- •Багатообразність інтелектуальної діяльності і проектування системи психологічних задач у навчальних курсах
- •3.1.Проектування навчального змісту: погляд студентів
- •Гетерогенність інтелектуальної діяльності і проектування системи психологічних задач у навчальних курсах
- •Класифікація розумової діяльності (за Дрейфусом х.)
- •Таксономії навчальних завдань - інструмент випереджуючого управління процесом розвитку пізнавальної діяльності Поняття навчальної задачі
- •Таксономія б.С. Блума. Когнітивна та афективна області.
- •Недоліки таксономії с.Б. Блума
- •Таксономія д. Толінгеровою
- •Інші класифікації навчальних задач
- •Проектування дидактичних стратегій управління процесом формування пізнавальної діяльності в курсі психології
- •Проектування навчального змісту: погляд студентів Навчальна ситуація
- •Мій учительський досвід
- •Яким я бачу навчання
- •Якою має бути навчальна ситуація
- •Власний досвід навчання
Якою має бути навчальна ситуація
Журавльова К, студентка ВКФНМ, III курс.
Мої найкращі спогади про школу пов'язані з нашою вчителькою з історії, Тетяною Володимирівною Ільченко, про яку я і збираюся розповісти. Серед учнів вона абсолютно заслужено вважалася одним з кращих вчителів школи, в той час як всі батьки і вчителі знаходили її надмірно жорсткою, різкою і чоловікоподібною. Крім того, у неї завжди були проблеми з директором; з цієї причини багато її чудових думок в школі не були здійснені.
Нашому класу дуже пощастило: вона «взяла» нас з 5-го класу, і улюбленим предметом всіх моїх однокласників відразу стала історія. Найулюбленішими нашими уроками були заключні за кожним розділом, підсумовуючі матеріал і присвячені культурній і науковому розвитку народу за вивчений період часу. Зазвичай вчителі пропускають ці параграфи у підручнику або залишають їх на домашнє читання. Для Тетяни Володимирівни це був основний матеріал. На початку кожного уроку за такою темою Тетяна Володимирівна ставила платівку з музикою Моцарта, Баха, дзвоном, африканськими барабанами - кожен відрізок часу в житті будь-якого народу мав свої музичні відповідності. Бувало, вона сама співала - у неї чудовий контральто - росіяни або ірландські народні пісні, уривки з відомих опер.
По кожній з областей мистецтва досліджуваного періоду часу (музика, архітектура, живопис, іконопис, народні промисли) хтось з класу робив доповідь; розповідалося і про всіх наукових відкриттях і винаходах. Тетяна Володимирівна ілюструвала доповідь репродукціями, фотографіями, показувала слайди. Всі стіни класу були завішені фотографіями архітектурних споруд (особливо північно російських церков, її улюблених) .
У 6- му класі на уроках історії крім основного матеріалу ми проходили слов'янську писемність, вчилися розшифровувати древні грамоти та книги. Тоді ж нас усіх вона підключила до загальношкільної та міської культурного життя. Ми брали участь в історичних вечорах («Російський флот» , «Ордени та медалі Росії» , «Сім'я Романових» та інших), виступали у великому залі школи, малювали мундири, прапори, ордени, карти військових дій.
У всьому цьому брали участь не тільки її учні, а й бажаючі з інших класів. У її класі з'явилися спецкурси з історії: «Геральдика», «Історія архітектури», «Філософія « срібного століття»». Я вже тоді вибрала природничий напрямок, але не ходити на ці курси просто не могла - так було цікаво! Тетяна Володимирівна організувала в школі театральну трупу, ставили Шекспіра, Сологуба. А на «Геральдиці» ми придумували герб для міста, в якому відбувається дія п'єси «Багато шуму з нічого». На спектаклі і вечори приходили люди з інших шкіл, жителі міста.
За всім цим «сценічним» життям не пропадав матеріал курсу. Тетяна Володимирівна була не тільки духовним наставником, а й носієм знань, людиною, що полегшує нашу дорогу до них. Вона ніколи і нікому не дозволяла ніякої халтури, але проте в нашому класі не було жодної трійки з її предмету. Як не дивно, у нас на уроках фактично повністю був відсутній фронтальний опитування (тільки у випадку, коли треба було повторити тему, наприклад хід військових дій по карті, для всього класу). Вона знаходила інші форми контролю: усні або письмові запитання на роздуми, доповіді, тести, диктанти.
Дуже багато часу відводилося ілюстрування подій. Ми регулярно дивилися повчальні фільми; після перегляду необхідно було висловити свою думку про побачене, порівняти, зіставити. Вона попутно усувала прогалини в наших знаннях з географії, біології, природознавства.
Навіть двієчників і трієчників вона примудрялася зацікавити, давала їм завдання або уривки для історичних вечорів. Організовувала вікторини. Ми всі писали твори про своє ставлення до Наполеона Бонапарта, Петра I, оцінювали їх діяльність, причому для такої оцінки необхідна була додаткова література. Список книг для позакласного читання постійно доповнювався.
З точки зору життя, на уроках вона була як старша сестра, правильніше сказати, «старший брат», всі в класі відчували спорідненість. Тетяна Володимирівна завжди дуже радіє, коли хтось з її колишніх учнів приходить до неї. Вона всіх пам'ятає по іменах, і тих, хто закінчив школу 10 років тому, і тих, хто закінчив рік тому, і навіть тих, хто після 9- го класу перейшов в іншу школу. Коли зустрічаєш її на вулиці і чуєш: «Привіт, Наталя! Все нормально?» - Настрій піднімається відразу на кілька порядків. Люди різного віку у неї в класі зближуються, тому що вся атмосфера просякнута духом спільної ідеї, згуртованості, свободи і добра .
***
Постарайтеся проаналізувати:
- Яка система пізнавальних завдань і форм взаємодій вчитель - учні, учень - учень в описаних навчальних ситуаціях?
В якому напрямку змінювалося зміст дисципліни на уроках історії, яке інтелектуально - комунікативний простір воно задавало?
