- •Багатообразність інтелектуальної діяльності і проектування системи психологічних задач у навчальних курсах
- •3.1.Проектування навчального змісту: погляд студентів
- •Гетерогенність інтелектуальної діяльності і проектування системи психологічних задач у навчальних курсах
- •Класифікація розумової діяльності (за Дрейфусом х.)
- •Таксономії навчальних завдань - інструмент випереджуючого управління процесом розвитку пізнавальної діяльності Поняття навчальної задачі
- •Таксономія б.С. Блума. Когнітивна та афективна області.
- •Недоліки таксономії с.Б. Блума
- •Таксономія д. Толінгеровою
- •Інші класифікації навчальних задач
- •Проектування дидактичних стратегій управління процесом формування пізнавальної діяльності в курсі психології
- •Проектування навчального змісту: погляд студентів Навчальна ситуація
- •Мій учительський досвід
- •Яким я бачу навчання
- •Якою має бути навчальна ситуація
- •Власний досвід навчання
Власний досвід навчання
Кочкарева В., студентка механіко - математичного факультету, IV курс.
Я хочу розповісти про своє вивчення літератури в середній школі. Ще в початковій школі нас вчили грамотно переказувати прочитане оповідання або казку. З роками ми намагалися додати до нашої розповіді свою думку, але аж надто часто моя думка була думкою якогось критика, статтю якого я читала будинку в підручнику літератури (це було обов'язковою домашнім завданням разом з читанням чергового художнього твору). Таким чином, кожен урок повторювалося одне і те ж. Мені постійно хотілося спати. Так тривало до 11- го класу. Я вже тоді усвідомлювала, що можу не написати твір на випускних іспитах, оскільки після такого «сну» в голові нічого не відкладалося, а написати щось на задану тему без книги під рукою і без пари статей про неї я просто не могла. Мене так навчили жити .
Коли ж ми прийшли в 11- й клас, то дізналися, що стара вчителька (назвемо її Ніною Іванівною ) нас «зрадила», а тепер, за рік до закінчення школи, до нас «приставили» якусь Любов Миколаївну (ім'я теж придумано). Це був шок для нашого класу. Ніна Іванівна нас намагалася заспокоїти, а ми тряслися від страху, особливо після першого уроку.
Прийшовши перший раз в наш клас, наш новий літератор початку урок з фраз залякування, якось : «Я дуже зла і шкідлива» , «Не люблю, коли у мене на уроці позіхають або розмовляють: буду виганяти» і т.д. Ми просили Ніну Іванівну взяти нас назад, а вона сказала: «Ви мені ще скажете «спасибі»" потім». Минув час. Немислимі домашні завдання, що включають неодмінно аналіз прочитаного твору, які приводили нас в жах після перших уроків, стали звичайною справою. Ми забули, що з літератури теж існують підручники; на уроці звучали лише наші власні думки. Кожне заняття - це сорок хвилин дискусії, яка іноді призводить до таких висновків, що просто дивно, як це можна було виразити так коротко, як це зробив автор.
Перечитуючи зараз свої маленькі твори, я дивуюся, як я могла на лист розписати значення небудь рядка- метафори з «Хмари в штанях» Маяковського, написати «трактат» на тему «Кому належать слова: «Ех, зіпсував пісню, дурень …»?», зробити есе з приводу восьми рядків поета. Позіхати на уроці було ніколи.
Завжди рухлива і образлива, Любов Миколаївна вміла захопити учня будь-яким твором. Я не можу згадати жодного оповідання, повісті, які ми вивчали в останній рік і вони мені не сподобалися б. В результаті література стала в нашому фізико - математичному класі мало не найулюбленішим предметом (на першому місці майже у всіх стояла фізика або математика), хоча раніше люди туди йшли з великим небажанням і кислим виразом обличчя. Ми дійсно були вдячні Ніні Іванівні за те, що вона, віддавши нас на «розтерзання», дала нам можливість побачити цей предмет з іншого, незвичною і захоплюючою сторони. Саме тоді я зрозуміла, що від методів викладання (а не тільки від вчителя) залежить багато чого.
****
Що ж лежало в основі дивують самого автора успіхів її літературної творчості та розуміння прочитаної літератури?
Проаналізуйте психологічні особливості змін у способах взаємодій з учнями і в характері завдань , які привнесла нова вчителька.
