- •1. Мета і завдання
- •Тема 1. Система правової охорони об’єктів промислової власності
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 2. Правова охорона винаходу (корисної моделі) в україні (5 годин) Лекція 1. Винахід як об’єкт правової охорони
- •Контрольні питання
- •Лекція 2. Порядок оформлення та подання заявки на винахід (корисну модель)
- •Право на одержання патенту
- •Право на одержання патенту на службовий винахід
- •Порядок оформлення та подання заявки на винахід
- •Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід
- •Експертиза заявки на винахід
- •Публікація відомостей про винахід
- •Тимчасова правова охорона
- •Процедура видачі патенту України на винахід
- •Контрольні питання
- •Лекція 3. Права та обов’язки власника патенту на винахід
- •Припинення дії патенту та визнання його недійсним
- •Винаходи, що становлять державну таємницю
- •Права власника патенту на винахід
- •Обмеження прав власника
- •Обов’язки власника патенту
- •Взаємовідносини співвласників патенту
- •Передача права на використання винаходу, ліцензійний договір
- •Невиключна ліцензія
- •Примусове ліцензування
- •Захист прав на винаходи
- •Відповідальність за порушення прав
- •Оскарження рішень Відомства
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 3. Промисловий зразок як об’єкт правової охорони в україні Лекція 1. Закон України „Про охорону прав на промислові зразки”.
- •Об’єкти промислового зразка
- •Умови патентоспроможності промислового зразка
- •Право на одержання патенту на промисловий зразок
- •Право роботодавця на одержання патенту
- •Порядок оформлення та подання заявки на промисловий зразок
- •Експертиза заявки
- •Процедура видачі патенту на промисловий зразок
- •Контрольні питання
- •Права власника патенту. Виключне право, його сутність
- •Обмеження прав патентовласника
- •Обов’язки власника патенту
- •Передача прав, що випливають з патенту на промисловий зразок
- •Примусове ліцензування
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 4. Закон україни „про охорону прав на знаки для товарів і послуг” Лекція 1. Правова охорона знака для товарів і послуг в Україні.
- •Знак для товарів і послуг, його функції
- •Умови надання правової охорони
- •Порядок оформлення та подання заявки на знак
- •Експертиза заявки
- •Контрольні питання
- •Лекція 2. Права та обов’язки власника свідоцтва на знак для товарів і послуг.
- •Права, які надає свідоцтво про реєстрацію знака для товарів і послуг
- •Обов’язки власника свідоцтва на знак
- •Передача прав, що випливають із свідоцтва на знак
- •Передача права на використання знака. Ліцензійний договір
- •Захист прав на знаки для товарів і послуг
- •Оскарження рішень Відомства
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 5. Патентна інформація Лекція 1. Патентна інформація
- •Пошукові органи в Україні
- •Міжнародна класифікація промислових зразків (Локарнська класифікація)
- •Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків мктп
- •Страсбурзький договір про Міжнародну патентну класифікацію
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 6. Міжнародна співпраця у галузі правової охорони об’єктів промислової власності Лекція 1. Міжнародна співпраця у галузі правової охорони об’єктів промислової власності.
- •Міжнародні органи та організації з питань інтелектуальної власності
- •Паризька конвенція по охороні промислової власності
- •Вашингтонський договір про патентну кооперацію
- •Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків
- •Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
- •Найробський договір про охорону олімпійського символу
- •Конвенція про видачу європейських патентів
- •Паризька конвенція по охороні промислової власності
- •Економічна доцільність патентування за кордоном
- •Патентування винаходу в іноземних державах за процедурою Договору про патентну кооперацію (рст)
- •Процедура одержання європейського патенту
- •Одержання правової охорони знака для товарів і послуг в іноземних державах
- •Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків
- •Контрольні питання
- •Література
- •Нормативне забезпечення законодавчої бази правової охорони об’єктів промислової власності
- •Перелік чинних нормативних актів України у сфері охорони прав на об’єкти промислової власності
- •Закони України:
- •Укази президента України
- •Постанови Верховної Ради України
- •Постанови Кабінету Міністрів України
- •Нормативно-правові акти, видані у відповідності до компетенції Держпатенту України
- •Винаходи (корисні моделі)
- •Промислові зразки
- •Знаки для товарів і послуг
- •Перелік абревіатур
- •Міжнародні договори, учасницею яких є Україна
Патентування винаходу в іноземних державах за процедурою Договору про патентну кооперацію (рст)
Процедура патентування винаходів згідно з Договором РСТ складається з двох етапів: міжнародної фази та національної фази.
