах або від частини товарів і послуг, для яких заявлялась міжнародна реєстрація. Для цього йому необхідно подати заяву про відмову у відомство країни походження, про що повідомляється Міжнародне бюро.
