Таксономія б.С. Блума. Когнітивна та афективна області.

Розв’язування психологічних задач безпосередньо зв’язана з таким поняттям як таксономія. Функція будь-якої класифікації – допомогти розібратися в складному, розділити на прості , доступні складові. Якщо система не відповідає вимогам практики, необхідно замінити її на іншу,більш ефективну. Якщо це необхідно . тол розробляють власну систему. Виходячи із використання Блумівського підходу – його таксономія є не дуже ефективної при розробці навчальних програм. Однак, кожний педагог підбирає і визначає засоби які використовує в навчальному процесі самостійно (виходячи із власного досвіду). Тому кожному конкретному педагогу дається можливість визначити для себе, чи користується він таксономію запропоновану Блумом або іншу.

Б.С. Блум дає дві таксономії. Одна таксономія стосується задач, які відносяться до когнітивної області, тобто до знань. Друга – передбачає афективну область, тобто почуття, емоції. В основі систематизації лежить ієрархічна структура. Цілі і задачі, які вимагають засвоєння навиків більш складного рівня складності, включаючи задачі, які вимагають менш складної діяльності. При когнітивному аналізі в таксономіє Б.С. Блума розрізняють шість рівней задач, при афективному – п’ять. Так, шостий включає навики п’ятого рівня, тоді як п’ятий – навики четвертого і т.д.

Когнітивна область.

1. Знання:

1. конкретного матеріалу;

2. термінології;

3. фактів;

4. способів і засобів взаємодії з конкретним матеріалом;

5. кроніенцій – визначень;

6. тенденцій і результатів;

7. системи понять і категорій;

8. критеріїв;

9. методології;

10. універсальних понять і абстракцій даної області знань;

11. законів та узагальнень;

12. теорій і структур.

2. Розуміння:

2.1) пояснення;

2.2) інтерпретація;

2.3) екстраполяція;

3) Застосування.

4) Аналіз:

4.1) елементів;

4.2) взапємозвязків;

4.3) принципів побудови.

5) Синтез:

5.1) одиничне узагальнення;

5.2) розробка плану і можливостей системи дій;

5.3) отримання системи абстрактних відношень.

6) Оцінка:

6.1) судження на основі даних;

6.2) судження на основі зовнішніх критеріїв.

Афективна область

1. Прагнення (направленість уваги):

1. усвідомлення;

2. бажання досягнути чогось;

3. мимовільна або вибіркова увага;

2. Відповідна реакція:

2.1) відповідно до відповіді;

2.2) бажання відповісти;

2.3) задоволення від відповіді.

3) Оцінювання:

3.1) прийняття певної цінності;

3.2) вибір певної цінності;

3.3) обов’язковість певної цінності.

4) Організація:

4.1) концептуалізація цінностей;

4.2) формування системи цінностей.

5) Вибір на основі цінності або ціннісного комплексу:

5.1) узагальнена установка;

5.2) вибір.

Недоліки таксономії с.Б. Блума

Обговорення способів перевірки знань показує, що типи тестових завдань , запропонованих Блумом занадто конкретні і заважають створенню цілісного систематичного підходу до розробки задач, які пов’язані з даною проблемою навчання. Наприклад, знання тестових завдань першого рівня не повинні оцінювати механічне научування, в той же час вонги не повинні сильно відрізнятися від завдань, що використовуються при навчанні. Багато із цих завдань орієнтовані на скоріше на уміння використовувати слова, ніж на розуміння понять.

Ще один недолік блумовської таксономії складається в тому, що її задачі обґрунтовуються в термінах відмінних від того, що повинен уміти той хто навчається до завершення навчання. Так, категорія «знання термінології» може викликати питання про те, що означає поняття «знання» і «знати». Тут є необхідним попередньо виконати операції перекладу задач в терміни реального навчання.

Незважаючи на всі недоліки, блумівська таксономія є надзвичайно гнучкою.