Міжнародна фаза включає подання міжнародної заявки, проведення пошуку, міжнародну публікацію та міжнародну попередню експертизу (остання не є обов'язковою і проводиться за бажанням заявника).
Національна фаза — це процедура розгляду міжнародних заявок у патентних відомствах тих держав, які були вказані та відібрані з урахуванням результатів міжнародного пошуку та міжнародної попередньої експертизи.
Міжнародна заявка має відповідати вимогам, передбаченим Договором РСТ та Інструкцією до нього. Вона повинна містити: заяву, опис винаходу, один або декілька пунктів формули, креслення (у разі потреби) та реферат. Заявники України можуть складати заявку російською або англійською мовою. Це залежить від вибору заявником міжнародного пошукового органу, яким є Федеральний інститут промислової власності (Росія) або ЄПВ. Українські заявники подають заявки до НДЦПЕ.
Пріоритет міжнародної заявки встановлюється за датою подання міжнародної заявки або за датою подання попередньої заявки.
Подання міжнародної заявки супроводжується сплатою мита на користь Міжнародного бюро ВОІВ (міжнародне мито), міжнародного пошукового органу (мито за пошук) та одержуючого відомства (мито за пересилання).
Патентування винаходу за процедурою РСТ має ряд переваг:
заявка подається українським заявником до НДЦПЕ однією мовою (на цьому етапі не треба перекладати заявку на мови вказаних держав);
за результатами міжнародного пошуку можна вирішити питання стосовно доцільності подальшого патентування винаходу у визначених державах-учасницях, і тільки після одержання позитивного результату пошуку подавати заявки з їх перекладом до національних патентних відомств (національна фаза).
Недолік цієї процедури полягає у порівняно високій вартості, тому патентувати винахід за процедурою РСТ доцільно лише тоді, коли патенти необхідно одержати не менш ніж у чотирьох-п’яти державах. За цієї умови загальна вартість патентування буде меншою, ніж подання заявки в кожну окрему державу за традиційною процедурою.
На 7 травня 1998 р. учасниками Договору РСТ було 96 держав. Україна є учасницею Договору РСТ. В міжнародних заявках може бути як вказаною, так і вибраною державою.
Процедура одержання європейського патенту
Європейське патентне відомство (ЄПВ) приймає заявки, проводить експертизу та видає європейський патент на винахід, який має силу національного патенту на території кожної зазначеної у заяві держави. У заявці на європейський патент можуть вказуватись не всі, а лише деякі держави-учасниці Конвенції
За вибором заявника заявка складається англійською, французькою або німецькою мовою. За заявкою проводиться експертиза за формальними ознаками, перевіряється сплата мита та дотримання вимог до оформлення заявки, призначається європейський патентний повірений, проводиться патентний пошук. Через 18 місяців заявка (опис, формула, креслення) публікуються разом із звітом про пошук. Заявнику надається тимчасова правова охорона від дати публікації відомостей про заявку в державах-учасницях ЄПК, що зазначені в опублікованій заявці.
Протягом шести місяців необхідно сплатити мито за експертизу заявки по суті. Якщо приймається рішення про видачу патенту, після сплати відповідного мита публікуються відомості про видачу європейського патенту.
Строк дії європейського патенту – 20 років від дати подання заявки.
Заявка на європейський патент може бути подана до Європейського патентного відомства в Мюнхені або до його філії в Гаазі, а також в національне патентне відомство. Подати заявку можна безпосередньо до ЄПВ або переслати поштою без участі патентного повіреного. Всі інші дії здійснюються тільки через європейського патентного повіреного.
Процедура патентування в ЄПВ коштує дорого, і її можна порівняти з вартістю традиційної процедури одержання 4-5 окремих національних патентів у державах-учасницях. Проте вона має відповідні переваги порівняно з традиційною процедурою патентування – підготовка та подання однієї заявки на одній мові в одне патентне відомство (ЄПВ) через одного патентного повіреного з одержанням патенту на винахід, що діє одночасно в усіх або декількох зазначених державах-учасницях Європейської патентної конвенції.
Патентним законодавством майже всіх держав визначено, що заявники, які постійно проживають за межами відповідної держави, можуть подавати заявки тільки через патентних повірених, що акредитовані при патентних відомствах.
